У Сквирі закривають хлібзавод. Хто лобіює “Кулиничів”?
Спільник банди Януковича нардеп Мисик
продовжує нищити хлібозаводи на Київщині і за нової влади
Сквирський хлібозавод забезпечує якісним хлібом та хлібобулочними виробами все місто Сквира та Сквирський район. Тут працює дієздатний трудовий колектив, який нараховує понад 120 людей.
За рік виробляється більше 2-ох тисяч тонн хлібобулочних виробів 40 різних найменувань. Щодня операціоністи заводу отримують замовлення від понад 130 точок продажу продукції в місті та районі.
Проте нещодавно громада міста отримала несподівану та неприємну звісту – завод закривають його власники.
6 травня відбулося засідання Громадської ради при райдержадміністрації, яке провела її голова К.Ф. Бондарчук.
За інформацією, що розміщена на сайті Сквирської РДА , під час засідання було заслухано директора підприємства О.М. Рибака, який розповів, що на зборах акціонерів 22 квітня цього року прийнято рішення про консервацію основних засобів та реорганізацію дочірніх підприємств шляхом перетворення до кінця 2014 року.
Це, зрозуміло, може означати повну ліквідацію заводу. Без роботи залишаться 105 чоловік, а споживачі району – без хліба, на який є попит. Особливо – на формовий «Дорожній», питома вага якого в загальному обсязі виробництва становить понад 80%.
Члени ради допитувались у директора, що ж стало причиною прийняття такого рішення? Відповідав:
«Публічне акціонерне товариство «Київхліб» – власник. Воно викупило усі акції, і акціонери вирішують, як далі забезпечувати виробництво, в тому числі й на Сквирському хлібозаводі. У 2012 році підприємство працювало зі збитками, які ПАТ покрило. Торік вийшли на незначні прибутки. Подорожчання борошна, енергоносіїв, конкуренція на ринку реалізації продукції – ті чинники, які сьогодні впливають на фінансові потоки, що забезпечують життєдіяльність підприємства. Колектив вживає заходів. Ми маємо розширену мережу постачання хлібобулочних виробів – Сквирський, Володарський, Тетіївський, Білоцерківський, Васильківський райони Київської області, Попільнянський, Ружинський – Житомирської, Козятинський, Погребищенський – Вінницької, Звенигородський і Жашківський – Черкаської. Але такий виробник-гігант як торгова фірма «Кулиничі», що у Васильківському районі, практично охоплює й забезпечує своєю продукцією Київську область та сусідні, куди й поставляються наші вироби. Якщо в нашому районі ще домінує сквирський хліб, то в інших превалюють кулиницькі вироби. Відкрився ще й столичний хлібозавод в селі Ново-Петрівці (Київщина), який також активно заповнює цю нішу на ринку реалізації хлібобулочних виробів. Ці два заводи поставили менші за потужністю підприємства ПАТ «Київхліб» в ситуацію, що веде до зниження обсягів виробництва, економічного спаду об’єднання. Тому й постало питання консервування дочірніх підприємств. Якщо ПАТ міг раніше нас підтримувати, то сьогодні має свої немалі проблеми. Загалом у Сквирському районі реалізують хлібобулочні вироби понад 5 виробників. А впливати на підприємців, які торгують ними, можна лише за рахунок конкуренції на ринку та якості. Іншого шляху нема. Якщо свідомість наших споживачів перелаштується на придбання продукції свого заводу, тоді можна сподіватись на фінансове покращення. Навіть нещодавнє підвищення ціни на хліб на 40 копійок не додає надії».
О.М. Рибак підтвердив, що із 9 заводів, що входили до складу ПАТ як юридичні особи, залишились тільки Сквирський, Фастівський, Білоцерківський і Макарівський.
Торік Сквирським хлібозаводом вироблено 2823 тонни хлібобулочних виробів. Понад 50% продукції у торговельну мережу, що налічує понад 280 точок, доставляється транспортом підприємства. Мають можливість працювати й за непередбачених ситуацій в автономному режимі, оскільки будь-коли можна перейти на використання рідкого палива замість газу.
