Букет «Тиси» з донецьким ароматом

.Відсутність на Закарпатті крупних високорентабельних підприємств, спроможних приносити їхнім власникам великі прибутки, породила у місцевому підприємницькому середовищі міф про те, що перерозподіл власності «популярним» для індустріальних теренів України шляхом рейдерства омине наш край. Містечкові акули бізнесу настільки розслабились, що не сприйняли всерйоз одне з ключових передвиборних гасел кандидата у президенти «дійти до кожного».

Самовпевненість зіграла з ними злий жарт – наприкінці минулого року у бізнес-середовищі Закарпаття сталися дві знакові події, котрі засвідчили, що й за високими Карпати відгородитися від загальнодержавних процесів неможливо.

 Першою ластівкою став резонансний конфлікт навколо найбільшого в усій Західній Україні готельного комплексу «Закарпаття», зведеного в Ужгороді угорськими будівельниками у 80-х роках минулого століття спеціально до московської Олімпіади-80. Розгортання подій навколо цього об’єкта наочно засвідчило єдність інтересів та спільність дій бізнесу, влади, силових структур та криміналу.

 Спочатку відома київська інвестгрупа «ІНЕКО» (президент Денис Копилов), яка володіла 67,9% акцій ПАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», звинуватила ужгородського підприємця  Павла Маєрчика, який представляється в контексті цієї ситуації «головою Спостережної ради, нещодавно обраним на цю посаду акціонерами товариства», у рейдерському захопленні ПАТу та приводу нової адміністрації, про що поскаржилася у листах до найвищих владних структур держави.

 Водночас прокуратура Закарпатської області порушила кримінальну справу за фактом «зловживання службовим становищем та службового підроблення, а також фіктивного банкрутства, вчиненого службовими особами ВАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» за ознаками злочинів, передбачених ст.218, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України проти «старого» директора, який влаштовував «ІНЕКО», депутата Ужгородської міськради від партії Єдиний Центр Олександра Доктора, а в середині грудня затримала його по звинуваченню у «невиконанні судових рішень, які вступили у законну силу». Депутати міськради вступилися за колегу, одноголосно прийнявши сесійне звернення до правоохоронців відпустити його під підписку, однак прокуратори були непохитні і протримали народного обранця міського масштабу у буцигарні акурат до католицького Різдва. Паралельно у місцевій пресі з’явилися публікації, які розповідають про економічний занепад готелю, зловживання  керівництва корпорації «ІНЕКО» та адміністрації готельного комплексу, найрезонанснішим з яких є розпродаж за символічними цінами майже 300 (!) оригінальних картин провідних закарпатських художників, які прикрашали номери готелю.

 За два тижні до арешту О.Доктора суддя Ужгородського міськрайонного суду Олексій Леміш, з кабінету якого влітку минулого року пропало (!) зо два десятки томів кількох резонансних кримінальних справ, наклав арешт на акції ПАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», а 27 грудня виніс рішення, яким частково задоволено позов Маєрчик Маріанни Василівни до її чоловіка Маєрчика Павла Степановича, ПАТ «Інвестиційна енергетична компанія «ІНЕКО» та ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», за участю ВАТ «Корпоративний недеверсифікований інвестиційний фонд закритого типу «Інеко Ріал Істейт» та ГОВ «Компанія з управління активами «Інеко-Інвест». На це рішення судді оперативно відреагував народний депутат України, член того ж таки Єдиного Центру Василь Петьовка. У перший робочий день нового року він направив на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України звернення, у якому, окрім іншого, просить «розглянути питання про звільнення судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Леміш Олексія Миколайовича у зв’язку з порушенням ним присяги та внести подання Президенту України про звільнення судді Леміш Олексія Миколайовича з посади». А за кілька днів до цього невідомі підпалили майже у центрі Ужгорода авто, яке, за інформацією з неофіційних джерел, належить арбітражному керуючому ПАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття». Поки тривають суди та війни, сам готель продовжує занепадати, бо його господарство і менеджмент насправді давно потребують капітального осучаснення.

