(продовження теми, розпочатої в публікаціях на «Київському форумі»: «Відблиск права на життя», «Брехня як домінанта життя»).
За
останні роки кияни постійно натикаються на мури нерозв’язаних проблем, і
це їх хвилює. Людина хоче вірити, що з часом все минеться і жити у
Києві стане краще, безпечніше, комфортніше. Але не може уявити собі таке
навіть у сміливих фантазіях, бо реальність зовсім інша – тривожна і
напружена. Тому нерідко її боротьба з демонами страху переходить у
хронічну форму.
Чимало тролейбусів і трамваїв нині перебувають у
занедбаному, жахливому стані. Їхній зовнішній та внутрішній стан
заслуговує не тільки на критичну оцінку. Він, цей стан, – небезпека для
здоров’я і життя мільйонів киян. У старих тролейбусах і трамваях немає
нормальної вентиляції, вагони не миються і не прибираються. Тут людям
важко дихати (особливо у спекотну погоду). Уявіть собі, скільки мікробів
та мікроорганізмів, небезпечних для здоров’я, знаходяться в такій
сприятливій для них атмосфері, як київські трамваї, тролейбуси,
автобуси, маршрутки? Пасажирський транспорт – це, мабуть, найбільше
повсякденне скупчення людей у невеликому просторі. Чи слід дивуватися
сталому рівню у Києві інфекційних хвороб та туберкульозу? Чому не
втручається у ситуацію столична санітарно-епідеміологічна станція і
Міністерство охорони здоров’я? Брудні тролейбуси, трамваї, автобуси і
маршрутки не повинні виїжджати з парків на столичні магістралі.
Скрізь
і всюди ми наштовхуємося на вістря згаданих та інших важливих для
існування людини кардинальних проблем. Вістря саме випирає із рваних
одеж безликої та недієздатної київської влади.
Свіжий ефір: Ситуація довкола київських виборів як точка неповернення парламентської кризи
Свіжий ефір: Свобода мирних зібрань: чи втратить громадянське суспільство свій голос?
Звичайно,
що старий рухомий склад пасажирського транспорту, який давно потрібно
було б відправити на капітальний ремонт чи здати на металобрухт, стає
усе більш небезпечним для людей з точки зору його дорожньої
експлуатації. І це особливо потрібно врахувати міській владі та
комунальному підприємству «Київпастранс». Слід негайно змінювати
ситуацію на користь киян, їх конституційних прав.
Стаття має не філософсько-риторичне спрямування. Тому наведу конкретні приклади.
Ось
як виглядає ганебний список рухомого складу комунального транспорту,
який відзначається не тільки іржавими зовні вагонами, брудом, але й
відсутністю зручних місць для сидіння пасажирів, зламаними лампами
освітлення салонів, у деяких вагонах взагалі замість скла у вікнах
знаходиться… фанера, а самі вагони розмальовані дебільними прихильниками
«графіті».
Тролейбуси маршрутів: №30 (№ 4237), (№4233), (№2505),
(№4230), (№4229), (№4013), ((№4234), тролейбус №46 (№4024), є чимало
недоліків у тролейбусах на маршрутах №37, №37-а, також №29 та деяких
інших напрямків.
Трамваї маршрутів: №12 (№5850), №11 (№5817), №19 (№5944), № 33 (№ 3488), №35 (№005), (№020), (№3626).
Зрозуміло,
що це тільки невелика частка жахів, які можна побачити і відчути, коли
їдеш згаданими маршрутами. Недарма кияни часто скаржаться: у таких
вагонах потрібно перевозити не людей, а тварин. Та й тим буде, певно,
незручно й небезпечно у цих умовах А взагалі, рухомий склад
трамвайно-тролейбусних маршрутів, які зв’язують Троєщину зі станціями
метро «Петрівка» та «Дарниця», а стару Дарницю з Воскресенкою,
Троєщиною, Лісовим масивом, Поділ з Куренівкою і Пуща-Водицею, потрібно
якомога скоріше міняти та модернізувати. Бо зачеплені інтереси мільйона
киян.
Хотілося б зупинитися і на такому моменті. Тривалий час на
кінцевій зупинці тролейбусного маршруту №46-к (у провулку поруч з
Північно-Броварським шосе і метро «Дарниця»), прямо на повороті до
кінцевої зупинки і безпосередньо на ній водії-анархісти, які нехтують
Конституцією і Правилами дорожнього руху, паркують на дорозі свої
машини, що дуже заважає і водіям тролейбусів, і пасажирам. І хоча на
відрізку у 30 метрів на видному місці висять два знаки, які забороняють у
цьому місці не те що паркування, але й зупинку машин, ніхто на це не
звертає уваги. Державтоінспекція Києва повинна давно взяти згаданий
провулок і зупинку на постійний контроль, як, до речі, міська та
Дніпровська райдержадміністрація. Анархію і безмежжя автопорушників
потрібно зупинити!..
