Якщо українську адвокатуру очолить шахрай та досвідчений корупціонер - чи буде майбутнє в адвокатури?
В
1990 році колишній старший слідчий УВС у м. Севастополь Володимир
Іванович Висоцький (на фото) отримав посвідчення адвоката і став членом
Кримської колегії адвокатів і членом професійної громадської організації
- Спілки адвокатів України. Кого він захищав в буремні дев’яності?
Нажаль,
про його справи за часів кримських ОПГ на кшталт «Башмаків» та великих
фінансових аферистів як Сергій Шурига (нині Кондратєвський) мало відомо.
Часи були лихі й голодні. І з тих часів вже пройшло багато часу, як
Володимир Висоцький досяг значних успіхів у кар’єрі — очолив Вищу
кваліфікаційну комісію адвокатури при Кабінеті Міністрів України (ВККА),
став членом Вищої ради юстиції (ВРЮ), заробив мільйони брудних грошей.
Але необережність та зухвалість привели до втрати усього.
З часів
роботи в МВС Володимир Висоцький активно налагоджував особисті зв’язки з
суддями і народними засідателями районних судів м. Севастополя і інших
судів АРК, багато хто з яких згодом очолив суди апеляційної інстанції
Криму або стали суддями і працюють до теперішнього часу.
Наявність
таких контактів дозволила пану Висоцькому починаючи з 2000 року (з
моменту обрання його Головою Севастопольської КДК адвокатури)
організувати стійкі схеми здобуття за грошову винагороду (хабарі)
рішення судів по кримінальним, цивільним і господарським справам. Крім
того, на той час (приблизно до 2004 року) він займав активну провладну
політичну позицію в регіоні (працював секретарем Севастопольської
міської організації СДПУ (о), що забезпечувало йому підтримку з боку
представників місцевої державної влади в професійній діяльності
практикуючого юриста.
Приблизно з 1998 року зростає матеріальний
добробут Висоцького В.І., він купляє автомобілі іноземного виробництва,
нові квартири.
Після обрання Висоцького головою ВККА в 2007 році,
і вступу до ВРЮ України, він активно використовував свої повноваження
для здійснення впливу на розгляд окремих судових справ не лише в судах
АРК, але і всієї України, що стало причиною загострення його відносин з
низкою представників судової влади України.
30 липня 2010 року
Ленінським районним судом м. Севастополя було відкрито провадження за
цивільним позовом Плавельського Валентина Порфирійовича до адвоката
Висоцького Володимира Івановича про відшкодування збитків.
Між
Плавельським В.П. та Висоцьким В.І. було укладено п‘ять договорів про
надання правової допомоги. На думку позивача адвокат не здійснив ніяких
юридично значимих дій в його інтересах, а також порушив зобов‘язання по
відповідним адвокатським договорам. Позивач стверджує, що в результаті
ненадання правової допомоги він поніс збитки у вигляді витрат на
послуги, які не були надані, а саме - більше 790 тисяч грн. (сума
гонорарів по п‘яти договорам).
Проте
шахрайство Володимира Висоцького при наданні юридичних послуг не було
єдиним джерелом доходів цієї людини. 11 серпня 2011 року співробітниками
Севастопольської міської прокуратури за матеріалами Управління по
боротьбі з організованою злочинністю УВС м. Севастополя «на гарячому» у
своєму кабінеті при отриманні хабара в сумі 30 тисяч гривень був
затриманий начальник екологічної інспекції м. Севастополя Циганков Іван
Петрович. У відношенні останнього було порушено кримінальну справу за
ознаками складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України (вимагання та
одержання хабара).
Згідно з матеріалами справи, напередодні
затримання один з приватних готелів м. Севастополя відвідали
інспектори-екологи, виявили низку порушень і опечатали готельні
комунікації: газопровід, електромережі, водогін. Після чого начальник
державної екологічної інспекції м. Севастополя Циганков І.П. нібито
вимагав хабар у власника зазначеної готелю за розблокування комунікацій,
відновлення її роботи та незастосування до нього заходів
адміністративного характеру.
Циганков Іван Петрович, 10.03.1957
року народження, уродженець с. Нижня Хортиця Запорізької області, який
зареєстрований та проживає в м. Севастополі є колишнім заступником
начальника УВС в м. Севастополі, полковник міліції, обіймав посаду
начальника міліції громадського порядку. Керівником Державної
екологічної інспекції м. Севастополя був призначений у 2008 році.
Після
затримання пан Циганков під натиском слідства дав часткові зізнавальні
свідчення. Для свого захисту в якості адвоката він пригласив давнього
знайомого ще по службі в МВС – Володимира Висоцького. Останній був
присутній при проведенні слідчих дій та під час розмови з клієнтом
повідомив йому, що справа дуже серйозна і вирішити її можливо тільки
через його зв'язки в Генеральній прокуратурі України. Для «вирішення
цього питання» Циганкову необхідно було передати Висоцькому 100 тисяч
доларів США.
Спочатку Циганков не прийняв цю пропозицію, через що
між ним і адвокатом В виник конфлікт з приводу методів та суми,
необхідної для закриття кримінальної справи. Проте після того, як по
справі почали проводитися необхідні слідчі дії, Володимир Висоцький все ж
таки переконав Циганкова в необхідності передати 100 тис. доларів США
для вирішення питання про закриття кримінальної справи в ГПУ.
Не
маючи такої суми, Іван Циганков позичив гроші у своїх друзів, колишніх
співробітників МВС і орієнтовно в середині вересня 2011 року передав їх
своєму адвокатові.