 Якщо колізії навколо «Закарпаття» супроводжуються широким суспільним резонансом, то інформація навколо переділу власності на іншій економічній візитівці краю – Ужгородському коньячному комбінаті – досі ще не набула розголосу у ЗМІ. Виробник відомих в Україні марочних напоїв «Тиса», «Карпати», «Ужгород» та доступніших ординарних коньяків, у тому числі й найбільш популярного «Закарпатського», впродовж двох десятиліть був, що називається, «у руках» його керівника Володимира Гісема. Навколо цього підприємства час від часу теж спалахували конфліктні ситуації та розгоралися скандали, пов’язані з «особливостями» його акціонування, але Володимир Васильович уміло гасив їх. Сприяли цьому і його статус депутата Закарпатської обласної ради кількох скликань, особисті стосунки з впливовими людьми у столиці та членство спочатку у СПУ, а відтак у Партії регіонів. Але, схоже, цього разу партійний квиток не гарантує його бізнесу статусу недоторканності – на успішного продуцента улюбленої мільйонами «Тиси» поклали око «донецькі». І не просто «донецькі», а  їхня київська «діаспора».

 Нині Ужгородом активно шириться інформація про те, що головного акціонера коньячного заводу наприкінці 2011-го «переконали» відписати свою власність старшому синові володаря межигірських (не плутати з міжгірськими) володінь. Підтверджують цю інформацію у приватних розмовах й високопосадовці з обласної влади, депутати, окремі акціонери, які свого часу звільнилися з підприємства, однак свідчити щось офіційно, зі зрозумілих причин, вони наразі не наважуються. Наші спроби зв’язатися із самим В.Гісемом, аби той прокоментував ситуацію, видалися марними. Та довго утаювати шило у мішку не вдасться: якщо нові власники насправді доручили йому викупити абсолютну більшість акцій від дрібних акціонерів, то незабаром з полону утаємничення вийдуть й інші подробиці цієї оборудки, яка, у випадку її підтвердження, привнесе у специфічний закарпатський букет «Тиси» донецький присмак ведення бізнесу.

Василь Ільницький, zakarpattya.net.ua

«ЧОРНИЙ» РЕЄСТР ЗАКАРПАТТЯ

/Прислів’я «Закон що дишло, куди повернеш, так і вийшло» повною мірою характеризує стан української законодавчої бази. Закономірно, що спритні ділки користуючись цим, шукають в українському законодавстві прогалини, протиріччя чи невідповідність нормам інших нормативних актів, і на цьому добряче гріють руки, набиваючи кишені великими грошима. Саме на цьому підґрунті так успішно відбуваються рейдерські захоплення підприємств та інших ласих шматків бізнесу.

Рейдерство в Україні вже давно стало звичним явищем, до якого українці звикають, як і до рекету в буремні 90-ті. Звичайно, погляду пересічного українця, рейдерство – це коли один нувориш відбирає в іншого належне йому майно чи бізнес.

Здається, наша звичка до цих суспільно-кримінальних явищ  вкоренилася в нашій свідомості вже, так мовити, на генетичному рівні. Адже за минулі 100 років в Україні завжди у когось щось відбирали. У 1917 році у багатих забрали все майно (інколи разом із життям), потім у 33-му – останній кусень хліба, залишивши мільйони помирати страшною голодною смертю. У тих, хто вижив, відібрали землю, загнавши разом з худобою в колгоспи. Мешканців Закарпаття це торкнулося лише в 45-му минулого сторіччя. Єдине, чим Бог милував, – ми не відчули страхіть страшного Голодомору тридцятих років.

Років зо двадцять тому забрали грошові заощадження у всього населення. І нічого, змирилися. Та коли рейдери у своїх діях брутально вдаються до відвертого криміналу, з цим змиритися не маємо права. Саме так діяли нападники 15 грудня цього року в Ужгороді, коли в обласному центрі сталося гучне рейдерське захоплення колись добре відомого в Україні та за її межами готелю «Інтурист-Закарпаття», що практично з часів побудови став туристичною візитівкою нашого краю. Захоплення відбулося у брутально-кримінальний спосіб. В ролі загарбника виступила одна київська інвестиційна компанія, яка загрузла у мільйонних кредитних банківських боргах, сума яких перевищує десятки мільйонів американських доларів. Наразі достеменно не відомо, чи то у такий спосіб київські бізнесмени вирішили покращити свій фінансовий стан, чи ними керувало намагання уникнути викриття фактів фінансових махінацій з готелем, доведення Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» до банкрутства та грабіжницького привласнення творів класиків закарпатського живопису Коцки, Кашшая, Микити, Шолтеса, Глюка та інших.

ЯК ЦЕ ВІДБУВАЛОСЯ…

Минулого четверга, 15 грудня, в ужгородському готельно-туристичному комплексі «Інтурист-Закарпаття» проходила підготовка до реєстрації акціонерів для участі у позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття». Перелік тих акціонерів, що мають право на участь в Загальних зборах, був складений ще 9 грудня 2011 року.

