Побег из-под санкций. Слуги режима Януковича нанимают лоббистов для спасения активов

.
Беглецы поднимают голову. Жизнь под санкциями западного мира, да еще и на птичьих правах в России заставляет главных слуг режима Януковича искать пути назад в Украину - или хотя бы на в другие страны более дальнего зарубежья.
Так, по информации "Украинской правды", семейство Азаровых наняло лоббистскую фирму Alber & Geiger для исключения их из списка лиц, против которых введены санкции.
Министр энергетики Эдуард Ставицкий получил израильское гражданство и уже намного более свободен в своем передвижении. А тем временем его авиабизнес выходит на новые рынки в Украине.
Завхоз Януковича Андрей Кравец набрался наглости больше других и вообще вернулся в Киев - как можно предположить, под гарантии Сергея Левочкина. А один из его объектов - бассейн "Водник" - полным ходом идут работы по завершению ремонта. Значит, и счета у него не заморожены.
Уйти из-под санкций пытается не только второй эшелон режима Януковича, но и первый, передовой. Определенные действия в этом направлении делают сыновья сбежавшего диктатора.
Кроме того, по информации "Украинской правды", бывший глава Министерства налогов и сборов Александр Клименко нанял израильскую консалтинговую фирму Lone Star Communications из Иерусалима для снятия с него санкций европейских государств и разморозки связанных с ним счетов в Швейцарии и Лихтенштейне.
Мы обратились в саму компанию Lone Star по электронной почте, но не получили ответа в течение нескольких недель. В то же время сам Клименко подтвердил эту информацию - да, действительно, жизнь под санкциями ему не нравится, и он работает с израильтянами для выведения его из-под удара.
Мы не планировали интервью с Клименко, однако в ходе переписки по фейсбуку он сам предложил пообщаться под запись. Разговор состоялся через скайп, при этом министр-беглец, которого раньше боялись многие предприниматели в Украине, сейчас сам оказался в шкуре перепуганного - он не разглашает своего места пребывания.
Клименко демонстрирует уверенность, при этом малоинформативен. Среди откровений - Клименко признает, что к нему в Министерстве доходов и сборов был приставлен смотрящий от Александра Януковича по фамилии Игнатов.
Он также подтверждает информацию "Украинской правды", полученную ранее, что после побега в Россию внутри верхушки Януковича произошел раскол, в результате чего группа Арбузова - Клименко - Курченко прервала общение с Януковичем и его сыновьями.
Также видно, что эти люди не считают, что их жизнь окончена - наоборот, чувствуется, что они готовы залить деньгами украинскую политику, чтобы получить право снова влиять на события в стране.
В остальном же Клименко отрицает любые обвинения, и от него трудно ожидать другого - он рассчитывает договориться и уехать из России: если не в Украину, то в Европу.
Мы публикуем это интервью исключительно с целью показать, насколько безнаказанно чувствуют себя вчерашние столпы режима Януковича и как цинично они продолжают на белое говорить черное.
- Расскажите, где вы находитесь и что сейчас делаете?
- Я жив, здоров. У меня будет к вам просьба не озвучивать мое месторасположение в силу того, что я переживаю даже не за свою безопасность, а за безопасность своей семьи и своих близких.
- Давайте расставим точки на "i". Я обратился к вам по Фейсбук за комментарием по поводу нанятой вами израильской лоббистской фирмы для разморозки ваших счетов на территории Швейцарии и Лихтенштейна. После чего вы предложили дать интервью. Прокомментируйте, что вас заставило обратиться к лоббистам из Израиля.
- Я понимаю, что ко мне своеобразное отношение, но я буду благодарен, если вы будете справедливо и корректно высказываться. Я нанял не лоббистов, я нанял израильских адвокатов, которые представляют мои интересов в вопросе о санкциях. Что касается разморозки активов, то я хочу сказать, что у меня нет счетов ни в Швейцарии, ни где-либо в других юрисдикциях.
(По информации "Украинской правды", компания Lone Star четко информирована Клименко именно о необходимости снять санкции и ограничения на пользование счетами в Швейцарии и Лихтенштейне.)
- Какие санкции вы хотите снять с себя?
- Ну, Европейского Союза, которые ко мне применены. Были нарушены мои права, и я как любой гражданин имею право на защиту своих интересов.
- Вы же выехали из Украины в Россию, а не в Европейский Союз, сделали в каком-то смысле свой геополитический выбор. Зачем вам в таком случае снимать европейские санкции? Жили бы себе в России...
- Санкции против меня несправедливы. Там были нарушены мои права. Я много сделал для Украины, и в будущем я могу быть и буду полезен своей стране. И уж точно я бы не хотел, чтобы были какие-то серые пятна в моей трудовой деятельности.
- Вы сейчас где-то работаете?
- Ну, я всегда работаю – работаю над собой, занимаюсь самообразованием...
- Ваша трудовая книжка сейчас где-то лежит?
- Конечно, лежит.
- Где?
- В данном случае она находится у меня.
- Тогда за какие деньги вы живете, если вы официально не трудоустроены, а зарплата госчиновника в Украине была смешна до невозможности?
- Я до прихода на госслужбу занимался бизнесом. Я никогда не позиционировал себя как человека супер-бедного или супер-богатого, я человек состоятельный, и мои доходы задекларированы.
- Но те доходы, которые вы официально декларировали, не позволяли вам строить тот дворец в дизайне итальянской фирмы Pininfarina с прозрачным полом над гаражом со спортивными автомобилями...
- Я с удовольствием посмотрю вместе с вами фотографии этого дворца, соответственно, приглашаю вас туда. Мне будет интересно увидеть и свою коллекцию автомобилей, которые мне приписывают.
- Там только фундамент залили, еще не успели построить. Его начали строить, а потом вы сбежали.
- Ну, во-первых, давайте не употреблять термин "сбежали". Я никуда не сбегал. Я хотел выехать, но мне не дали возможности, применили ко мне силу.