Надалі ситуація у справі не змінювалася,
слідство всіляко затягувалося, оскільки не було достатніх доказів
провини підозрюваного у скоєнні злочину. На вимоги Циганкова пояснити,
що відбувається і на що були витрачені його гроші, адвокат Висоцький
давав ухильні відповіді або уникав спілкування. Підозрюючи свого
адвоката у зговорі з працівниками прокуратури та УБОЗу з метою отримання
коштів шахрайським шляхом, Циганков звернувся до співробітників СБУ в
м. Севастополь.
В ході перевірочних заходів співробітниками СБУ
було встановлено, що матеріали кримінальної справи були складені вкрай
непрофесійно, працівники УБОЗу проводили оперативно-розшукові та
оперативно-технічні заходи без заведення оперативно-розшукової справи,
аудіо-та відеоматеріалів, які підтверджують вимагання та отримання
Іваном Циганковим хабара. В матеріалах з самого початку не містилося
позитивної експертизи про наявність слідів барвника на руках та одязі
підозрюваного, слідів підозрюваного на переданих грошах також не було
виявлено. Обвинувачення будувалося виключно на заяві потерпілого і
зізнаннях Циганкова, отриманих під час погроз та морального тиску.
За
оперативними даними, у поле зору співробітників УБОЗ м. Севастополя
Циганков І.П. потрапив після того, як очолювані ним працівники ДЕІ м.
Севастополя виявили порушення при видобутку мінеральної води одним з
місцевих підприємців, який займався цією діяльністю без оформлення
необхідних документів та сертифікації. Цей підприємець користувався
прикриттям керівника УБОЗ м. Севастополя Третяка Е., який і дав вказівку
своїм співробітникам спровокувати ситуацію з, нібито, вимаганням хабара
Циганковим з метою його дискредитації, зняття з посади і згодом
призначення на вакантне місце потрібної йому людини.
На цьому
етапі Іван Циганков через оперативні можливості спецпідрозділу по БКОЗ
УСБУ в м. Севастополі був схильний до звернення в СБУ із офіційною
заявою з приводу шахрайських дій Володимира Висоцького. Оперативники
планували узяти Висоцького на гарячому в момент повернення частини
отриманих від Циганкова грошей, проте Циганков в останню мить не
погодився брати участь в документуванні протиправного діяння
співробітниками СБУ і операція не була реалізована.
За
інформацією Циганкова, яку він постфактум надав співробітникам СБУ, під
час подальшої зустрічі з Володимиром Висоцьким він отримав від нього в
якості поворотної суми 30 тис. доларів США. Інша частина «хабара для
закриття справи», мабуть була зачислена в рахунок оплати за наданих
адвокатом Висоцьким послуг.
Припинити шахрайську діяльність
Володимира Висоцького неодноразово намагалися інші адвокати. 1 березня
2010 року адвокат Сергій Коннов (Президент Асоціації правників України)
направив до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії м. Севастополя скаргу
на дії голови ВККА Володимира Висоцького.
Приводом для подання
скарги стали дії голови ВККА по незаконній відмові у задоволенні
адвокатського запиту. Крім цього, у своїй відповіді на адвокатський
запит В.Висоцький дозволив собі наступний вислів: "також раджу змінити
"ментовський" тон, який мається у запиті". Свої письмові заперечення
Володимир Висоцький закінчив наступним чином: "як Голова ВККА, на жаль,
вимушений констатувати, що рівень професійної підготовки автора заяви до
суду далекий від середнього і не дозволяє правильно орієнтуватись у
нормах діючого законодавства".
На думку адвоката Коннова, подібна
поведінка голови ВККА та адвоката Висоцького входить в протиріччя з
ст.65 Правил адвокатської етики, згідно з якою: "адвокат не повинен
допускати по відношенню до іншого адвоката виразів, принижуючих його
честь і достоїнство, спричиняючих збитки його діловій репутації,
нетактовних та принижуючих виразів".
В своїй скарзі, направленої
до Севастопольської міської КДКА, адвокат Коннов попросив надати оцінку
діям і заявам адвоката Висоцького, а також винести йому попередження.
Кваліфікаційно-дисциплінарна
комісія адвокатури м. Севастополя відмовилась розглядати скаргу
адвоката. У своїй відповіді заявнику голова Севастопольської КДКА
О.Ф.Тарасов повідомив, що "факти, викладені у скарзі стосуються дій
голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів
України Висоцького В.І., а не дій адвоката Висоцького В.І.". Тому голова
КДКА вважає скаргу неподвідомчою дисциплінарній палаті
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії міста Севастополя.
Слід
зазначити, що протистояння Сергія Коннова та Володимира Висоцького має
свою передісторію. Ще восени 2009 року Коннов виступив проти намірів
голови ВККА Висоцького автоматично включити до списків делегатів V
з‘їзду адвокатів членів організаційного комітету (всі члени ВККА) та
адвокатів - членів Вищої ради юстиції (ВРЮ). Це була перша масштабна
спроба Висоцького сфальсифікувати результати голосування делегатів
з’їзду адвокатів. Оскільки саме на цьому з’їзді виносилось питання про
членство адвоката Висоцького в ВРЮ. Таким чином, залучивши «своїх
делегатів» до участі в голосуванні, Висоцький забезпечив собі місце у
впливовій організації та можливість впливати на членів суддівської влади
України. На той час дії Сергія Коннова підтримали київський адвокат
Наталія Пліса, дніпропетровський адвокат Олександр Кошевой, адвокати
Інна Рафальська, Андрій Циганков.