Однак загальні збори ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» того дня так і не розпочали роботу взагалі, отже про якісь голосування чи ухвалення будь-яких рішень не може бути й мови. Причиною цьому була відсутність реєстру акціонерів, нескладання списку акціонерів відповідно до ст.34 Закону України «Про акціонерні товариства».

Сама ж відсутність реєстру на 08.00 годину за місцем реєстрації акціонерів була зумовлена тим, що його було викрадено з автомобіля члена Наглядової ради ПАТ шляхом розбиття заднього лівого скла на автомобілі «Мазда-3» АО0490АТ, що підтверджується довідкою Сколівського районного відділу ГУМВС України у Львівській області від 15 грудня 2011 р. за №8319.

 За цим процесом офіційно спостерігала контрольна група Закарпатського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на підставі доручення від 12 грудня 2011р. за №09/11-ЗК, яка за результатами спостережень склала Протокол нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах акціонерного товариства за №09/11-ЗК від 15 грудня 2011 р. От що зафіксувала офіційна комісія в складі контрольної групи:

– фактичне місце проведення реєстрації акціонерів: «08.00 год. реєстрація не відбулась»;

– фактичне місце проведення загальних зборів: «о 12.05 год. збори не розпочаті»;

– дата та час закінчення реєстрації акціонерів: «станом на 11.00 реєстрація не відбулась».

Також робочою групою органу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку було встановлено, що «в період з 08.00 год. до 11.00 год. реєстрація акціонерів не здійснювалась у зв’язку з відсутністю реєстру». Крім цього, було встановлено, що на 10.00 год. в зв’язку з відсутністю реєстру акціонерів для проведення зборів Реєстраційна комісія згідно з її заявою припинила діяльність. На підставі такого Наглядовою радою прийнято рішення про припинення діяльності реєстраційної комісії з 10.00 год.

В графі «Час початку загальних зборів», як уже згадано вище, зазначено: «о 12.05 год. збори не розпочаті.

Вказаний протокол підписаний: керівником контрольної групи: Кевер Г.Б., членами контрольної групи: Фекийшгазі К.Б., Микулашко Г.В., Іванчова К.Г.

 Далі події розгорталися вже за кримінальним сценарієм. Ось що з цього приводу того ж дня повідомляли закарпатські ЗМІ:

«Пограбування закарпатського кур’єра

Після цього на сцену подій виходить пан Денис Копилов, який весь цей час сумирно знаходився на другому плані, та демонструє присутнім оригінал накладної про доставку нібито надісланого на адресу ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» якогось іншого «зведеного облікового реєстру акціонерів». Однак, як з’ясувалося, саме цей «зведений реєстр акціонерів» ще 14 грудня було повернуто адресату головою правління ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» Світланою Бежинець. Зроблено було це з метою уникнення фальсифікацій під час проведення загальних зборів акціонерів, призначених на сьогодні.

Вже сам факт наявності в руках Дениса Копилова подібного документу наводить на думку про причетність останнього, як і прогнозувалося, до спроби фальсифікації загальних зборів акціонерів ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття». Адже зведені облікові реєстри акціонерів, їх підготовка та передача є конфіденційною інформацією, що є доступною виключно зберігачу – ПАТ «ВДЦП» та відповідно емітенту, яким у даному випадку є ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття».

Однак, на думку присутніх, сьогоднішній ранковий сценарій розвитку подій в ужгородському готелі «Інтурист-Закарпаття» є лише прелюдією до ще більш екстремальних дій осіб, які мають на меті взяти цей ласий шмат власності під свій контроль.»

Інтернет видання «ClipNews.info»

 Припущення закарпатських журналістів про те, що ранкові події 15 грудня в готелі «Інтурист-Закарпаття» є лише прелюдією до інших кримінальних дій «чорного рейдера», який не зупиниться навіть перед тим, щоб застосувати фізичне насилля та вчинення злочинів з метою неправомірного заволодіння майном але й документацією ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття», знайшли своє підтвердження уже ввечері того ж дня. Для цього групою осіб (Денисом Копиловим, Ігорем Євтушенком, Оленою Бординець та Валерієм Товстико) було сфальсифіковано протокол засідання Наглядової ради Товариства за №12/11 шляхом його складання та внесення до нього неправдивих відомостей. Вказані особи підписали цей протокол №12/11 та скріпили його печатками.

Таким чином особи, які підписали ці документи та подали їх 15 грудня на здійснення змін до Єдиного державного реєстру, вчинили злочин, передбачений статтею 366 Кримінального кодексу України «Службове підроблення» та частинами 2 та 4 статті 358 Кримінального кодексу України «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів».