Міський голова Сквири В.Г. Писаренко підкреслив, що хлібозавод завжди йде на співпрацю, і якщо допустити припинення його роботи, відразу відчуватимуться проблеми у забезпеченні населення соціальним хлібом. Постачається він бюджетним організаціям – закладам освіти, охорони здоров’я. А найголовніше – створені робочі місця, що для міста викличе напругу, якщо завод перестане діяти.
Після тривалих дискусій було підтримано пропозиції надіслати звернення і трудового колективу, і влади, і Громадської ради до Прем’єр-міністра України А.П. Яценюка, голови Київської облдержадміністрації В.М. Шандри, голови Київської обласної ради М.В. Бабенка, голови правління ПАТ «Київхліб» В.В. Череди.
Останнім на засіданні Громадської ради розглянуто питання розширення її складу у зв’язку з утворенням нових громадських організацій – ГО «Народна рада м. Сквири», районної Народної ради, Самооборони, районної організації ветеранів МВС тощо. Їхнім представникам запропоновано подати секретарю Громадської ради заяву та копії реєстраційних документів.
7 травня у залі засідань районної ради з ініціативи члена Народної ради м. Сквири Н.М. Рудніченко та її голови І.П. Чернявського зібралися загальні збори громадськості й трудового колективу хлібозаводу. Знову було заслухано інформацію директора підприємства О.М. Рибака з обґрунтуваннями причин, які можуть призвести до закриття виробництва.
Присутні пропонували купувати дешевше борошно у приватників, хоч, як переконував керівник, «Київмлин» реалізує його за нижчою ціною, ніж на ринку, у приватників, навпаки, вона – вища. Також наполягали на проведенні мирної акції за участю керівництва ПАТ «Київхліб», інших високопосадовців, ЗМІ, в тому числі й провідних телеканалів України, сільських голів, депутатів усіх рівнів.
Підтримав громадськість та колектив хлібозаводу в. о. голови Сквирської РДА І.В. Нечипоренко, зазначивши, що прямого юридичного впливу на приватне підприємство держава не має, треба йти шляхом домовленостей, а ще працювати на місці із підприємцями, населенням у плані реалізації та споживання продукції свого підприємства.
«Коли лише з’явилась інформація про намір ПАТ консервувати завод, ми почали розглядати це питання. Звернемось до губернатора, зустрінемось з головою правління ПАТ. Добре, що наші зусилля об’єднуються, а це дає надію на позитивний результат. Ми маємо у районі унікальне підприємство, яке ще з 1956 року виробляє продукцію без будь-яких домішок, якісну, смачну, його треба зберегти», – сказав він.
Тим часом понад п’ять тисяч підписів на підтримку хлібозаводу зібрали самі споживачі з ініціативи «Народної ради», долучились педагоги, лікарі району. Голова Громадської ради К.Ф. Бондарчук інформувала про підготовлені разом з колективом звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, керівництва Уряду та ПАТ «Київхліб». Одним словом, всією громадою стали на захист хлібозаводу.
P.S. Що це за фірма “Кулиничі”, яка фактично витіснила “Київхліб”, і в чому секрет її процвітання? Історія появи “Кулиничів” на київському ринку хліба – лише один із найяскравіших прикладів корупції, залишеній по собі командою Партії регіонів. Секрет непереможності “Кулиничів” саме у сприянні влади цій (рідній) бізнес-структурі.
Ось що писала про новітню хлібну імперію “Українська правда” ще на етапі створення “Кулиничів”. Стаття Тетяни Ніколаєнко датована 13 вересня 2013 року.
“В Києві незабаром відкриють новий хлібозавод і 500 нових хлібних кондитерських. Таку радісну новину оголосив прем’єр Микола Азаров на початку липня.
Скоріше за все, будуватиме новий завод компанія депутата-регіонала, яка все активніше займає хлібний ринок Києва. Не без сприяння влади.
Ще в 2011 прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що виступає за створення регіональної мережі по Україні хлібопекарської корпорації “Кулиничі”.
З того часу у виключно харківського виробника хліба з’явились заводи у Полтаві і на Київщині, на черзі будівництво в Донецьку і в Києві.
У 2012 під час виборчої кампанії на Київщини білборди Партії регіонів сповіщали, що “збудовано найбільший хлібзавод у Європі”.