Наступним
конфліктним питанням між Конновим та Висоцьким стало звернення Сергія
Коннова до ВККА з вимогою надати інформацію щодо використання коштів,
які надходять від осіб в якості благодійного внеску перед складанням
адвокатських кваліфікаційних іспитів. Сплата внеску на рахунок місцевої
ККА в розмірі 5000 гривень є обов’язковою. Проте жодного разу не було
надано кошторис, за яким ці кошти використовуються, або інформацію про
рахунки, де ці кошти акумулюються.
Питання використання цих коштів, а також правомірності отримання вказаної суми давно бентежить адвокатів України.
За
існуючою інформацією, частину цих коштів комісії передавали голові ВККА
Володимиру Висоцькому в якості «плати за посаду». Приблизна сума
щомісячного утримання колишнього голови ВККА для регіональних відділень
сягала 500 000 гривень.
Згідно існуючої інформації, частина
коштів, що перераховуються як добродійні внески при складанні
кваліфікаційних іспитів, направляється регіональними колегіями адвокатів
до ВККА, у тому числі її голові Висоцькому В.І. Крім того, практично у
всіх регіонах України практикується складання кваліфікаційних іспитів за
хабарі членам комісії, при цьому знання юриспруденції перевіряються
формально і свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю видаються
неспеціалістам. Розмір хабарів залежно від регіону складає від 1 до 3
тис. доларів США за одного претендента. Частина цих коштів також
щомісячно передається до ВККА.
Можливо саме тому пан Висоцький
якісно приховував інформацію про кошти і від колег і від представників
засобів масової інформації. До речі за намагання позбавити пана
Висоцького шалених заробітків деякі адвокати поплатилися свідоцтвом.
Зокрема мова йде про адвоката Ю.С. Забару, якому було анульовано
свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю за зверненням ВККА
Висоцького та за матеріалами перевірки Висоцького. Ю. Забара активно
підтримував Сергія Коннова у боротьбі проти шахрая – голови ВККА.
Зробити висновок про доходи пана Висоцького можна навіть виходячи з його автопарку. В гаражах Висоцького стоять автомобілі:
Mitsubishi L200 чорного кольору, 2011 р.в., державний номерний знак СН 3029 АК.
Lexus
LX 570 сірого кольору, 2011 р.в., державний номерний знак СН 0200 АК.
Власником вказаного автомобіля є дружина Володимира Висоцького —
Світлана Висоцька;
Mercedes C350 чорного кольору, 2007 р.в., державний номерний знак СН 0042 АС;
Chevrolet Niva сірого кольору, 2010 р.в., державний номерний знак СН 0140 АК;
Honda Civic червоного кольору, 2008 р.в., державний номерний знак СН 3900 АІ.
Приблизна вартість усіх автомобілів складає понад 230 тисяч доларів США.
Проте
усе рано чи пізно закінчується. І 12 листопада 2012 року у Вищий раді
юстиції було завершено перевірку інформації щодо вчинення членом ВРЮ,
головою Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Володимиром Висоцьким
тиску на суддів. Під час перевірки було виявлено факти, які стали
підставою для припинення його повноважень.
Відповідного висновку
дійшов член ВРЮ Олександр Удовиченко, який на виконання протокольної
ухвали Вищої ради юстиції від 16 жовтня 2012 року вивчав відповідні
обставини, викладені у зверненнях до ВРЮ делегатів установчого з’їзду
та адвокатів, самого пана Висоцького, а також дослідив процесуальні
документи по ряду адміністративних справ, пов’язаних із цими
зверненнями.
Перевірці передували наступні події: 3 жовтня на
адресу ВРЮ надійшло звернення від представника ВККА Львовської Е.М. щодо
наявності підстав для звільнення одного із суддів Окружного
адміністративного суду з посади за нібито порушення ним присяги під час
розгляду адміністративних справ за позовами про визнання протиправними
та скасування трьох рішень Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
Зазначене звернення було подано на підставі довіреності, виданої головою
ВККА Володимиром Висоцьким.
За наявною інформацією, ці справи
були пов’язані із рішеннями ВККА щодо установчих зборів ряду
регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, через що
виникла загроза зриву установчих зборів адвокатів України та обрання
нових органів самоврядування.
Варто зауважити, що на момент
звернення представника ВККА одне з рішень ВККА було визнане судом
протиправним і недійсним, решта – ще знаходилися на розгляді у суді.
Зважаючи
на це, О.Удовиченко звернув увагу на те, що оскільки пан Висоцький був
зацікавлений у результатах розгляду адміністративних спорів, подібні
звернення сприймалися суддею як засіб тиску на нього з боку особи, яка є
членом Вищої ради юстиції.
Він також зауважив, що член ВРЮ,
маючи відповідний статус у суспільстві, повинен усвідомлювати ступінь
сприйняття суддями, представниками адвокатури та державними службовцями
його заяв та дій. У зв’язку з реалізацією функцій, покладених на ВРЮ, до
члена ВРЮ, як до публічної особи, висуваються підвищені
суспільно-моральні вимоги. Неприпустимим є вчинення ним будь-яких дій,
що можуть бути сприйняті як тиск на суд. Частина ж друга ст. 126
Конституції забороняє вплив на суддів у будь-який спосіб.
У
справі щодо припинення повноважень члена Вищої ради юстиції
Конституційний Суд виніс рішення № 7-рп/2008, згідно з яким при
порушенні присяги членом ВРЮ, який призначений відповідним органом, ВРЮ
може надати цьому органу оцінку такого факту.