Видео: http://www.youtube.com/watch?v=78df9lNE22U

По поводу всего остального – это фейк. На данный момент я могу говорить, что никаких дворцов со стеклянными полами нет.
- Их нет, но вы заказали этот проект. Дом строят под Киевом в коттеджном городке "Клим".
- Заодно можете мне сказать адрес, где на фамилию Клименко есть этот дом?
- На вашу фамилию нет и счетов в Европе, но вы их пытаетесь разморозить.
- У меня нет счетов за рубежом в любой юрисдикции, будь то Европейский Союз или какие-то азиатские страны. Из меня пытаются сделать этакого Бармалея и навешать кучу ярлыков.
- В Киев уже вернулся Андрей Кравец, который был завхозом Януковича. Почему не вернуться вам?
- Я пока не имею уверенности в том, что правовая система в Украине будет отстаивать мои интересы.
- Например, Бакулина арестовали, и потом он спокойно вышел на свободу, внес залог и не чувствует себя ущемленным в правах. Кравец вернулся, сказал, что готов давать свидетельские показания в прокуратуре. А вы избегаете этой участи. Значит, вам есть, что скрывать.
- Нет, мне нечего скрывать, но я не хочу становиться жертвой какого-то революционного правосудия. Но вы видите по моей гражданской позиции, что я не оставляю происходящее без своего видения.
- Ваше видение событий в Украине еще можно проследить по публикациям в газете "Вести", потому что она, по документам, которые у нас есть, финансировалась вами.
- Я к "Вестям" не имею никакого отношения. Я поддерживаю коллектив и переживаю, что из-за подобных слухов сегодня коллектив терпит какие-то неудобства. Я готов не только "Вестям", а тем журналистам, которые ведут свою работу честно, оказывать поддержку - но, к сожалению, пока только словесную.
Да, я действительно знаю главного редактора "Вестей". Но я многих знаю. Это не говорит о том, что я сегодня финансирую или имею какое-то отношение к газете.
(По информации "Украинской правды", редакция газеты "Вести" и радио "Вести" до осени 2014 года собирается переехать в новый офис в бизнес-центре "Гулливер", который принадлежит фирмам Клименко. Кроме того, на связь Клименко с холдингом Вести указывало расследование "Украинской правды".)
- Вам не только прокуратура выдвигает обвинения. Тот же Андрей Кравец сказал, что все проблемы Януковича были из-за того, что вы и Арбузов пришли на высшие посты в государстве, по сути дела, довели Януковича до состояния, в котором он оказался.
- Это мнение господина Кравца, он имеет на это право. Он ошибается в этом мнении.
ЧИТАЙТЕ ИНТЕРВЬЮ АНДРЕЯ КРАВЦА ЗДЕСЬ
Завгосп Януковича Андрій Кравець: Корупція була не в Межигір'ї, а в економічному блоці Кабінету міністрів
- При вашем руководстве Миндоходов расцвели площадки по обналичке денег...
- Обналичка всегда была до меня и остается после меня. Но важно же понимать другое – мы с ней боролись.
- У меня есть друзья-бизнесмены, которые говорят, что до прихода Януковича обналичка стоила 6% от суммы. Когда пришел Клименко, появились так называемые официально действующие - незаконные по закону, но на которые закрывали глаза - площадки, и обналичка стала стоить 13%, из которых часть денег уходила в карманы людей, крышевавших эту систему, и, соответственно, на самый верх к Януковичу. Вы не будете это отрицать?
- Конечно, буду отрицать. Потому что, во-первых, в своем вопросе вы подтвердили мой тезис, о котором я говорил ранее – что обналичка, как и торговля наркотиками, проституция, к сожалению, существуют во всех экономиках.
Второй момент – конечно, я категорически опровергаю любое наличие незаконных и законных площадок, которые якобы крышевало Министерство доходов.
Повышение, о котором говорил ваш друг-бизнесмен, во времена моего руководства я могу связать только с одним – нелегальному бизнесу приходилось постоянно нести риски и уплачивать платежи в бюджет. Их работа была экономически неэффективной, и они завышали, наверное, какие-то ставки. У нас был достаточно жесткий контроль и неотвратимость наказания.
- Не держите меня за дурака. Все знают, что обналичка крышевалась министерством доходов и сборов. Все фирмы, которые осуществляли эту обналичку, были официально спущены с самого верха всем предпринимателям, которые хотели обналичивать деньги.
- Сергей, вы грамотный журналист. Сейчас вы говорите больше мифами...
- Вы с Януковичем поддерживаете какое-то общение?
- Нет. Я выполнил свой контракт. У нас не было регулярного общения. У нас были доклады. Последний раз мы говорили в начале февраля. После этого контактов у меня не было.
- Вы не комментируете обвинения Кравца, что люди вышли против Януковича из-за вас и Арбузова. Но в интернете обнародовано письмо компании Peugeot, которая прямо указывает - у нее возникли проблемы после того, как она отказалась продавать машины для фирмы-посредника, связанной с поставщиком на министерство здравоохранения, по заниженной цене. Как только они продали по заниженной цене, сразу у них пропали все проблемы, а фирма-посредник уже потом поставила эти машины с тройной накруткой министерству здравоохранения.