Збудував його, вклавши 45 мільйонів доларів, депутат Верховної Ради від Партії регіонів Володимир Мисик, відомий широкому загалу тим, що саме за його поданням Сергія Власенка позбавили депутатського мандата.
Рекламу “Кулиничам” зробив і президент Віктор Янукович, який не лише відвідав завод, але і на всю країну прославив його “курасани з маком”.
Формально, депутат Мисик жодного стосунку до заводів марки “Кулиничі” не має. Його перший завод, Фермерське господарство “Кегичівське” оформлене на його дружину. Нові ж заводи – ТОВ “Українська-словенське підприємство “Київський обласний хлібопекарський комплекс”, ТОВ “Полтавський хлібокомбінат “Кулиничі”, ТОВ “Українська-словенське підприємство “Хлібопекарський комплекс “Кулиничівський” – на невідомих широкому загалу фізичних осіб та дві словенські фірми, які вклали в їх статутний капітал по 40 доларів.
Але хлібопекарі Києва заявляють, що їхні робочі місця знищують на догоду заводам регіонала Мисика.
Так, у червні кілька десятків хлібопекарів оголосили голодування під Кабміном, протестуючи проти закриття хлібокомбінату № 12.
Пікетувальники наголошували, що їхнє підприємство – не перше. Останнім часом в Києві уже закрили сім столичних хлібозаводів – № 1, 4, 5, 6, 7, 8, БКК. На черзі ще три – № 2, 11 і 12. Усі ці підприємства входили свого часу до об’єднання “Київхліб”.
“Нам кажуть, що це не вигідно – хліб пекти і це приводить до банкрутства. А тим не менше два гіганти, дві махіни побудували – біля Василькова “Крушинка” і у Вишгороді “Кулиничі”, –заявила тоді працівниця хлібозаводу Людмила Кваско
Коли хлібопекарів з голодування вже почала забирати швидка, з ними зустрівся заступник Олександра Попова Анатолій Голубченко і став запевняти, що влада заводи “Кулиничі” не лобіює і закривати інші заводи не буде.
Хоча рятувати “Хиївхліб” у влади Києва немає жодного стимулу.
Колись місту належав 51% цього підприємства, зараз – 17,2%. У 2006 році молода команда Черновецького шляхом додаткової емісії вкрала підприємство у міста.
Його новим власником став зять Черновецького В’ячеслав Супруненко, який 2 роки перебуває у бігах.
Якщо за Черновецького підприємство регулярно отримувало мільйонні дотації на випуск соціальних сортів хліба, то владі Попова-Гереги дотувати чужий бізнес ні до чого.
Прийшовши на посаду, Попов не виключав повернення “Київхліба” місту.
Втім, далі обіцянок справа не пішла – підприємство досі належить чотирьом кіпрським компаніям.
Так чи інакше, втративши підтримку влади, “Київхліб” почав втрачати і ринок. Тому новину від прем’єра Азарова, що в Києві збудують новий хлібзавод, “Київхліб” зустрів більш ніж насторожено.
У компанії тут же зауважили, що існуючі хлібопекарські компанії Києва вдвічі покривають потребу локального ринку, тому економічну обґрунтованість будівництва нового хлібозаводу необхідно вивчити .
Спочатку виникла версія, що “Київхліб” банкрутує один з його миноритарних власників Василь Хмельницький, щоб пустити землю під забудову. Але депутат заявив, що продав свій неконтрольний пакет підприємства ще у 2009 році, а землі заводів під елітну забудову ніяк не годяться.
Але, схоже, Київ просто “зачищали” під нового гравця з Партії регіонів.
2 липня цього року був підписаний один меморандум між корпорацією “Кулиничі” та роздрібними мережами, центральними та місцевими органами влади.
У меморандумі “Кулиничі” пообіцяли стримувати ціни на соціальні сорти хліба. Натомість Аграрний фонд постачає компанії дешеве борошно, а магазини беруть на реалізацію насамперед їх продукцію.
На підписання меморандуму не покликали інших великих виробників хліба, включаючи і тих, які належать депутатам-регіоналам.