Але повернемося до головної теми публікації.
Відчуваю чимало опонентів з чиновницького середовища, які не тільки не
бажають сприймати прогресивні ідеї чи пропозиції, а й знаходять причини,
які начебто ніяк не дозволяють більш успішно розвивати галузь
трамвайно-тролейбусного парку столиці та комфортного, безпечного
перевезення пасажирів. Проблема для них в одному: де взяти кошти, коли
їх ніколи не вистачає? Ненажерливе чиновництво просто не вміє та не
звикло компетентно, з відповідальністю, розумно рахувати та витрачати
бюджетні кошти. Можливо, тільки за нецільовим призначенням.
У
Києві назріла необхідність кардинальних владних змін, а якщо дивитися
ширше – адміністративної революції. Назріли системні реформи, всі гілки
влади повинні бути збалансовані і обрані киянами: мер, Київрада, міська
адміністрація. Київська міська держадміністрація в її нинішньому складі
не здатна буде цього зробити, бо не вистачить розуму, волі,
кваліфікації. Тому потрібна координуюча і направляюча роль у цих
процесах Адміністрації Президента України та Кабінету міністрів. І,
звичайно, політична воля Гаранта Конституції. В чому полягає основна
ідея? Перш за все, у суттєвому скороченні бюджетного фінансування на
утримання великого і бездарного бюрократичного чиновницького апарату.
Навіщо, наприклад, голові КМДА О. Попову 6 заступників, 20 радників і
така кількість працівників у численних відділах, управліннях,
департаментах? А чи можна вважати нормальним, коли в районних
адміністраціях на головних керівних посадах працюють по… 7 чиновників
(голова РДА, 5 заступників + керівник апарату на правах заступника). Це
вже не кажучи про роздуті штати на решту співробітників. Більшого
розмаху марнотратства бюджетних коштів зустріти важко. Принаймі в
цивілізованих європейських країнах. Потрібно скоротити цю бюрократію на
50%, і почати не з прибиральниць та сантехніків, а з заступників голів
управлінь, відділів тощо. Ось де маємо резерв на десятки мільйонів
гривень, який конче потрібен щороку на фінансування розвитку
комунального транспорту Києва. А навіщо у Київраді засідають понад 100
депутатів? Невже місту потрібні мільйонні витрати на їх утримання? Хіба
ж нам не вистачить і 30 депутатів?.. Це ще додасть у скарбничку
комунального транспорту кілька мільйонів гривень. Будуть не зайвими.
Інша пропозиція. Скоротити на 30-40% бюджетні фінансування на проведення
в місті і районах різних помпезних свят, змагань, фестивалів,
концертів, виставок тощо. Це інше джерело фінансування бідолашного
комунального транспорту. Потрібно вивчати досвід пошуку закордонних
інвесторів, як це, приміром, роблять у Білорусі. А ще поцікавитися, як
вдалося меру Вінниці співробітництво зі Швейцарією, яка поставляє у це
місто трамвайні вагони, у тому числі за благодійними програмами.
Що
стосується долі районних держадміністрацій, очевидно, їх скоріше
потрібно ліквідувати та відновити районні ради. Районний голова має бути
обраний громадою на місцях, а не призначений «згори». Можливо, у якості
експерименту слід було б «відв’язати» систему управління в Києві та
його районах від Центру і надати місцевим органам влади можливість самим
вирішувати питання фінансування й розвитку соціальної та економічної
сфери, при обов’язковому погодженні політичних рішень із центральною
владою.
Наш славетний земляк-філософ Григорій Сковорода у свій
час відзначав, що досягнення добра, блага є основою всіх людських
вчинків, і тому те, що справді корисне для людини, є бажаним для неї, а
отже, і прекрасним.
Українська віра завжди живилася жертовністю.
Тому досі плутаємо перемоги з поразками. А через те що всі перемоги були
тимчасовими, то їх поглинула одна велика поразка. Можливість побудови
реальної, компетентної, народної владної мерії, де дбатимуть з
розумінням про реальні проблеми киян, де, наче вихрі, моделюватимуться
сучасні управлінські ідеї та моделі розвитку стародавнього міста, вперше
за всю історію останні десять років не відбуваються. Надія на кращу
владу, а значить, і життя людей, як риба, вислизає з тремтячих рук.
Лишився поки фантом, де відсутні реальні контури і зміст…
Автор: Олександр Борщевський, Киевский форум