- К сожалению, данный инцидент имел место, когда я был в отпуске и не был проинформирован для того, чтобы повлиять. Я считаю, что виновные в этой ситуации должны быть наказаны.
- Но там присутствовал ваш зам по фамилии Игнатов, который принимал участие в этой коррупционной сделке!
- К сожалению, он не проинформировал меня о своих действиях...
- Андрей Игнатов – это человек, который работал на Александра Януковича!
- Да, он работал в его структурах ранее.
- То есть, к вам Александр Янукович приставлял своих людей, чтобы "помогать" работать?
- Можно и так на этот факт смотреть, но лучше этот вопрос задавать, наверное, Александру Януковичу.
- Мы не можем его найти. Может, вы знаете, где он?
- Нет, я не поддерживаю с ним связь. Я не имею с ними никакой связи – не встречаюсь, не телефонной. У нас контакт оборвался еще в феврале.
- Кто такой был Курченко? Какова его роль в украинских политических и бизнес-процессах?
- Это был бизнесмен, наравне с другими бизнесменами, которые ведут свою деятельность в Украине.
- Если, например, Коломойский занимался бизнесом с 1994 года, то мы понимаем, что он стал настолько богат, что мог себе позволить футбольный клуб. Но если Курченко в 27 лет стал владельцем футбольной команды, занимаясь бизнесом до этого полтора года - то, может быть, для него были созданы какие-то преференции? Как вы думаете?
- Я ни о каких преференциях не знаю, но мне кажется, вы ему завидуете.
- Не завидую, потому что не хочу тоже быть в бегах. Так какие вас связывают отношения с Курченко?
- Никаких отношений меня с Курченко не связывает. Я в силу своей работы общался с представителями бизнеса, такими как Фирташ, Ахметов, Коломойский, Курченко. Ничего экстраординарного в этом общении я не вижу.
- Я знаю, что вы направляли бизнесменов конкретно к Курченко, чтобы они решили свои вопросы, связанные с обналичкой или с нефтепродуктами или с другими финансовыми или промышленными операциями.
- Я с удовольствием встречусь с этими бизнесменами в вашем присутствии, чтобы они задали мне эти вопросы. Потому что это фейк.
- Прокуратура обвиняет вас в том, что ваши действия привели к убыткам на 6 миллиардов гривен. Первое - это обналичка, которая существовала во времена вашего руководства налоговой. И второе обвинение - вы организовали программные предприятия по проведению растаможки, которые точно так же генерировали потери для бюджета, а растаможка проходила по поддельным документам.
- В самую наглую ложь всегда верят. Меня поражает сегодня цинизм властьимущих, которые делают подобные заявления. Но я не сомневаюсь, что все это встанет на свои места со временем. Я в одном из своих интервью говорил, и вам сейчас повторю – мои слова отливаются в граните. Вот можете записать эти слова, и я уверен, что вы убедитесь в их правоте.
- А вы не хотите по-другому закончить интервью – "с моих слов записано верно, претензий не имею, допрос закончен такого-то числа в такое-то время"? Это именно то, ради чего вас и ищут украинские правоохранительные органы.
- Я не знал, что у вас есть страсть работать в правоохранительной службе.
- Я просто несколько раз допрашивался по действиям предыдущей власти. Было бы честно, чтобы допрашивался не только я, но и вы, потому что я думаю, что вы будете более полезным собеседником для следователя, чем я.
- Скажите, вы брали у меня интервью или допрашивали?
- К сожалению, я не могу на вас влиять, чтобы вы говорили правду. Но я бы с большим удовольствием поприсутствовал на вашем допросе, на котором бы вы говорили правду, а не пытались сделать дураками всех вокруг себя.
- Я вас обязательно приглашу на свою пресс-конференцию, и мы расставим все точки над "і", и время покажет, кто был прав, а кто, как вы говорите, обманывал.
- Вы поддерживаете связь с кем-то из новой власти?
- Ну, кого вы считаете новой властью? Потому что я скажу "нет", обману вас, скажу "да", тоже обману вас. Есть люди, которые действительно, я считаю, правильно реформируют страну и действительно могут быть драйверами изменений. Но я их называть не буду. Я же не буду им портить жизнь.
- Вы просили российского гражданства?
- Нет, не просил.
- Зачем вам была нужна комната с прозрачными стульями в налоговой, которую новая власть называет местом, где решались все коррупционные дела?
- Новой власти я советовал бы заниматься реальными вопросами, а не популизмом.
(От "Украинской правды": после побега Клименко новая власть обнаружила в здании Министерства доходов и сборов специальную тайную комнату по типу бункера, в которой глушились любые средства связи, а также была установлена прозрачная мебель. По мнению властей, в этой комнате Клименко проводил конфиденциальные переговоры о коррупционных схемах.)
- После того, как закончится это интервью, что вы будете делать?
- Сейчас конкретно у меня будет урок английского языка.
- Вы все еще надеетесь, что вам понадобится знание английского языка?
- Да. Не сомневаюсь.
- Вы – человек, который является персоной нон-грата на территории Европейского Союза, а также на территории США. Я думаю, что Канада и Австралия тоже не дадут вам визу. Зачем вам учить английский?
- Это временно, и справедливость мы восстановим, не сомневайтесь.