Голова наглядової ради мережі “Фуршет” Ігор Баленко, який також підписав меморандум з “Кулиничами”, в коментарі “Коммерсант-Україна” заявив, що збільшення закупівлі продукції “Кулиничів” і скорочення “Київхліба” – результат агресивної політики з боку першої компанії.
“Кулиничі” пропонують нам дуже вигідні закупівельні ціни і умови роботи. Тому природно, що рітейлери хочуть закуповувати їх продукцію” – сказав він виданню.
Цікаво, що в день підписання меморандуму Мисик вніс у Верховну Раду законопроект про атестацію виробників хліба. Але вже наступного дня депутат проект відкликав. Напевно, “освоїти” ринок вдалося і без законодавчих змін.
Втім гендиректор хлібокомбінату “Кулиничі” Вадим Погребняк заявляє, що ніякої монополізації ринку з їхнього боку немає. Це – просто конкуренти не раді їхній активній діяльності, заявив він УП.
“21 серпня ми підписали ще один меморандум про встановлення обмежень на максимальну ціну на хліб трьох сортів. Жодне “київхлібівське” підприємство не приєдналося. Ми запрошували Фастівський, Білоцерківський, Сквирський заводи. Ніхто не приїхав. Ми підписали лише з новопетрівським комбінатом (підприємство належить екс-депутату від БЮТ Юрію Триндюку)”, – сказав Погребняк.
Він переконував, що весь галас на ринку через те, що інші заводи бояться конкуренції з ними – “бо у нас роздрібна ціна українського хліба 4.50, а у них 4.80″.
“За останні роки ми інвестували 100 мільйонів євро в будівництво заводів. Вони кажуть, що через нас закривають їхні заводи… так треба краще займатися оперативним управлінням! Спитайте, чому вони закрили Київський булочно-кондитерський комбінат? http://kiev.unian.net/ukr/detail/7945 Ми ж кондитеркою не займаємося. Хай працюють. Ринок Києва великий, для всіх роботи вистачить”, – запевняє Погребняк.
Водночас ще на початку 2012 аналітики відзначали переділ ринку хліба. І якщо він раніше мав чітко регіональне, тобто обласне забарвлення, то з 2011 ринок стає все більше “регіональним” – партійним.
Якщо в 2011-2012 найбільшу активність проявляла група Lauffer регіонала Олександра Лещинського, то тепер заводи Мисика. Наприкінці 2012 цим двом гравцям належало до 42% ринку, а з появою нових заводів “Кулиничів” регіонали можуть контролювати до половини хлібного ринку країни.
Тим часом “Кулиничі” після монопольного опинилися в центрі нового скандалу.
На початку серпня у Вишневому та Голосіївському районі Києва з’явились кілька кіосків “Кулиничів”.
У Києві “кулиничівські” кіоски встановлюють прямо у паркових зонах, що заборонено законодавством.
Тому кілька голосіївських кіосків спочатку демонтували, однак через якийсь час представники хлібокомбінату заявили, що мають договір на встановлення цих кіосків із Національним університетом біоресурсів і природокористування України, а саме – в його зеленій зоні.
Під час відвідин “Київхліба” Олександр Попов також запевнив, що до “Кулиничів” претензій нема. “У нас немає незаконно встановлених кіосків. Саме цієї компанії. Бо коли вони були встановлені…, наскільки я знаю, ми розбиралися з цим питанням, вони заключили договори оренди з землекористувачами, які мають право на цю землю. Це університет, наскільки я знаю, інші підприємства”, – заявив очільник КМДА.
Але після зауваження, що кіоски знаходяться в парку, і без дозволу Київради встановлювати їх неможливо, Попов пообіцяв, що кіоски знесуть.
На запит “Української правди” в департаменті промисловості та розвитку торгівлі КМДА повідомили, що з “Кулиничами” угод не укладали.
Але кіоски і досі стоять. І вже почали продажі. Тому, здається, в найближчому майбутньому кияни перейдуть на “регіональний” хліб.
P.P.S. Від “Ні корупції!” Виникає питання, хто у новій владі Київщини, сформованій після повалення Майданом Януковича-Азарова, продовжує лобіювати монополію створеного ними хлібного дітища?