Так, згідно із Узагальненням Верховного Суду України від 19.10.2009 року «Практика розгляду кримінальних справ про злочини, склад яких передбачено ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення), об'єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Він може бути вчинений у формі однією з таких активних дій, передбачених у ч. 1 ст. 366 КК України дій: а) внесення до документів неправдивих відомостей; б) інше підроблення документів; в) складання неправдивих документів; г) видача неправдивих документів.

В даному випадку підроблення документів було вчинено шляхом внесення до документів неправдивих відомостей, що означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа. Включення інформації, яка не відповідає дійсності, є зазначення в протоколі того, що вони є членами Наглядової ради Товариства, що на загальних зборах був переобраний склад правління Товариства, що засідання Наглядової ради ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» проводилось в місті Києві.

З протоколу №12/11 вбачається, що засідання Наглядової ради проведено в місті Києві, проте це неможливо географічно: збори повинні були відбутись о 12.00 годині 15 грудня 2011 року в ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» в Ужгороді, натомість з вказаного протоколу випливає, що він був складений після 12.00 години в місті Києві, був доправлений за дві години до Ужгорода та поданий державному реєстратору для внесення змін до Єдиного державного реєстру.

Складання неправдивих документів – це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.

В діях вказаних осіб, крім злочину, передбаченого ст.366 КК України, наявні і ознаки злочину, передбаченого ч.3 та ч.4 ст.358 КК України «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів».

Крім цього, вказаний протокол Наглядової ради №12/11 скріплений не печаткою ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття», а іншою печаткою, яку ні ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття», ні його легітимні органи не замовляли і не отримували. Печатка, якою було скріплено підпис Валерія Товстико, є підробленою.

Такі документи є документом в розумінні примітки до ст.358 КК України, оскільки є документами, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи-докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Незважаючи на це, підроблені документи були прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Ужгородської міської ради і на їх підставі було внесено запис про зміну відомостей про керівника юридичної особи – ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття». На підставі підроблених та сфальсифікованих документів було нелегітимно змінено запис про керівника Товариства, що підтверджується випискою з ЄДР серії ААБ №975480.

Що відбувалося далі, вже відомо загалу із повідомлень закарпатських ЗМІ:

«Як брали Закарпаття…

Після цього 15 грудня 2011 року ввечері відбулося рейдерське захоплення готелю «Інтурист-Закарпаття» представниками інвестиційної компанії «ІНЕКО», які разом з великою кількістю представників приватної охоронної фірми, зовнішність яких безперечно могла б зацікавити відомого криміналіста Ламброзо, штурмом взяли будівлю готельно-туристичного комплексу «Інтурист-Закарпаття».

 Як стверджує нинішнє керівництво готельного комплексу, силове захоплення «Інтурист-Закарпаття» відбулося на підставі підроблених документів, нібито прийнятих позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття», що, за словами Валерія Копилова, якимось дивним чином відбулися в не відомому акціонерам (всім, крім «ІНЕКО») місці за відсутності реєстру та протоколу реєстраційної комісії, що з точки зору чинного законодавства України фактично неможливо.

Силове протистояння чинного керівництва ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» та представників мажоритарного акціонера корпорації «ІНЕКО» яскраво демонструє повагу останніх до норм чинного законодавства, особливо з огляду на заяви, зроблені «ІНЕКО» після попередніх загальних зборів Товариства у жовтні 2011 р.

Дане силове захоплення будівлі ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» здійснено корпорацією «ІНЕКО» на підставі фальсифікованих документів з використанням грубої фізичної сили з єдиною метою – недопущення подальшого висвітлення фактів їх керування готелем, частина з яких була оприлюднена 15 грудня 2011 року Світланою Бежинець на прес-конференції в Ужгородському прес-клубі.

Остаточне оприлюднення обставин привласнення активів ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» корпорацією «ІНЕКО» є фактичним доказом протиправних дій Дениса Копилова та його батька Валерія Копилова на посадах членів Наглядової ради ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття», яких вказані особи бажають уникнути за будь-яку ціну».

Інтернет видання «МediaCentr.info»

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БІЗНЕС З ПОВІТРЯ

Цілком природно, що закарпатських журналістів зацікавили столичні «чорні рейдери», яким вдалося за безцінь придбати в Ужгороді 291 картину класиків Закарпатського живопису Коцки, Кашшая, Микити, Шолтеса Глюка та інших. І з якого дива найбільший готель Закарпатської області оплачував оренду та охорону замку в селі Роздол на Івано-Франківщині? Всього з його рахунку на це пішло більше 265 тисяч гривень, водночас ні копійки прибутку отримано не було. І врешті-решт: хто дав можливість київським спритникам довести готельний комплекс «Інтурист-Закарпаття» до банкрутства? Чи родина Копилова вважає готель «Інтурист-Закарпаття» своєю приватною власністю?