Сергей Лещенко, Украинская Правда

Проходимец или Невидимые миллионы Каськива

.
Свои расходы, которые Госинвестпроект показывал через «Вестник госзакупок», оказались каплей в море. Настоящие миллионы пилились незаметно для человеческих глаз. Последние несколько лет нас беспокоил экс-председатель Госагентства по инвестициям и управлению нацпроектами Владислав Каскив. Потому что, хотя его ведомство время от времени и отмечалось прибыльными тендерами вроде рекламы или road-show, но все же масштаб был не тот...
И вот благодаря Реестру судебных решений все стало на свои места: просто настоящие деньги проходили такими путями, что их невозможно было зафиксировать. «Настоящие» – это сотни миллионов ежегодно. Детальнее – обнаружить невозможно, по крайней мере, журналистам. Поэтому, как это было. Национальных проектов в Украине есть много, однако функционировать они должны по похожей схеме: государство придумывает проект, потом оплачивает его технико-экономическое обоснование, избирает на конкурсе инвестора, и начинает наблюдать, как за частные деньги строятся заводы, стадионы и другие нужные объекты народного хозяйства.
По теме: Янукович ищет, где у Каськива кнопка, чтобы его перезагрузить
Государственных расходов – предусматривается минимум, новая, так сказать, экономическая политика: честная, прозрачная и безоткатная. Вот как, скажем, описывал ее на примере проекта «Воздушный экспресс» сам Каскив: «Я вас заверяю, что противники „Воздушного экспрессу” просто не хотят, чтобы в Украине появились большие инфраструктурные проекты. Потому что они реализуются по другой модели, чем вульгарное бюджетное финансирование, из которого соответствующие можно получить откаты». Скандалов, правда, избежать не удалось. Самыми громкими были два. Первый – с лыжным инструктором и lng-терминалом, второй – с зимней Олимпиадой.
Напомним, что тогда неожиданно проявилось, что победитель конкурса нацпроекту «Олимпийская надежда-2022» – ООО «Боржава резорт» – раньше принадлежал двоюродному брату Каскива. Кроме того журналисты обнаружили, что «Боржава резорт» с группой коммерческих фирм, среди основателей которых ближайшее окружение Каскива, выкупили на месте будущего строительства сотни гектаров земли.
Тогда журналисты склонялись к тому, что семья главы Госинвестпроекта уложилась в землю для того, чтобы во время строительства олимпийских объектов выгодно ее перепродать государству. Похоже, что правда еще более суровая - земли покупались за не свои, а государственные деньги, и нет никакой гарантии, что бюджет когда-то увидит.
По теме: Авантюра Каськива: китайский «лыжный инструктор» за $372 млн
В мае этого года ГП «Государственная инвестиционная компания» (подчинено Госинвестпроекту) подало в суд на «Боржаву резорт» с требованием расторгнуть кредитный договор. Оказалось, что сразу после того, как частная фирма выиграла конкурс «солидных инвесторов», она сразу стала занимать деньги у того, кто этих инвесторов искал. Первый транш составил 135 млн грн, второй - 30 млн. грн. Годовая ставка - 3.75%.
Но проблема вовсе не в ставке, а в том, что существуют глубокие сомнения в том, что государство вообще сможет увидеть эти деньги. Проблема в залоге. Согласно материалам суда, залогом выступают неизвестные «имущественные права по договору поставки». Что было поставлено - сказать трудно, но можно утверждать, что-то очень своеобразное.
Во-первых, деньги пошли еще в ноябре 2012 года, а в суд ГП «ДИК» подал в мае 2014-го. То есть того, что должно было быть поставлено, так и нет. Во-вторых, интересна реакция госпредприятия на этот «залог».
По теме: Дерибанил, дерибаню, и буду дерибанить. Влад Каськив и деньги
Ярко это проявилось в другом, очень подобном суде. «Государственная инвестиционная компания» пыталась разорвать практически идентичный договор по нацпроекту «Качественная вода» с ООО «Торговый дом« Борисфен ». Отличие лишь в траншах и количестве денег: 65 +17 +12, вместе 94 млн. Остальные то же самое - 3.75% годовых и залог в виде «договора поставки».
Так вот на этом суде «ДИК» оценил качество залога следующим образом:
«обязанности ответчика по возврату займов и уплаты процентов по договорам займа, как на момент заключения этих договоров и и до сих пор, фактически не имеют реального обеспечения их выполнения ответчиком, что приводит к высокому риску невыполнения заемщиком взятых на себя по договорам займов обязательств ».
Что касается схемы в целом, то здесь госпредприятие высказалось еще резче:
«Договоры займа должны быть признаны недействительными, поскольку: они противоречат интересам государства; их заключено Заимодателем за пределами его хозяйственной компетенции; вследствие злонамеренного соглашения представителя Заимодателя с Заемщиком».
На судей, правда, такая риторика не повлияла, и вполне понятно почему: кредитные договора родились во имя выполнения национальных проектов, подписывал заместитель гендиректора «Государственной инвестиционной компании» Юрий Лутак. Полномочия его - заверенные нотариально. Качество залога госчиновники имели право проверить, просто почему-то не хотели. А согласно действующему законодательству, договор - это святое. Конечно, выглядит странно, что мощный инвестор начинает свою деятельность с заимствования 20 млн долларов, но удивление до уголовного дела не пришьешь.
По теме: Владислав Каськив: предатель, «распиловщик», «грантоед»
Утолить свое любопытство тоже не так легко. В реестре сохранился суд 2013 года, где какой-то настойчивый мужчина подал в суд на оба ведомства Каськива с требованием выполнить Закон о доступе к публичной информации и ответить, кому были закачаны государственные деньги. Не удалось. Суд решил, что отписка, которой отразился ГП «ДИК», вполне может трактоваться, как полноценный ответ. Так что и мы пробовать не будем. Тем более, говорят, что кадры в Госинвестпроекте изменились не кардинально. Мы даже не до конца убеждены, действительно ГП «ДИК» подавало в суд, чтобы его выиграть. Часто бывает наоборот.
И все же просто так оставить эту историю тоже не хочется. Ведь сколько кредитных миллионов раздало госпредприятие на «нацпроекты» неизвестно. Не все же они попали в суд. Намеком может служить разве что таблица с сайта Госинвестпроекта, где в графе - предоставленные кредиты 2013 - фигурирует цифра 558 млн.
Конечно, если бы мы были государственными контролирующими органами, то мы обязательно узнали о том:
1.Почему именно такие суммы денег были перечислены на счета частных структур и с какой целью;
2.Что являлось залогом по кредиту, и почему госпредприятие считает этот залог ничтожным;
3.Куда были переброшены государственные деньги и где они в конце концов осели;
4.Кто является настоящими владельцами всех победителей нацпроектов, и с кого спрашивать в случае банкротства фирм-победительниц.
Надеемся, что наш интерес будет когда-то удовлетворен. А пока утешаемся тем, что бывший глава Госинвестпроекта нас не подвел и таки спас от когнитивного диссонанса. Масштаб фигуры подтвержден. Жаль, что некоторые знания обходятся дорого.
Алексей ШАЛАЙСКИЙ, «Наші Гроші»
Перевод СЛЕД.net.ua
На фото - Владислав Каськив. Источник фото news2000.com.ua