Ні корупції!
Спільник банди Януковича нардеп Мисик
продовжує нищити хлібозаводи на Київщині і за нової влади
Сквирський хлібозавод забезпечує якісним хлібом та хлібобулочними виробами все місто Сквира та Сквирський район. Тут працює дієздатний трудовий колектив, який нараховує понад 120 людей.
За рік виробляється більше 2-ох тисяч тонн хлібобулочних виробів 40 різних найменувань. Щодня операціоністи заводу отримують замовлення від понад 130 точок продажу продукції в місті та районі.
Проте нещодавно громада міста отримала несподівану та неприємну звісту – завод закривають його власники.
6 травня відбулося засідання Громадської ради при райдержадміністрації, яке провела її голова К.Ф. Бондарчук.
За інформацією, що розміщена на сайті Сквирської РДА , під час засідання було заслухано директора підприємства О.М. Рибака, який розповів, що на зборах акціонерів 22 квітня цього року прийнято рішення про консервацію основних засобів та реорганізацію дочірніх підприємств шляхом перетворення до кінця 2014 року.
Це, зрозуміло, може означати повну ліквідацію заводу. Без роботи залишаться 105 чоловік, а споживачі району – без хліба, на який є попит. Особливо – на формовий «Дорожній», питома вага якого в загальному обсязі виробництва становить понад 80%.
Члени ради допитувались у директора, що ж стало причиною прийняття такого рішення? Відповідав:
«Публічне акціонерне товариство «Київхліб» – власник. Воно викупило усі акції, і акціонери вирішують, як далі забезпечувати виробництво, в тому числі й на Сквирському хлібозаводі. У 2012 році підприємство працювало зі збитками, які ПАТ покрило. Торік вийшли на незначні прибутки. Подорожчання борошна, енергоносіїв, конкуренція на ринку реалізації продукції – ті чинники, які сьогодні впливають на фінансові потоки, що забезпечують життєдіяльність підприємства. Колектив вживає заходів. Ми маємо розширену мережу постачання хлібобулочних виробів – Сквирський, Володарський, Тетіївський, Білоцерківський, Васильківський райони Київської області, Попільнянський, Ружинський – Житомирської, Козятинський, Погребищенський – Вінницької, Звенигородський і Жашківський – Черкаської. Але такий виробник-гігант як торгова фірма «Кулиничі», що у Васильківському районі, практично охоплює й забезпечує своєю продукцією Київську область та сусідні, куди й поставляються наші вироби. Якщо в нашому районі ще домінує сквирський хліб, то в інших превалюють кулиницькі вироби. Відкрився ще й столичний хлібозавод в селі Ново-Петрівці (Київщина), який також активно заповнює цю нішу на ринку реалізації хлібобулочних виробів. Ці два заводи поставили менші за потужністю підприємства ПАТ «Київхліб» в ситуацію, що веде до зниження обсягів виробництва, економічного спаду об’єднання. Тому й постало питання консервування дочірніх підприємств. Якщо ПАТ міг раніше нас підтримувати, то сьогодні має свої немалі проблеми. Загалом у Сквирському районі реалізують хлібобулочні вироби понад 5 виробників. А впливати на підприємців, які торгують ними, можна лише за рахунок конкуренції на ринку та якості. Іншого шляху нема. Якщо свідомість наших споживачів перелаштується на придбання продукції свого заводу, тоді можна сподіватись на фінансове покращення. Навіть нещодавнє підвищення ціни на хліб на 40 копійок не додає надії».
О.М. Рибак підтвердив, що із 9 заводів, що входили до складу ПАТ як юридичні особи, залишились тільки Сквирський, Фастівський, Білоцерківський і Макарівський.
Торік Сквирським хлібозаводом вироблено 2823 тонни хлібобулочних виробів. Понад 50% продукції у торговельну мережу, що налічує понад 280 точок, доставляється транспортом підприємства. Мають можливість працювати й за непередбачених ситуацій в автономному режимі, оскільки будь-коли можна перейти на використання рідкого палива замість газу.