Це був не єдиний
зафіксований випадок тиску Висоцьким на суддів. Так Висоцький В.І., як
член ВРЮ, в травні 2011 року направив клопотання на ім'я глави
Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Мартиненко з
проханням провести службове розслідування з приводу розгляду у вказаному
суді апеляційної скарги підприємства «Колос CД-Інвест» на рішення
Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року.
Рішення
у цій справі, у свою чергу, мало відношення до справи за
адміністративним позовом ТОВ «Україна-хліб» до ДП «Центр державного
земельного кадастру» в особі його регіональної філії в Кіровограді,
відділення Держкомзему в Олександровському районі Кіровоградської
області про визнання їх дій протизаконними і відміну державної
реєстрації. Пан Висоцький, використовуючи своє службове становище діяв
на користь підприємства «Колос CД-Інвест» і просив відсторонити на час
проведення перевірки суддю Мельник В.В., чим безпосередньо вплинув на
хід розгляду справи в апеляційній інстанції.
Раніше за вказані
події, а саме15 жовтня 2012 року народний депутат України Святослав
Олійник направив депутатське звернення до Генерального прокурора України
з проханням перевірити низку рішень ВККА з позицій наявності правових
обгрунтувань для їх прийняття.
Справа у тому, що 15 серпня 2012
року вступив в дію новий Закон "Про адвокатуру та адвокатську
діяльність", яким обов‘язок по організаційно-технічному забезпеченню
засновницьких конференцій адвокатів регіону законодавець поклав на
існуючі сьогодні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури
відповідного регіону.
Незважаючи на те, що Президент України
підписав даний закон 9 серпня, ВККА своїм рішенням від 10 серпня
схвалила Порядок скликання, підготовки і проведення засновницьких
конференцій адвокатів регіону (в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі).
Це викликало неоднозначне відношення
адвокатів і відповідних регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних
комісій, які, згідно закону визначили порядки проведення засновницьких
конференцій і провели їх.
У відповідь ВККА прийняла ряд рішень
про відміну цих порядків, що призвело до виникненню низки судових справ.
В судах першої інстанції ці справи були вирішені не на користь ВККА.
Крім цього, ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва про
забезпечення адміністративного позову дія рішення ВККА, яким був
схвалений порядок ВККА, частково призупинений.
У зверненні
народний депутат С.Олійник зазначив, що голова ВККА В.Висоцький таким
чином здійснює вплив на Донецьку, Харківську і Закарпатську КДКА з метою
прийняття ними таких рішень, які дозволять йому зайняти посаду голови
Ради адвокатів України і Голови Національної асоціації адвокатів України
вже за новим законом.
Кульмінація цієї ситуації настала 17
листопада 2012 року, коли у місті Києві відбувся установчий з‘їзд
адвокатів України у готелі "Русь", а паралельно – зібрання з невідомим
статусом у кінотеатрі "Кінопанорама".
На з‘їзд адвокатів у готелі
"Русі" прийшло 217 адвокатів, головою Ради адвокатів України, який
одночасно є і головою Національної асоціації адвокатів України, вибрали
заступника голови Вищої ради юстиції Лідію Ізовітову (214 голосів). У
свою чергу, за пропозицією Л.Ізовітової її заступниками на цій посаді
були обрані заступник голови Союзу юристів України Катерина Коваль та
Керуючий партнер юридичної фірми "Гвоздій і Оберкович" Валентин Гвоздій.
Головою
Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України адвокати
вибрали голову Асоціації юристів України Валентина Загарію, а його
заступниками стали керуючий партнер юридичної фірми "Василь Кисіль і
Партнери" Олег Макаров і донецький адвокат Олег Беляєв. В свою чергу,
адвокатський з‘їзд, що проходив у готелі "Русь", визначив, що Вища
ревізійна комісія адвокатів України створюється з 9 адвокатів, а очолила
її президент Асоціації адвокатів України Ольга Дмітрієва.
Що
стосується зібрання, що відбулось у кінотеатрі "Кінопанорама", то в
ньому начебто прийняли участь 207 адвокатів, які начебто «головою» Ради
адвокатів України, одноголосно вибрали голову Вищої кваліфікаційної
комісії адвокатури України Володимира Висоцького. У свою чергу нібито
його заступниками на цій посаді стали адвокат з Волині Оксана
Комарницька та львівській адвокат Андрій Фостяк.
Що стосується
двійника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України,
то його «головою» був вибраний харківський адвокат Михайло Ісаков. А
його «заступниками» стали адвокат "Міжнародної адвокатської компанії
"Бі.Ай.Ем" Ольга Жуковська і запорізький адвокат Катерина Котелевська.
Фірму
«Міжнародна адвокатська компанія Бі-Ай-Ем» у 1992 році створив Віктор
Медведчук. Засновниками цієї фірми були Суркіс Григорій Михайлович,
Суркіс Ігор Михайлович (молодший брат Григорія), Згурський Валентин
Арсентійович, Карпенко Юрій Михайлович, Губський Богдан Володимирович,
Лях Юрій Іванович. Серед основних напрямків діяльності фірми було
сприяння відкриттю закордонних валютних рахунків, сприяння у реєстрації
підприємств у офшорних зонах та сприяння у набутті нерухомості у
закордонних країнах.
Крім того, на зібранні у "Кінопанорамі" була сформована ВРКА у кількісному складі - 3 чоловік, яку очолив адвокат Дмитро Кухнюк.