Як "прокладка" розвивала енергонезалежність

Термін "прокладка" в українській журналістиці закріпився в корупційні часи Януковича.
Так називають фірми-одноденки без історії та репутації, які виграють масштабні тендери при мовчазній згоді чиновників, а потім стрімко зникають разом з бюджетними мільйонами.
Зазвичай тендерні зобов'язання не виконуються, тож ошукана держава залишається і без грошей, і без товарів чи послуг.
В Україні "прокладки" діють в масштабах цілих секторів економіки. Недавно автор детально розглянув історію такої одноденки - ТОВ "Фадлес".
Її гарантом виступав Реал-банк ширми-олігарха Сергія Курченка, а приміщення фірмі надали люди народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка.
Ця "прокладка" фігурувала у справі незаконно проведених тендерів "Чорноморнафтогазу", яку розпочала Держфінінспекція.
Поряд з "Фадлесом" згадувалася ще одна одноденка - ТОВ "Маестро торг". На диво, історії обох фірм доволі схожі.
"Маестро торг" зареєстроване у жовтні 2011 року на Олександра Недорізанюка з Житомирської області. Згодом фірму перереєстрували у столиці на Володимира Паршина, який збільшив статутний капітал фірми зі 100 грн до 4,2 млн грн.
Менш ніж через рік, у серпні 2012 року, "Маестро" виграло свій перший тендер на 11,8 млн грн. Державне підприємство "Укргеофізика", яке з березня 2010 року очолює Анатолій Бегаль закупило апаратний комплекс на базі кластерних технологій Promax 2D/3D.
Цікаво, що крім "Маестро" на перемогу претендувала фірма "Прексім Д", яка за таку ж техніку просила в одинадцять разів менше - 1,07 млн грн. Проте тодішній голова конкурсного комітету Артур Ганієв знайшов помилки в оформленні пропозиції "Прексіми" і запропонував викинути дешевший товар з тендера.
Щоб зрозуміти, який безлад відбувається в "Укргеофізиці", достатньо зайти на їх сайт. У розділі "Керівництво" досі вказаний попередник Бегаля Олександр Зейкан.



 Хоча з коштів платників податків витрачаються мільйони на підтримку державних  монополістів, останні навіть не оновлюють власні сайти. Натисніть для збільшення
Того ж року виграло свій перший тендер і товариство "Фадлес". "Укргеофізика" віддала кількамісячній фірмі 7,9 млн грн за сейсмічну систему для обробки великих обсягів наземних і морських даних.
Далі обидві фірми взялися вигравати тендери "Чорноморнафтогазу". На жаль, ця історія вже спочиває на полицях архіву "Газпрому". Однак крім кримського гіганта "Маестро торг" завоювало прихильність ще одного гіганта - "Укренерго".
У квітні 2013 року новим директором ДП "Укренерго" став ставленик Ахметова Петро Омеляновський. А вже у травні державне підприємство за результатами тендера уклало першу і останню угоду з "Маестро торг" на постачання трансформаторів для всієї України на 22,85 млн грн.
На тендері була краща цінова пропозиція. Наукове підприємство "Синапс", яке працює на ринку з середини 1990-х років, просило за трансформатори удвічі менше - 10,7 млн грн. Однак начальник управління закупівель Олександр Межевець повідомив про низку технічних помилок у пропозиції "Синапсису".
Так, замість нотаріально завіреної копії статуту наукове підприємство надало просту копію. У документах "Маестро" вад не знайшли. Відтак, комітет конкурсних торгів "Укренерго" одноголосно вирішив відхилити пропозицію "Синапсу".