Міський голова Сквири В.Г. Писаренко підкреслив, що хлібозавод завжди йде на співпрацю, і якщо допустити припинення його роботи, відразу відчуватимуться проблеми у забезпеченні населення соціальним хлібом. Постачається він бюджетним організаціям – закладам освіти, охорони здоров’я. А найголовніше – створені робочі місця, що для міста викличе напругу, якщо завод перестане діяти.
Після тривалих дискусій було підтримано пропозиції надіслати звернення і трудового колективу, і влади, і Громадської ради до Прем’єр-міністра України А.П. Яценюка, голови Київської облдержадміністрації В.М. Шандри, голови Київської обласної ради М.В. Бабенка, голови правління ПАТ «Київхліб» В.В. Череди.
Останнім на засіданні Громадської ради розглянуто питання розширення її складу у зв’язку з утворенням нових громадських організацій – ГО «Народна рада м. Сквири», районної Народної ради, Самооборони, районної організації ветеранів МВС тощо. Їхнім представникам запропоновано подати секретарю Громадської ради заяву та копії реєстраційних документів.
7 травня у залі засідань районної ради з ініціативи члена Народної ради м. Сквири Н.М. Рудніченко та її голови І.П. Чернявського зібралися загальні збори громадськості й трудового колективу хлібозаводу. Знову було заслухано інформацію директора підприємства О.М. Рибака з обґрунтуваннями причин, які можуть призвести до закриття виробництва.
Присутні пропонували купувати дешевше борошно у приватників, хоч, як переконував керівник, «Київмлин» реалізує його за нижчою ціною, ніж на ринку, у приватників, навпаки, вона – вища. Також наполягали на проведенні мирної акції за участю керівництва ПАТ «Київхліб», інших високопосадовців, ЗМІ, в тому числі й провідних телеканалів України, сільських голів, депутатів усіх рівнів.
Підтримав громадськість та колектив хлібозаводу в. о. голови Сквирської РДА І.В. Нечипоренко, зазначивши, що прямого юридичного впливу на приватне підприємство держава не має, треба йти шляхом домовленостей, а ще працювати на місці із підприємцями, населенням у плані реалізації та споживання продукції свого підприємства.
«Коли лише з’явилась інформація про намір ПАТ консервувати завод, ми почали розглядати це питання. Звернемось до губернатора, зустрінемось з головою правління ПАТ. Добре, що наші зусилля об’єднуються, а це дає надію на позитивний результат. Ми маємо у районі унікальне підприємство, яке ще з 1956 року виробляє продукцію без будь-яких домішок, якісну, смачну, його треба зберегти», – сказав він.
Тим часом понад п’ять тисяч підписів на підтримку хлібозаводу зібрали самі споживачі з ініціативи «Народної ради», долучились педагоги, лікарі району. Голова Громадської ради К.Ф. Бондарчук інформувала про підготовлені разом з колективом звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, керівництва Уряду та ПАТ «Київхліб». Одним словом, всією громадою стали на захист хлібозаводу.
P.S. Що це за фірма “Кулиничі”, яка фактично витіснила “Київхліб”, і в чому секрет її процвітання? Історія появи “Кулиничів” на київському ринку хліба – лише один із найяскравіших прикладів корупції, залишеній по собі командою Партії регіонів. Секрет непереможності “Кулиничів” саме у сприянні влади цій (рідній) бізнес-структурі.
Ось що писала про новітню хлібну імперію “Українська правда” ще на етапі створення “Кулиничів”. Стаття Тетяни Ніколаєнко датована 13 вересня 2013 року.
“В Києві незабаром відкриють новий хлібозавод і 500 нових хлібних кондитерських. Таку радісну новину оголосив прем’єр Микола Азаров на початку липня.
Скоріше за все, будуватиме новий завод компанія депутата-регіонала, яка все активніше займає хлібний ринок Києва. Не без сприяння влади.
Ще в 2011 прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що виступає за створення регіональної мережі по Україні хлібопекарської корпорації “Кулиничі”.
З того часу у виключно харківського виробника хліба з’явились заводи у Полтаві і на Київщині, на черзі будівництво в Донецьку і в Києві.
У 2012 під час виборчої кампанії на Київщини білборди Партії регіонів сповіщали, що “збудовано найбільший хлібзавод у Європі”.