Для того, щоб з’ясувати, хто є хто, ми пішли простим шляхом. Звернулися до даних Всесвітньої Мережі. На інтернет-сайті інвестиційної групи «Інеко» ми дізналися, що Денис Копилов створив багатомільйонний бізнес, інвестиційну групу ІНЕКО, а за роки активної, цілеспрямованої роботи і постійного розвитку на фондовому ринку Україні з моменту його утворення. Денис є володарем близько двадцяти сертифікатів з торгівлі цінними паперами, надання брокерських послуг та управління інвестиційними фондами. Ця фірма знаходиться за адресою в місті Києві по вулиці Старовокзальній, 34.

До речі на цьому ж сайті в інвестиційному портфелі «ІНЕКО» є і ГТК «Інтурист-Закарпаття». Виявляється, що в ужгородський готель пан Копилов і компанія мали намір залучити інвестицій від 1 до 5 млн доларів. Чи вдалося б це київським панам, наразі не відомо. Зате відомо інше. Що на даний час саме цей київський панок вже наніс збитків «Інтурист-Закарпаттю» на декілька мільйонів, фактично обанкрутивши цей готель.

Щоб дізнатися трохи більше, ми зв’язалися телефоном з київськими колегами-журналістами і довідалися багато чого більш цікавого, ніж повідомляє Всесвітня Мережа. За словами колег «ІНЕКО», на сьогоднішній день боргує банкам 16 млн доларів, і відсотки по виплатах кредитів практично вже перетворили київських інвесторів з «ІНЕКО» у «МИЛЬНУ БУЛЬБАШКУ». Крім того, стало відомо, що вже сталося з підприємствами з інвестиційного портфелю «ІНЕКО». Так, завдяки «турботам» інвесторів з «ІНЕКО» сконали Львівський маслозавод, Ніжинський пивзавод, Дніпропетровський лакофарбовий завод, київська «Лакма». Звісно, київські «інвестори» при цьому добряче погріли руки.

Не важко здогадатися, що так ж доля очікує і ГТК «Інтурист-Закарпаття».

А КУДИ ДИВИВСЯ ПРОКУРОР?...

… А слідчий прокуратури дивився на Київ. Точніше – на прокурора області, котрий, гадаємо, вже бачить себе в столиці на посаді в Генеральній прокуратурі України, тож інтереси Закарпаття для нього вже давно відійшли на другий план.

А втім… Важливо не те, у який бік дивляться прокурори. Важливо, чи не виходять представники прокуратури за межі закону, на сторожі якого вони мали би стояти.

Так от, 15 грудня в 9.30 ранку (саме на час реєстрації акціонерів, скликаних на загальні збори в готельно-туристичному комплексі «Інтурист-Закарпаття») слідчий обласної прокуратури дає вказівку ужгородським міліціонерам терміново доправити на допити всіх місцевих керівників ПАТ «Інтурист-Закарпаття». При цьому міліціонерам, які змушені слухняно виконувати прокурорський наказ, дано пряму вказівку: у випадку відмови місцевого керівництва «Інтурист-Закарпаття», доставити їх на допити в примусовому порядку – під міліцейським конвоєм.

Однак, як стало відомо від самих учасників цієї прокурорської «акції», слідчого не цікавили деталі якихось порушень у роботі ужгородського готелю, про що закарпатським журналістам на прес-конференції повідомила голова правління ПАТ «Інтурист-Закарпаття» Світлана Беженець. А повідомила вона журналістам про факти діяльності київської інвестиційної компанії «ІНЕКО», що дійсно мали б привернути прискіпливу увагу правоохоронних органів, і в першу чергу – прокуратури:

«Колекцію картин закарпатських класиків вартістю понад 18 мільйонів готель «Закарпаття продав менше, ніж за 200 тисяч

Триває перевірка діяльності товариства «ІНЕКО» за період його керування готелем «Інтурист-Закарпаття». Сьогодні, 15 грудня, нинішня голова правління ПАТ «Інтурист-Закарпаття» Світлана Бежинець в Ужгородському прес-клубі розповіла про попередні результати перевірок.

Так, за її словами, комісія виявила, що за період з 2006 по грудень 2008 рр. на підставі договору про надання управлінських послуг на рахунок «ІНЕКО» надійшло близько 350 тисяч. За словами пані Світлани, на які саме послуги пішли ці кошти, виявити не вдалося, тож нинішнє керівництво готелю вважає, що фактичні збитки, нанесені «Інтуристу-Закарпаття» внаслідок цього договору становлять 350 тисяч.