Сергій Курченко. Фото korrespondent.net
Характерно, що тодішній голова комітету конкурсних торгів Всеволод Ковальчук не побоявся визнати переможцем молоду фірму "Маестро торг" - умови договору передбачали 30% передплати. Автор намагався дізнатися в "Укренерго", чи не було проблем з "Маестро", проте на момент публікації відповідь не надійшла.
"Маестро" пропонувало широкий спектр товарів. Крім кластерних технологій та трансформаторів київська фірма торгувала продуктами, вентилями та вугіллям.
Так, Солом'янське районне відділення міліції Києва повідомило, що на початку 2013 року вінницька філія концерну "Військторгсервіс" перерахувала 280 тис грн товариству "Маестро торг" за напої, ковбасу, каву та іншу бакалію. Слідчі встановили, що продукти до вінницьких солдатів не доїхали.
Навесні 2013 року Господарський суд Києва вирішив стягнути з "Маестро" на користь "Чорноморнафтогазу" 5,3 млн грн пені за непоставлені вентилі.
У серпні 2013 року торговий дім "Світ СР" поскаржився до Антимонопольного комітету на дії відділу освіти з Івано-Франківщини, який допустив до вугільного тендера "Маестро торг". "Світ СР" стверджував, що "Маестро" пропонує занадто дешеве вугілля, натякаючи на сумнозвісні копанки.



Також торговий дім запідозрив "Маестро" у підробці документів. Юристи казали, що копії договорів, які підтверджують вугільний досвід київської фірми, фіктивні.
"Маестро" надало два договори на поставку вугілля, укладені з товариствами "Таннарі" та "Амон-сул". Обидва входили до газової імперії Курченка. АМКУ скасував тендер, але не перевірив викладені "Світом" деталі.
Під час участі у тендерах Паршин вказував, що на "Маестро" працює сім штатних співробітників. Фірма має договір оренди приміщень з ТОВ "Ганорій", де знаходяться виробничі потужності "Маестро". На запит автора Держфінінспекція повідомила, що офіційно у штаті "Маестро" числиться одна особа - директор.
Представники "Ганорію" заперечують будь-які відносини з "Маестро торг". Проте у цій історії є особливість: ТОВ "Ганорій" знаходиться у Києві на вулиці Святошинській, 34.
Таку ж адресу "Фадлес" вказувало як власну. У цій же споруді знаходяться потужності ПАТ СКТБ "Комплекс", яке преса пов'язує з Іванющенком.

Юрій Іванющенко. Фото УП
Як стало відомо автору, під час співпраці "Укренерго" та "Маестро торг" СБУ розшукувала київську фірму за інші секретні гріхи. У липні 2013 року управління військової контррозвідки повідомило, що місцезнаходження "Маестро" не відоме.
За даними "Вісника держзакупівель", за півтора року фірма "Маестро торг" "натендерила" на державних підприємствах 81,2 млн грн.
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

epravda.com.ua

У Сквирі закривають хлібзавод. Хто лобіює “Кулиничів”?

У Сквирі закривають хлібзавод. Хто лобіює “Кулиничів”?


Спільник банди Януковича нардеп Мисик
продовжує нищити хлібозаводи на Київщині і за нової влади

Сквирський хлібозавод забезпечує якісним хлібом та хлібобулочними виробами все місто Сквира та Сквирський район. Тут працює дієздатний трудовий колектив, який нараховує понад 120 людей.

За рік виробляється більше 2-ох тисяч тонн хлібобулочних виробів 40 різних найменувань. Щодня операціоністи заводу отримують замовлення від понад 130 точок продажу продукції в місті та районі.

Проте нещодавно громада міста отримала несподівану та неприємну звісту – завод закривають його власники.

6 травня відбулося засідання Громадської ради при райдержадміністрації, яке провела її голова К.Ф. Бондарчук.

За інформацією, що розміщена на сайті Сквирської РДА , під час засідання було заслухано  директора підприємства О.М. Рибака, який розповів, що на зборах акціонерів 22 квітня цього року прийнято рішення про консервацію основних засобів та реорганізацію дочірніх підприємств шляхом перетворення до кінця 2014 року.

Це, зрозуміло, може означати повну ліквідацію заводу. Без роботи залишаться 105 чоловік, а споживачі району – без хліба, на який є попит. Особливо – на формовий «Дорожній», питома вага якого в загальному обсязі виробництва становить понад 80%.

Члени ради допитувались у директора, що ж стало причиною прийняття такого рішення? Відповідав:

«Публічне акціонерне товариство «Київхліб» – власник. Воно викупило усі акції, і акціонери вирішують, як далі забезпечувати виробництво, в тому числі й на Сквирському хлібозаводі. У 2012 році підприємство працювало зі збитками, які ПАТ покрило. Торік вийшли на незначні прибутки. Подорожчання борошна, енергоносіїв, конкуренція на ринку реалізації продукції – ті чинники, які сьогодні впливають на фінансові потоки, що забезпечують життєдіяльність підприємства. Колектив вживає заходів. Ми маємо розширену мережу постачання хлібобулочних виробів – Сквирський, Володарський, Тетіївський, Білоцерківський, Васильківський райони Київської області, Попільнянський, Ружинський – Житомирської, Козятинський, Погребищенський – Вінницької, Звенигородський і Жашківський – Черкаської. Але такий виробник-гігант як торгова фірма «Кулиничі», що у Васильківському районі, практично охоплює й забезпечує своєю продукцією Київську область та сусідні, куди й поставляються наші вироби. Якщо в нашому районі ще домінує сквирський хліб, то в інших превалюють кулиницькі вироби. Відкрився ще й столичний хлібозавод в селі Ново-Петрівці (Київщина), який також активно заповнює цю нішу на ринку реалізації хлібобулочних виробів. Ці два заводи поставили менші за потужністю підприємства ПАТ «Київхліб» в ситуацію, що веде до зниження обсягів виробництва, економічного спаду об’єднання. Тому й постало питання консервування дочірніх підприємств. Якщо ПАТ міг раніше нас підтримувати, то сьогодні має свої немалі проблеми. Загалом у Сквирському районі реалізують хлібобулочні вироби понад 5 виробників. А впливати на підприємців, які торгують ними, можна лише за рахунок конкуренції на ринку та якості. Іншого шляху нема. Якщо свідомість наших споживачів перелаштується на придбання продукції свого заводу, тоді можна сподіватись на фінансове покращення. Навіть нещодавнє підвищення ціни на хліб на 40 копійок не додає надії».