Збудував його, вклавши 45 мільйонів доларів, депутат Верховної Ради від Партії регіонів Володимир Мисик, відомий широкому загалу тим, що саме за його поданням Сергія Власенка позбавили депутатського мандата.
Рекламу “Кулиничам” зробив і президент Віктор Янукович, який не лише відвідав завод, але і на всю країну прославив його “курасани з маком”.
Формально, депутат Мисик жодного стосунку до заводів марки “Кулиничі” не має. Його перший завод, Фермерське господарство “Кегичівське” оформлене на його дружину. Нові ж заводи – ТОВ “Українська-словенське підприємство “Київський обласний хлібопекарський комплекс”, ТОВ “Полтавський хлібокомбінат “Кулиничі”, ТОВ “Українська-словенське підприємство “Хлібопекарський комплекс “Кулиничівський” – на невідомих широкому загалу фізичних осіб та дві словенські фірми, які вклали в їх статутний капітал по 40 доларів.
Але хлібопекарі Києва заявляють, що їхні робочі місця знищують на догоду заводам регіонала Мисика.
Так, у червні кілька десятків хлібопекарів оголосили голодування під Кабміном, протестуючи проти закриття хлібокомбінату № 12.
Пікетувальники наголошували, що їхнє підприємство – не перше. Останнім часом в Києві уже закрили сім столичних хлібозаводів – № 1, 4, 5, 6, 7, 8, БКК. На черзі ще три – № 2, 11 і 12. Усі ці підприємства входили свого часу до об’єднання “Київхліб”.
“Нам кажуть, що це не вигідно – хліб пекти і це приводить до банкрутства. А тим не менше два гіганти, дві махіни побудували – біля Василькова “Крушинка” і у Вишгороді “Кулиничі”, –заявила тоді працівниця хлібозаводу Людмила Кваско
Коли хлібопекарів з голодування вже почала забирати швидка, з ними зустрівся заступник Олександра Попова Анатолій Голубченко і став запевняти, що влада заводи “Кулиничі” не лобіює і закривати інші заводи не буде.
Хоча рятувати “Хиївхліб” у влади Києва немає жодного стимулу.
Колись місту належав 51% цього підприємства, зараз – 17,2%. У 2006 році молода команда Черновецького шляхом додаткової емісії вкрала підприємство у міста.
Його новим власником став зять Черновецького В’ячеслав Супруненко, який 2 роки перебуває у бігах.
Якщо за Черновецького підприємство регулярно отримувало мільйонні дотації на випуск соціальних сортів хліба, то владі Попова-Гереги дотувати чужий бізнес ні до чого.
Прийшовши на посаду, Попов не виключав повернення “Київхліба” місту.
Втім, далі обіцянок справа не пішла – підприємство досі належить чотирьом кіпрським компаніям.
Так чи інакше, втративши підтримку влади, “Київхліб” почав втрачати і ринок. Тому новину від прем’єра Азарова, що в Києві збудують новий хлібзавод, “Київхліб” зустрів більш ніж насторожено.
У компанії тут же зауважили, що існуючі хлібопекарські компанії Києва вдвічі покривають потребу локального ринку, тому економічну обґрунтованість будівництва нового хлібозаводу необхідно вивчити .
Спочатку виникла версія, що “Київхліб” банкрутує один з його миноритарних власників Василь Хмельницький, щоб пустити землю під забудову. Але депутат заявив, що продав свій неконтрольний пакет підприємства ще у 2009 році, а землі заводів під елітну забудову ніяк не годяться.
Але, схоже, Київ просто “зачищали” під нового гравця з Партії регіонів.
2 липня цього року був підписаний один меморандум між корпорацією “Кулиничі” та роздрібними мережами, центральними та місцевими органами влади.
У меморандумі “Кулиничі” пообіцяли стримувати ціни на соціальні сорти хліба. Натомість Аграрний фонд постачає компанії дешеве борошно, а магазини беруть на реалізацію насамперед їх продукцію.
На підписання меморандуму не покликали інших великих виробників хліба, включаючи і тих, які належать депутатам-регіоналам.