Крім того, найбільший готель області оплачував оренду та охорону замку в селі Роздол на Івано-Франківщині. Всього з його рахунку на це пішло більше 265 тисяч гривень, водночас ні копійки прибутку отримано не було. Крім того, за цей час зі стін замку зникли цінні барельєфи, які мають художньо-мистецьку та архітектурну цінність. Розслідуванням пропажі наразі замається СБУ.

Та найбільших втрат «Інтурист» зазнав через втрату 278 картин класиків Закарпатського живопису Коцки, Кашшая, Микити, Шолтеса,  Глюка та інших.

Колекцію передали «ІНЕКО» на підставі договорів куплі-продажу за відсутності рішення Загальних зборів. Світлана Бежинець стверджує, що, якщо вірити ксерокопіям договору, вартість колекції для «ІНЕКО» склала всього 192 тисячі 825 грн. Тобто, близько 650 грн за одну картину. Реальна ціна колекції, за попередньою мінімальною оцінкою, – 18 мільйонів 624 тисячі. Готель зазнав 18 431 175 грн збитків. Картини донині зберігаються в громадянина Дениса Копилова, який і підписував договір з «Інтуристом-Закарпаття».

Перевірка ще не завершена, тож назвати загальну суму збитків від діяльності “ІНЕКО” нинішнє керівництво поки що не може. Однак правління ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» констатує, що готель доведений до банкрутства. На даний момент триває процедура подання кредиторських вимог, об’єм яких поки що становить 6,5 мільйона гривень».

Інтернет –видання «Час Закарпаття»

Виявляється, слідчий мав іншу мету, аж ніяк не пов’язану з порушеннями в роботі ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття», про які напередодні журналістам повідомила голова правління ПАТ «Інтурист-Закарпаття» Світлана Беженець.

Як стало зрозуміло з його дій, головним «завданням» для прокурора було «відпрацювання» доправлених на допит ужгородських керівників «Інтурист-Закарпаття». Так, слідчий обласної прокуратури шляхом погроз та залякування вимагав від своїх «клієнтів» одного: змусити голову правління ПАТ «Інтурист-Закарпаття» Світлану Беженець терміново отримати із столиці від ПрАТ «ВДЦП» електронний примірник реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ «Інтурист-Закарпаття».  Залишається відкритим питання для чого електронний варіант реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ «Інтурист-Закарпаття» знадобився слідчому прокуратури.

Не досягши свого, слідчий влаштував у готелі обшук. Як зрозуміли присутні при цьому обшуку, прокурор шукав другий примірник паперового реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ «Інтурист-Закарпаття». Однак в результаті цього прокурорського «шмону» було знайдено лише письмове підтвердження того, що той другий примірник реєстру акціонерів, з метою уникнення фальсифікацій загальних зборів акціонерів ПАТ «Інтурист-Закарпаття», голова правління Світлана Беженець напередодні повернула до Києва.

Стало зрозуміло, що «київське доручення» закарпатська прокуратура виконала…

По-перше, вирішено питання тимчасової «нейтралізації» керівництва ПАТ «Інтурист-Закарпаття» на момент проведення загальних зборів.

По-друге, з’ясовано, що на даний момент у керівництва ПАТ «Інтурист-Закарпаття» відсутній реєстр власників іменних цінних паперів ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття», і у київських «благодійників» є можливість почати діяти.

По-третє, прокуратура продемонструвала всім державним установам в Ужгороді, чию сторону вони повинні займати у цьому конфлікті.

Однак сподіваємося, що закон та здоровий глузд все ж таки візьмуть гору у ситуації, що склалася навколо готелю «Інтурист-Закарпаття». Особливо закарпатців цікавить подальша доля 278 картин класиків Закарпатського живопису Коцки, Кашшая, Микити, Шолтеса, Глюка та інших, які фактично вкрали у закарпатців спритні київські ділки.

Як будуть розвиватися події у наступному. обов’язково поінформуємо наших читачів.

/
clipnews.info

Ситуація з готелем "Закарпаття". Позиція "ІНЕКО"

.Голос Карпат уже подавав інформацію про прес-конференцію Світлани Бежинець, голови правління ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття», яка заявила про те, що угоди з «ІНЕКО» позбавили готель "Закарпаття" картин класиків і грошей. Зараз пропонуємо позицію іншої сторони конфлікту.