О.М. Рибак підтвердив, що із 9 заводів, що входили до складу ПАТ як юридичні особи, залишились тільки Сквирський, Фастівський, Білоцерківський і Макарівський.



Торік Сквирським хлібозаводом вироблено 2823 тонни хлібобулочних виробів. Понад 50% продукції у торговельну мережу, що налічує понад 280 точок, доставляється транспортом підприємства. Мають можливість працювати й за непередбачених ситуацій в автономному режимі, оскільки будь-коли можна перейти на використання рідкого палива замість газу.

Міський голова Сквири  В.Г. Писаренко підкреслив, що хлібозавод завжди йде на співпрацю, і якщо допустити припинення його роботи, відразу відчуватимуться проблеми у забезпеченні населення соціальним хлібом. Постачається  він бюджетним організаціям – закладам освіти, охорони здоров’я. А найголовніше – створені робочі місця, що для міста викличе напругу, якщо завод перестане діяти.

Після тривалих дискусій було підтримано пропозиції надіслати звернення і трудового колективу, і влади, і Громадської ради до Прем’єр-міністра України А.П. Яценюка, голови Київської облдержадміністрації В.М. Шандри, голови Київської обласної ради М.В. Бабенка, голови правління ПАТ «Київхліб» В.В. Череди.

Останнім на засіданні Громадської ради розглянуто питання розширення її складу у зв’язку з утворенням нових громадських організацій – ГО «Народна рада м. Сквири», районної Народної ради, Самооборони, районної організації ветеранів МВС тощо. Їхнім представникам запропоновано подати секретарю Громадської ради заяву та копії реєстраційних документів.

7 травня у залі засідань районної ради з ініціативи члена Народної ради м. Сквири Н.М. Рудніченко та її голови І.П. Чернявського зібралися загальні збори громадськості й трудового колективу хлібозаводу. Знову було заслухано інформацію директора підприємства О.М. Рибака з обґрунтуваннями причин, які можуть призвести до закриття виробництва.



Присутні пропонували купувати дешевше борошно у приватників, хоч, як переконував керівник, «Київмлин» реалізує його за нижчою ціною, ніж на ринку, у приватників, навпаки, вона – вища. Також наполягали на проведенні мирної акції за участю керівництва ПАТ «Київхліб», інших високопосадовців, ЗМІ, в тому числі й провідних телеканалів України, сільських голів, депутатів усіх рівнів.

Підтримав громадськість та колектив хлібозаводу в. о.  голови Сквирської РДА І.В. Нечипоренко, зазначивши, що прямого юридичного впливу на приватне підприємство держава не має, треба йти шляхом домовленостей, а ще працювати на місці із підприємцями, населенням у плані реалізації та споживання продукції свого підприємства.

«Коли лише з’явилась інформація про намір ПАТ консервувати завод, ми почали розглядати це питання. Звернемось до губернатора, зустрінемось з головою правління ПАТ. Добре, що наші зусилля об’єднуються, а це дає надію на позитивний результат. Ми маємо у районі унікальне підприємство, яке ще з 1956 року виробляє продукцію без будь-яких домішок, якісну, смачну, його треба зберегти», – сказав він.

Тим часом понад п’ять тисяч підписів на підтримку хлібозаводу зібрали самі споживачі з ініціативи «Народної ради», долучились педагоги, лікарі району. Голова Громадської ради К.Ф. Бондарчук інформувала про підготовлені разом з колективом звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, керівництва Уряду та ПАТ «Київхліб». Одним словом, всією громадою стали на захист хлібозаводу.

P.S.  Що це за фірма “Кулиничі”, яка фактично витіснила “Київхліб”,  і в чому секрет її процвітання?  Історія появи “Кулиничів” на київському ринку хліба – лише один із найяскравіших прикладів корупції, залишеній по собі командою Партії регіонів.  Секрет непереможності “Кулиничів” саме у сприянні влади цій (рідній)  бізнес-структурі.

Ось що писала про новітню хлібну імперію “Українська правда” ще на етапі  створення “Кулиничів”.  Стаття Тетяни Ніколаєнко датована 13 вересня 2013 року.

“В Києві незабаром відкриють новий хлібозавод  і 500 нових хлібних кондитерських. Таку радісну новину оголосив прем’єр Микола Азаров на початку липня.

Скоріше за все, будуватиме новий завод компанія депутата-регіонала, яка все активніше займає хлібний ринок Києва. Не без сприяння влади.

Ще в 2011 прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що виступає за створення регіональної мережі по Україні хлібопекарської корпорації “Кулиничі”.

З того часу у виключно харківського виробника хліба з’явились заводи у Полтаві і на Київщині, на черзі будівництво в Донецьку і в Києві.