З
приводу описуваних подій Володимир Висоцький подав заяву до Печерського
РУ, в якій зазначив, що невідомі особи намагались зірвати установчий
з‘їзд адвокатів. ЖРЗПЗ № 13606 від 17.11.2012 р. Перевірку заяви в
рамках ч.1 ст.296 КК України проводив дільничний інспектор Робак. За
результатами розгляду прийнято рішення про відмову у порушенні
кримінальної справи (відмовний матеріал № 9601 від 18.11.2012).
Коментуючи
подію, що сталась, прихильники Висоцького наголошують на тому, що у
готелі "Русь" відбувся рейдерський захват Установчого з‘їзду адвокатів.
За словами самого Висоцького вже о 8.30 год. на вході в зал, де
планувалось провести Установчий з‘їзд адвокатів, стояла охорона, що
пропускала "за невідомо ким підготовленими списками". Він спробував
вирішити конфлікт з головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії
адвокатів Київської області Галиною Ковбасінською, на що вона відповіла
відмовою.
Прибічники Висоцького активно звертають увагу громади
на те, що серед обраного керівництва адвокатського самоуправління
присутні представники Асоціації правників України, Союзу юристів
України, Асоціації адвокатів України, Союзу адвокатів України та м.
Донецька. Таким чином, начебто можна говорити про деякий досягнутий
компроміс найбільш впливових об‘єднань юристів і адвокатів, що прийшли
на з‘їзд з готовим рішенням. Більш того, за логікою адвоката Висоцького
робиться припущення, що такий стан речей свідчить не про консолідацію
адвокатури, а таємні домовленості що досягнуті з Адміністрацією
Президента як ініціатора Закону "Про адвокатуру та адвокатську
діяльність".
Як вважає пан Висоцький, саме Лідія Ізовітова
написала, а потім направила до Адміністрації Президента законопроект
"Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у тому вигляді, в якому він
прийнятий сьогодні, не порадившись з ним та його колегами.
Серед
прибічників Володимира Висоцького необхідно виділити адвокатів, які 30
листопада 2011 року підписали відкритого листа на підтримку голови ВККА
Висоцького. Усі вони є близькими до впливових членів політичних партій
«Наша Україна» та «Батьківщина»:
- Сірий Микола Іванович,
20.02.1962 року народження, уродженець м. Воркута, зареєстрований в м.
Києві по вул. Е. Пот’є, 9, кв. 13, закінчив Харківський юридичний
інститут (ХЮА ім. Я. Мудрого), з листопада 1987 року працює в Інституті
держави і права ім. Корецького НАН України (вчений секретар і старший
науковий співробітник), один з адвокатів Ю. Тимошенко.
- Березюк
Олег Валерійович, 04.10.1965 року народження, уродженець с. Танське
Уманського району Черкаської області, зареєстрований в м. Києві по вул.
А. Ахматової, 43, кв. 305, закінчив юридичний факультет КНУ ім. Т.Г.
Шевченко, радник з питань конституційного права і виборчого процесу
адвокатського об'єднання «С.Т. Партнерс».
- Баганець Олексій
Васильович, 05.04.1954 року народження, уродженець с. Горошино
Семенівського району Полтавської області, закінчив Харківський юридичний
інститут (ХЮА ім. Я. Мудрого), з 1983 по 2006 рік пропрацював в органах
прокуратури, обіймав посаду заступника Генерального прокурора України,
прокурора Донецької області, займався слідством у справі Гонгадзе Г.,
як адвокат захищав інтереси Юрія Луценка.
- Мартиненко Юрій
Володимирович, 1963 року народження, закінчив юридичний факультет КНУ
ім. Т.Г. Шевченко в 1993 році, колишній працівник прокуратури м. Києва, з
2008 по 2010 рік – заступник начальника Служби внутрішньої безпеки
ГУБОЗ МВС України, підполковник міліції, заслужений юрист України (указ
Президента України № 819/2006 від 06.10.2006 р.), адвокат Луценка Ю.
-
Козаченко Тетяна Петрівна, 15.09.1975 року народження, уродженка м.
Полтава, зареєстрована в Полтаві по вул. Фурманова, 8А, кв. 21, адвокат
(свідоцтво № 582 від 13.03.2008 року), подруга Тетяни Монтян.
-
Лошаков Дмитро Сергійович, 23.07.1980 року народження, уродженець м.
Києва, зареєстрований в м. Києві, вул. Маліновського, 13, кв. 271,
віце-президент АТ "Юридична компанія "Капітал", адвокат, арбітражний
керівник, був адвокатом одного з так названих «васильківських
терористів» Сергія Бевза.
- Білоусов Олексій Анатолійович,
15.09.1982 року народження, уродженець м. Глухова Сумської області, був
зареєстрований в м. Глухові, вул. Сковороди, 3, закінчив Київський
університет права НАН України, юрист-консульт АТ «Арцінгер &
Партнери», тел. 067-4634433.
- Сафулько Сергій Федорович,
10.10.1947 року народження, уродженець с. Брани Горохівського району
Волинської області, був зареєстрований в м. Луцьку по вул. Словацького,
12, кв. 86, член ВРЮ, адвокатський стаж 40 років.
- Левицький
Олег Володимирович, 21.04.1969 року народження, уродженець м. Києва,
зареєстрований в м. Ірпень по вул. К. Маркса, 57, кв. 1, з 2007 року
працює юристом громадської приймальні УХСПЛ (Українського Хельсінського
союзу з прав людини), з 1998 року – практикуючий адвокат.
-
Могила Ілля Володимирович, 02.09.1969 року народження, уродженець м.