Сьогодні, 16 грудня, у ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття» відбулася прес-конференція новообраного керівництва готельно-туристичного комплексу. Станіслав Людкевич, генеральний директор інвестиційної групи «ІНЕКО», яка володіє 70 % акцій товариства, представив журналістам нового голову правління ГТК — киянина Валерія Товстико, який, за його ж словами, вже мав досвід виведення із кризи подібних об'єктів, інформує.

Гендиректор «ІНЕКО» також заявив, що справа про банкрутство готельно-туристичного комплексу — фіктивна, за цим фактом вже порушена кримінальна справа. До суду, за словами С. Людкевича, подано відповідні позовні заяви, які також стосуються захисту честі і гідності. Доповідач заперечує і незаконність продажу за безцінь картин закарпатських класиків.

Зокрема, Станіслав Людкевич розповів: «Група компаній працює у різни сферах, тож готель «Закарпаття» не є нашим єдиним активом. Готель переживав як хороші, так і складні часи, але постійно працював і надавав роботу сотням працівників, запрошував до себе тисячі туристів. Президентом «ІНЕКО» є Денис Копилов — відомий не тільки як підприємець, а й як меценат та благодійник. За його фінансової підтримки видавалися книги, у тому числі про закарпатських художників, виділялися гранти для молодих художників. Більшість картин у готелі «Закарпаття» були придбані саме за його кошти. Інформація про продаж картин у 2004 році за заниженою вартістю не відповідає дійсності. У нас є не тільки угода, але й її офіційна оцінка Закарпатським художнім музеєм».

Про останні події у готелі С. Людкевич зауважив: «14 % акцій ГТК належать Павлу Маєрчику. Він та його прибічники захопили керівництво готелем, за цим фактом порушено 3 кримінальні справи. Один із фігурантів цих справ вже заарештований, триває слідство. 26 жовтня, у день захоплення підприємства, була ініційована справа про його банкрутство, що є поширеним способом рейдерства. Через сформовані борги активи підприємства у такому разі виводяться з нього за безцінь. Уявіть: процедура банкрутства оформлена на 300 тисяч гривень, тоді як річний дохід підприємства становить близько 10 мільйонів гривень. Тобто порядок цифр абсолютно не спів розмірний».

За інформацією доповідачів, 15 грудня відбулися Загальні збори товариства, на яких було обрано Спостережну раду і нове правління. «Одне з перших завдань нового керівництва — вивести готель із цього ганебного стану фіктивного банкрутства», -- сказав С. Людкевич.

Валерій Товстико, новий голова правління ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття» розповів, що має понад 14 років досвіду роботи у готельно-туристичній сфері. «Мене запросили, щоб навести лад у ситуації. Наразі «Інтурист-Закарпаття» має борги за комунальні послуги, які не оплачувалися 1,5-2 роки. Складається враження, що попереднє керівництво спеціально збирало борги, щоб ініціювати штучне банкрутство. Уся господарська частина та фасад перебувають у жахливому стані. Маємо на меті привести будівлю в ідеальний порядок, попрацювати з обслуговуючим персоналом і компенсувати усі борги», -- каже В. Товстико.

Член правління ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття» Павло Мигович висловив сподівання, що конфлікт між акціонерами вичерпається, а готель вийде з кризи та примножуватиме добру славу закарпатської гостинності.

Щодо арешту екс-гендиректора готелю Олександра Доктора, Станіслав Людкевич від імені «ІНЕКО» зазначив: «У нас є певні претензії до його роботи та сумніви, але поки йде процес слідства, ми не можемо розголошувати деталі».

Голос Карпат

Павло Маєрчик: Це масована інформаційна атака – не було ніякого рейдерського захоплення

.В Ужгородському прес-клубі Павло Маєрчик прокоментував інформацію, поширену цього тижня ЗМІ щодо ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття», розповів про критичну ситуацію з фінансовим станом підприємства та відповів на запитання журналістів.

За словами Павла Маєрчика, наведеними сайтом "[LINK=/zaholovok.com.ua]Заголовок[/LINK]", 12 жовтня відбулися збори акціонерів ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття», на яких шляхом голосуванням його обрали головою Наглядової ради підприємства. Натомість у ЗМІ з’явилися публікації про нібито рейдерське захоплення. «Насправді е елементарна зміна керівництва. Я не розумію причин та підстав інформаційної атаки, що здійснюється проти мого імені через інтернет-ресурси. Форма подання інформації про події 26 жовтня на території готелю (а саме, фактичне клонування однієї і тієї ж статті та коментарів до неї) свідчить про те, що здійснюється спланована і оплачена інформаційна атака на підприємство», -- розповів П. Маєрчик.