Голова наглядової ради мережі “Фуршет” Ігор Баленко, який також підписав меморандум з “Кулиничами”, в коментарі “Коммерсант-Україна” заявив, що збільшення закупівлі продукції “Кулиничів” і скорочення “Київхліба” – результат агресивної політики з боку першої компанії.
“Кулиничі” пропонують нам дуже вигідні закупівельні ціни і умови роботи. Тому природно, що рітейлери хочуть закуповувати їх продукцію” – сказав він виданню.
Цікаво, що в день підписання меморандуму Мисик вніс у Верховну Раду законопроект про атестацію виробників хліба. Але вже наступного дня депутат проект відкликав. Напевно, “освоїти” ринок вдалося і без законодавчих змін.
Втім гендиректор хлібокомбінату “Кулиничі” Вадим Погребняк заявляє, що ніякої монополізації ринку з їхнього боку немає. Це – просто конкуренти не раді їхній активній діяльності, заявив він УП.
“21 серпня ми підписали ще один меморандум про встановлення обмежень на максимальну ціну на хліб трьох сортів. Жодне “київхлібівське” підприємство не приєдналося. Ми запрошували Фастівський, Білоцерківський, Сквирський заводи. Ніхто не приїхав. Ми підписали лише з новопетрівським комбінатом (підприємство належить екс-депутату від БЮТ Юрію Триндюку)”, – сказав Погребняк.
Він переконував, що весь галас на ринку через те, що інші заводи бояться конкуренції з ними – “бо у нас роздрібна ціна українського хліба 4.50, а у них 4.80″.
“За останні роки ми інвестували 100 мільйонів євро в будівництво заводів. Вони кажуть, що через нас закривають їхні заводи… так треба краще займатися оперативним управлінням! Спитайте, чому вони закрили Київський булочно-кондитерський комбінат? http://kiev.unian.net/ukr/detail/7945 Ми ж кондитеркою не займаємося. Хай працюють. Ринок Києва великий, для всіх роботи вистачить”, – запевняє Погребняк.
Водночас ще на початку 2012 аналітики відзначали переділ ринку хліба. І якщо він раніше мав чітко регіональне, тобто обласне забарвлення, то з 2011 ринок стає все більше “регіональним” – партійним.
Якщо в 2011-2012 найбільшу активність проявляла група Lauffer регіонала Олександра Лещинського, то тепер заводи Мисика. Наприкінці 2012 цим двом гравцям належало до 42% ринку, а з появою нових заводів “Кулиничів” регіонали можуть контролювати до половини хлібного ринку країни.
Тим часом “Кулиничі” після монопольного опинилися в центрі нового скандалу.
На початку серпня у Вишневому та Голосіївському районі Києва з’явились кілька кіосків “Кулиничів”.
У Києві “кулиничівські” кіоски встановлюють прямо у паркових зонах, що заборонено законодавством.
Тому кілька голосіївських кіосків спочатку демонтували, однак через якийсь час представники хлібокомбінату заявили, що мають договір на встановлення цих кіосків із Національним університетом біоресурсів і природокористування України, а саме – в його зеленій зоні.
Під час відвідин “Київхліба” Олександр Попов також запевнив, що до “Кулиничів” претензій нема. “У нас немає незаконно встановлених кіосків. Саме цієї компанії. Бо коли вони були встановлені…, наскільки я знаю, ми розбиралися з цим питанням, вони заключили договори оренди з землекористувачами, які мають право на цю землю. Це університет, наскільки я знаю, інші підприємства”, – заявив очільник КМДА.
Але після зауваження, що кіоски знаходяться в парку, і без дозволу Київради встановлювати їх неможливо, Попов пообіцяв, що кіоски знесуть.
На запит “Української правди” в департаменті промисловості та розвитку торгівлі КМДА повідомили, що з “Кулиничами” угод не укладали.
Але кіоски і досі стоять. І вже почали продажі. Тому, здається, в найближчому майбутньому кияни перейдуть на “регіональний” хліб.
P.P.S. Від “Ні корупції!” Виникає питання, хто у новій владі Київщини, сформованій після повалення Майданом Януковича-Азарова, продовжує лобіювати монополію створеного ними хлібного дітища?
Ні корупції!