Києва, зареєстрований в м. Києві по вул. Саксаганського, 12А, кв. 27,
адвокат, один із захисників потерпілих від тортур в СІЗО № 13 м. Києва.
-
Веремієнко Олег Ігорович, 02.09.1980 року народження, уродженець м.
Києва, зареєстрований в м. Києві по вул. Академіка Глушкова, 43, кв. 21,
адвокат, член УХСПЛ (Українського Хельсінського союзу з прав людини),
один із захисників потерпілих від тортур в СІЗО № 13 м. Києва, адвокат
Femen.
- Ножовник Олена Іванівна, адвокат, член Київської міської
колегії адвокатів, свідоцтво № 2604 від 08.06.2006 року, подруга і
колега Тетяни Монтян.
- Нерсесян Армен Сабірович, 19.06.1982 року
народження, уродженець м. Києва, зареєстрований в м. Києві по вул.
Декабристів, 9, кв. 106, кандидат юридичних наук, адвокат, науковий
співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
Та
не тільки втрата керма у ВККА засмутила адвоката Висоцького. На
Установчому з‘їзді в "Русі" було вирішене ще одне важливе питання –
відклик Висоцького з Вищої ради юстиції. Відомо, що цей орган грає дуже
важливу роль у судовій системі країни. Знов таки припускається, що
«операція по відкликанню Висоцького з ВРЮ» була домовленістю з владою.
20
листопада 2012 року Володимир Висоцький подав позов до Окружного
адміністративного суду м. Києва до державного реєстратора Відділу
державної реєстрації Печерської районної у м. Києві державної
адміністрації Савенкова О.В. о визнанні недійсною державну реєстрацію
недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація
адвокатів України".
Крім цього, 20 листопада 2012 на адресу
Вищого адміністративного суду України від імені В.Висоцького поданий
адміністративний позов з вимогою до Вищої ради юстиції і Верховної Ради
України утриматись від прийняття присяги І.Темкіжева, як члена Верховної
Ради юстиції і від визнання Висоцького В.І. таким, що втратив
повноваження члена ВРЮ.
4 грудня 2012 року позов з приводу
державної реєстрації "Національної асоціації адвокатів України" був
відкликаний. Приводом цього стало рішення розширеного засідання Ради
адвокатів України, що відбулось 28 листопада 2012 року про проведення 2
лютого 2013 року позачергового з‘їзду адвокатів України, на якому буде
розглянуте питання легітимності рішень, прийнятих у тому числі і на
з’їзді в готелі "Русь". Як відмітив Володимир Висоцький, все ж вищим
органом адвокатського самоуправління є з‘їзд, тому кінцев рішення
повинен приймати він, а не суди або державні реєстратори.
З
приводу другого позову про відклик Володимира Висоцького з Вищої Ради
юстиції, 20 грудня Окружний адміністративний суд міста Києва виніс
ухвалу про залишення позову Висоцького без розгляду, оскільки
представники позивача залишили залу засідання до завершення розгляду
справи.
Ще раніше, 10 жовтня 2012 року закарпатські адвокати
Немеш П.Ф., Фазекош О.О., Масяк Н.С. звернулись до Верховної Ради з
вимогою дати правову оцінку діяльності і позиції голови Вищої
кваліфікаційної комісії адвокатури (ВККА) В.І.Висоцького, прийняти
рішення про його членство у ВРЮ і оголосити це на З‘їзді адвокатів
України.
У зверненні В.Висоцький звинувачується у використанні
офіційного сайту ВККА у власних потребах, що призводить до
дестабілізації при формуванні органів адвокатського самоуправління,
агітуючи за проведення незаконних зібрань адвокатів. На думку
вищевказаних осіб, результатом таких дій В.Висоцького стало проведення
альтернативних конференцій та вибрання декількох органів самоуправління
і кількох груп делегатів на Установчий з‘їзд адвокатів України. Також
закарпатські адвокати звинувачували В.Висоцького у зловживання своїми
повноваженнями члена ВРЮ шляхом погроз суддям.
У відповідь
В.Висоцький подав позов на захист честі, достоїнства та ділової
репутації і відшкодування моральної шкоди. Як повідомило 28 листопада
2012 року видання "Закон і Бізнес" Ужгородський міськрайонний суд
відмовив у задоволенні позову В.Висоцького. Крім цього, суд видав окрему
ухвалу, якою зобов‘язав Голову ВКДКА Валентина Загарія на найближчому
засіданні розглянути і вирішити питання про порушення В.Висоцьким правил
адвокатської етики.
Слід зазначити, що аналогічна окрема ухвала,
але відносно голови Вищої ради юстиції Володимира Колесніченка була
прийнята на місяць раніше Печерським судом. Тоді приводом для подання
В.Колесніченком позову про захист честі, достоїнства та ділової
репутації стало розміщення на сайті газети "Закон і Бізнес" низки
повідомлень, в яких говорилось, що В.Колесніченко може бути причетним до
можливого відмивання грошей при проведенні ремонту адміністративних
приміщень ВРЮ. Печерський райсуд Києва залишив позов В.Колесніченка без
задоволення.
І як фінальний акорд в кар’єрі адвоката Висоцького
пролунало рішення від 21 січня 2013, в якому суддею Печерського
районного суду Києва Волкової С.Я. було прийнято рішення по справі №
2-3271/12 за позовом Немеша П.Ф., Фазекош О.А. до Висоцького В.І. про
захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної
інформації. Позов був задоволений в повному обсязі. Крім того, суддею
було постановлено окрему ухвалу про застосування дисциплінарних санкцій
до Висоцького.