Він також зауважив: «Протягом кількох років я, як акціонер, із занепокоєнням спостерігав за непрофесійним рівнем корпоративного керування товариством. Такий стан справ не тільки наносив шкоду моїм майновим інтересам, як акціонера, але й засмучував мене, як ужгородця. Врешті, як людина, що має досвід управління різними видами підприємств, зокрема і готелів, я дійшов висновку, що мені дешевше придбати товариство та налагодити його роботу, ніж навчати попередніх власників будувати ефективний бізнес. Наразі власники готелю відомі своїми діями, що довели до банкрутства ряд інших підприємств в різних містах України».

Павло Маєрчик розповів, що вів багаторічні переговори із різними представниками компанії «ІNECO», яка є власником контрольного пакету підприємства і постійно пропонував плани щодо різних шляхів виведення готелю із стану фінансового занепаду. Пропозиції містили повний спектр способів співробітництва – від додаткової емісії, створення спільних дочірніх підприємств до повного викупу контрольного пакету акцій.

«Цієї осені, як мені здавалося, вдалося досягти певних домовленостей щодо придбання контрольного пакету акцій, подробиці яких є комерційною таємницею. Можу сказати, що однією з досягнутих домовленостей стало те, що мене обрали до складу Наглядової ради підприємства на Загальних зборах товариства 12 жовтня 2011р. До слова, компанія «ІNECO» голосувала за подані мною кандидатури. Мої перші кроки у якості члена Наглядової ради були спрямовані на з’ясування реального фінансового стану підприємства та наслідків господарської діяльності керівництва. Це зустріло жорсткий опір, частиною якого у тому числі стала масована атака брудної інформації проти мене у ЗМІ».

Новий керівник готельного комплексу заявив, що початок перевірки стану справ на підприємстві виявив шокуючі подробиці та показав, що готувалося виведення основних засобів шляхом укладання контракту купівлі-продажу «мертвих акцій». Тобто ПАТ намагалися позбавити його майна шляхом виведення його в іпотеку і переведення власності на групу «INECO».

Крім того, за словами П. Маєрчика, за тіньовими схемами було укладено договір оренди, за яким ресторан передано в оренду компанії «ІNECO». Заборгованість по оренді становить 100 тисяч гривень.

«Таким чином, у час економічних труднощів та період підготовки до опалювального сезону з підприємства виводяться гроші. Ще 60 тисяч гривень з бюджету підприємства у «приказному порядку» було витрачено на ремонт орендованих приміщень. Тож лише зараз я починаю розуміти причини такого тривалого опору власників контрольного пакету моїм пропозиціям про співпрацю та таку нервову реакцію на мій доступ до первинної бухгалтерської документації товариства. Більш повну та конкретну оцінку їхнім діям можна буде надати лише після детального вивчення всіх фінансово-господарських операцій, економічний зміст яких вже сьогодні викликає серйозні підозри. Вже замовлено аудит, здійснюється інвентаризація», -- каже Павло Маєрчик.

Він також запевнив, що, використовуючи свої повноваження як законно обраного голови Наглядової ради, доведе до логічного завершення розпочату справу, незважаючи на існуючий тиск. «Наразі я маю намір у повному обсязі використовувати надані чинним законодавством України та акціонерами товариства повноваження для захисту інтересів усіх без винятку акціонерів товариства, а не тільки корумпованих власників контрольного пакету акцій. Якщо цей факт комусь не подобається або заважає, вони мають повне право діти у спосіб, визначений законом.

Нікого з працівників підприємства я не звільнив. Не було і ніякого рейдерського захоплення. Я зібрав начальників відділів, провів нараду, показав правовстановлюючі документи, побачив розуміння ситуації колективом та приступив до виконання своїх обов’язків. Наразі є усі передумови для того, щоб вивести підприємство з кризи за умов високого рівня діючого менеджменту», -- каже Павло Маєрчик. Він позитивно оцінив роботу чинного керівника підприємства та його підлеглих.

Микола Дідик, заступник директора ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття», представник колективу під час прес-конференції розповів: «Сьогодні у ЗМІ є різна інформація про події на ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття». Але жодного силового тиску при вирішенні питань зміни керівництва не було. Павло Маєрчик продемонстрував юридичні документи, як свідчать про його обрання головою Наглядової ради, тому все відбулося законно».

Світлана Бежинець, голова правління ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття» зазначила, що нове керівництво має план виведення підприємства з кризи. Колектив підприємства не змінювали, а керівнику готелю Олександру Доктору запропоновано посаду генерального директора.

Голос Карпат