Із втратою членства у ВРЮ адвокат Висоцький
втратив чарівний імунітет в судах усіх інстанцій. Проте він не втрачає
надії та сподівається на скликаний ним з’їзд, який має відбутися вже 2
лютого в Одесі.
Крім того, адвокат Висоцький багато часу приділяє
спілкуванню із представниками ЗМІ, переживаючи за «долю адвокатури
України». Чому так тримається за крісло колишній голова ВККА Володимир
Іванович Висоцький? Відповіді лежать на поверхні.
По-перше, як
людина корислива, він не хоче втрачати важелі впливу та шлях до
заробітку. Тому що в разі залишення своєї посади керманича, він
позбудеться ні, не довіри адвокатів країни, а грошей. Тих самих
гонорарів за вирішення справ в судах, грошей від членський
«пожертвувань», які надходять до ВККА. Погодьтесь, це є важливим мотивом
для боротьби і за місце у ВРЮ, і за посаду голови Національної
асоціації адвокатів України, і за право головувати в Раді адвокатів
України.
По-друге, розпочинаючи відкриту війну, та залучаючи до
неї своїх прибічників, чи то симпатиків, адвокат Висоцький б’ється не
лише за себе, або як він декларує «за майбутнє адвокатури». Питання
набагато прозаїчніше: Висоцький Володимир Іванович намагається
максимально укріпити свій вплив на адвокатське середовище України, не
уникаючи навіть відкритих конфліктів з провладними представниками, тому
що знає про наявність підтримки зі сторони не менш потужної сили, яка
має вплив на політичну, економічну та соціальну ситуацію в країні.
Зважаючи
на тривалу політичну діяльність Висоцького В.І. в якості одного з
регіональних керівників СДПУ(о), той факт, що впродовж тривалого часу
він очолював організацію, яка згодом стала громадським фундаментом
лідера СДПУ(о) В.Медведчука, а також підвищення зацікавленості
журналістів до особи В.Медведчука, можна зробити попередній висновок, що
кінцевою метою Висоцького В.І. на сьогоднішній день є утворення
надійного підґрунтя В.Медведчуку серед адвокатського та судейського
середовища у випадку активізації останнім свого політичного впливу на
життя України.
В тему: Виктор Медведчук: во власть — по костям. Агент «Соколовский»
Мало
хто знає про зв’язок Володимира Висоцького та старого молодого політика
Віктора Медведчука. Нагадаємо коротку передісторію з книги «Нарцис»
Дмитра Чобіта.
«У вересні 1990 року було створено Спілку
адвокатів України. На голову Спілки пропонували кандидатуру відомого
київського адвоката Олександра Нечипоренка, тодішнього народного
депутата України від м. Києва, але він від посади відмовився, мотивуючи
це великою зайнятістю у парламенті. У зв'язку з його відмовою активність
проявили кілька осіб і запропонували кандидатуру Віктора Медведчука. На
цей час у середовищі юристів він був нічим не примітною особою: як
адвокат не виграв жодного резонансного процесу, як юрист не написав
жодної поважної статті, як громадянин не зробив жодного гідного
суспільного вчинку.
Про саму Спілку адвокатів та її завдання самі
адвокати тоді не мали чіткого уявлення, тож і не стали дискутувати і
обрали головою Віктора Медведчука, тим більше, що на його підтримку
виступив і сам О.Нечипоренко. Так Віктор Володимирович Медведчук став
головою Спілки адвокатів України і членом правління Спілки адвокатів
СРСР».
Саме Володимир Висоцький у далекому 1990 з товаришами
зробив ключове висування Медведчука, саме він агітував голосувати за
нього і тоді, і потім – вже на виборах в депутати. До 3 березня 2012
року Володимир Висоцький очолював Всеукраїнську громадську організацію
"Громадянський фронт "Правова Україна", (ЄДРПОУ: 35919975). Це попередня
назва. Наразі організація зветься: Всеукраїнська громадська організація
"Всеукраїнський громадський рух "Український вибір". З вказаного часу
організацію очолює Медведчук Віктор Володимирович. Ви, мабуть, бачили
рекламу.
В тему: Медведчук: к власти по костям. «В криминальном мире таких называют «отморозками»
І
цей факт наштовхує на наступні роздуми: якщо українську адвокатуру
очолить шахрай та досвідчений корупціонер - чи буде майбутнє в такої
української адвокатури?
ДОВІДКА:
Висоцький Володимир Іванович, 15.07.1960 р.н., народився у с. Конельська Попівка Жашківського району, Черкаської області.
Адреси: АР Крим, м.Севастополь, вул.Суворова,5, кв.29;
м.Севастополь, м.Інкерман, вул.Погорєлова,33, кв.64.
Адвокатська контора Висоцького В.І." розташована за адресою: м.Севастополь, вул.Леніна,19, оф.1.
Адвокат (№ Свідоцтва: 21, Дата: 31.03.1994 Видано: Севастопольська міська КДКА)
Екс-Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України (з 23.11.2007 р.).
Член Союзу адвокатів України (з 1990 р.).
Член СДПУ (о) (з 2000 р.).
Член Політради СДПУ (о), секретар Севастопольського міськкому СДПУ (о) (з 07.2002).
Голова Севастопольської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (2000-2008).
Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України (з 23.11.2007 по 19.11.2012).
Член
Вищої ради юстиції (призначений 02.11.2009 V з‘їздом адвокатів України,
присягу члена ВРЮ прийняв на пленарному засіданні Верховної Ради
України 19.11.2009. Відкликаний 19.11.2012).
Заслужений юрист України (2003 р.).
Після строкової служби на Чорноморському флоті (1977-1980 рр.) залишився жити в м.Севастополь.
ОСВІТА:
Освіта вища, у 1987 році закінчив Київський державний університет ім.Т.Шевченка за спеціальністю "правознавство" (1983-1987 р.).
Трудова діяльність:
У 1981 р. - слюсар Київського авіаційного промислового об‘єднання.
1981-1990 рр. - слідчий, старший слідчий УВС м. Севастополь.
З 1990 року адвокат Кримської колегії адвокатів (адвокатське посвідчення отримав згідно із чинним законодавством УССР).
У 1992 р. В.І.Висоцький заснував відділення Союзу адвокатів України у м. Севастополь.
У
1994 р. В.І.Висоцький повторно склав іспити відповідно до «Закону про
адвокатуру» і отримав свідоцтво №21, видане Севастопольською міською
КДКА 31.03.1994.
З 2000 р. вибраний головою Севастопольської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
У
1990-1998 рр. - адвокат, завідуючий юридичною консультацією
Балаклавського району м.Севастополь, директор адвокатського об‘єднання
"Ламос".
У 1998-2004 рр. - керівник адвокатського об‘єднання у Ленінському районі м. Севастополь.
У 2004-2005 рр. - голова Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя.
У
2005 році, на його думку, підпав під "зачистку", зроблену президентом
В.Ющенком після перемоги "Помаранчевої революції", і поновив приватну
практику.
Політична кар’єра, громадська діяльність:
Член Союзу адвокатів України з 1990 року.
Член Соціал-демократичної партії України (об‘єднаної) з 2000 року.
У 2001-2002 рр. - заступник секретаря, а з липня 2002 року - секретар Севастопольського міськкому СДПУ (о).
Член Політбюро СДПУ (о) у 2005-2007 роках.
Висувався як кандидат в народні депутати від опозиційного блоку «Не так!» в 2005 році.
Організатор
безкоштовних громадських приймалень у м. Севастополі у період 2002-2006
р. (передвиборчий проект СДПУ(о), який був розпочатий за ініціативою В.
Медведчука).
Був делегатом 17, 18, 19 з’їздів СДПУ(О).
Хоббі:
Надає перевагу активному відпочинку. Захоплення - рибалка.
Родина:
дружина,
Висоцька Світлана Анатоліївна, 25.02.1961 р.н., ідентифікаційний номер:
2233602749, адреса: м.Севастополь, Інкерман, вул.Погорєлова,33, кв.64;
донька,
Висоцька Любов Володимирівна, 23.12.1985 р.н., ідентифікаційний номер:
3140314385, адреса: м.Севастополь, Інкерман, вул.Погорєлова,33, кв.64;
донька, Висоцька Надія Володимирівна, 10.07.1982 р.н., ідентифікаційний номер: 3014122887, адреса: м.Київ, вул.П.Панча,1, кв.27.
За
наявною інформацією, Висоцький В.І. має відношення до діяльності
наступних суб‘єктів господарської діяльності та громадських об‘єднань.
Є директором:
-
Адвокатського об‘єднання "Адвокатська компанія "Ламос", ЄДРПОУ:
23014750, юридична адреса: м.Севастополь, вул.Каліча, 2-А. Вид
діяльності: громадські організації, не віднесені до інших угруповань;
-
до 03.03.2012 - Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнський
громадський рух "Український вибір" (попередня назва - Всеукраїнська
громадська організація "Громадянський фронт "Правова Україна", ЄДРПОУ:
35919975). З вказаного часу організацію очолює Медведчук Віктор
Володимирович.
Є співзасновником:
- Севастопольського
міського відділення Спілки адвокатів України, ЄДРПОУ: 25749963, юридична
адреса: м.Севастополь, вул.Очаківців,19, кв.412. Вид діяльності:
громадські організації, не віднесені до інших угруповань. Директор:
Жерновий Анатолій Володимирович. Іншими співзасновниками є: Зубарєв
Костянтин Миколайович, адреса: м.Севастополь, пл.Захарова,6, кв.2;
Кузнєцова Галина Ярославівна, адреса: м.Севастополь, пр.Генерала
Острякова,187, кв.64; Поляхов Олексій Семенович, адреса: м.Севастополь,
вул.Велика Морська,52/2, кв.33; Талдін Сергій Миколайович, адреса:
м.Севастополь, вул.Фадєєва,19, кв.98;
- ТОВ "Жильнельфа Вельє",
ЄДРПОУ: 36570071, юридична адреса: Черкаська обл., Жашківський район,
с.Конельська Попівка, вул.Перемоги,70. Вид діяльності: вирощування
культур у поєднанні з тваринництвом (змішане сільське господарство).
Директор: Дяченко Іван Іванович. Іншими співзасновниками є: Висоцька
Ірина Ярославівна, адреса: м.Севастополь, вул.Суворова,5, кв.29.
Висоцький В.І. володіє 50% уставного фонду;
- ТОВ "Жильнельфа
Вельє-Севастополь", ЄДРПОУ: 37334800, юридична адреса: м.Севастополь,
вул.Суворова,5, кв.29. Вид діяльності: роздрібна торгівля книгами,
газетами та канцелярськими товарами. Директор: Горохов Роман Вадимович.
Іншими співзасновниками є: Висоцька Любов Володимирівна (дочка
Висоцького В.І.), адреса: м.Севастополь, вул.Погорелова,33, кв.64.
Висоцький В.І. є власником 66,7% уставного фонду.
—
Костянтин Іванченко, “Аргумент”