У 2012 під час виборчої кампанії на Київщини білборди Партії регіонів сповіщали, що “збудовано найбільший хлібзавод у Європі”.

Збудував його, вклавши 45 мільйонів доларів, депутат Верховної Ради від Партії регіонів Володимир Мисик, відомий широкому загалу тим, що саме за його поданням Сергія Власенка позбавили депутатського мандата.

Рекламу “Кулиничам” зробив і президент Віктор Янукович, який не лише відвідав завод, але і на всю країну прославив його “курасани з маком”.




Формально, депутат Мисик жодного стосунку до заводів марки “Кулиничі” не має. Його перший завод, Фермерське господарство “Кегичівське” оформлене на його дружину. Нові ж заводи – ТОВ “Українська-словенське підприємство “Київський обласний хлібопекарський комплекс”, ТОВ “Полтавський хлібокомбінат “Кулиничі”, ТОВ “Українська-словенське підприємство “Хлібопекарський комплекс “Кулиничівський” – на невідомих широкому загалу фізичних осіб та дві словенські фірми, які вклали в їх статутний капітал по 40 доларів.

Але хлібопекарі Києва заявляють, що їхні робочі місця знищують на догоду заводам регіонала Мисика.

Так, у червні кілька десятків хлібопекарів оголосили голодування під Кабміном, протестуючи проти закриття хлібокомбінату № 12.

Пікетувальники наголошували, що їхнє підприємство – не перше. Останнім часом в Києві уже закрили сім столичних хлібозаводів – № 1, 4, 5, 6, 7, 8, БКК. На черзі ще три – № 2, 11 і 12. Усі ці підприємства входили свого часу до об’єднання “Київхліб”.

“Нам кажуть, що це не вигідно – хліб пекти і це приводить до банкрутства. А тим не менше два гіганти, дві махіни побудували – біля Василькова “Крушинка” і у Вишгороді “Кулиничі”, –заявила тоді працівниця хлібозаводу Людмила Кваско

Коли хлібопекарів з голодування вже почала забирати швидка, з ними зустрівся заступник Олександра Попова Анатолій Голубченко і став запевняти, що влада заводи “Кулиничі” не лобіює і закривати інші заводи не буде.

Хоча рятувати “Хиївхліб” у влади Києва немає жодного стимулу.

Колись місту належав 51% цього підприємства, зараз – 17,2%. У 2006 році молода команда Черновецького шляхом додаткової емісії вкрала підприємство у міста.

Його новим власником став зять Черновецького В’ячеслав Супруненко, який 2 роки перебуває у бігах.

Якщо за Черновецького підприємство регулярно отримувало мільйонні дотації на випуск соціальних сортів хліба, то владі Попова-Гереги дотувати чужий бізнес ні до чого.

Прийшовши на посаду, Попов не виключав повернення “Київхліба” місту.

Втім, далі обіцянок справа не пішла – підприємство досі належить чотирьом кіпрським компаніям.

Так чи інакше, втративши підтримку влади, “Київхліб” почав втрачати і ринок. Тому новину від прем’єра Азарова, що в Києві збудують новий хлібзавод, “Київхліб” зустрів більш ніж насторожено.

У компанії тут же зауважили, що існуючі хлібопекарські компанії Києва вдвічі покривають потребу локального ринку, тому економічну обґрунтованість будівництва нового хлібозаводу необхідно вивчити .

Спочатку виникла версія, що “Київхліб” банкрутує один з його миноритарних власників Василь Хмельницький, щоб пустити землю під забудову. Але депутат заявив, що продав свій неконтрольний пакет підприємства ще у 2009 році, а землі заводів під елітну забудову ніяк не годяться.

Але, схоже, Київ просто “зачищали” під нового гравця з Партії регіонів.

2 липня цього року був підписаний один меморандум між корпорацією “Кулиничі” та роздрібними мережами, центральними та місцевими органами влади.

У меморандумі “Кулиничі” пообіцяли стримувати ціни на соціальні сорти хліба. Натомість Аграрний фонд постачає компанії дешеве борошно, а магазини беруть на реалізацію насамперед їх продукцію.

На підписання меморандуму не покликали інших великих виробників хліба, включаючи і тих, які належать депутатам-регіоналам.

Голова наглядової ради мережі “Фуршет” Ігор Баленко, який також підписав меморандум з “Кулиничами”, в коментарі “Коммерсант-Україна” заявив, що збільшення закупівлі продукції “Кулиничів” і скорочення “Київхліба” – результат агресивної політики з боку першої компанії.

“Кулиничі” пропонують нам дуже вигідні закупівельні ціни і умови роботи. Тому природно, що рітейлери хочуть закуповувати їх продукцію” – сказав він виданню.

Цікаво, що в день підписання меморандуму Мисик вніс у Верховну Раду законопроект про атестацію виробників хліба. Але вже наступного дня депутат проект відкликав. Напевно, “освоїти” ринок вдалося і без законодавчих змін.

Втім гендиректор хлібокомбінату “Кулиничі” Вадим Погребняк заявляє, що ніякої монополізації ринку з їхнього боку немає. Це – просто конкуренти не раді їхній активній діяльності, заявив він УП.

“21 серпня ми підписали ще один меморандум про встановлення обмежень на максимальну ціну на хліб трьох сортів. Жодне “київхлібівське” підприємство не приєдналося. Ми запрошували Фастівський, Білоцерківський, Сквирський заводи. Ніхто не приїхав. Ми підписали лише з новопетрівським комбінатом (підприємство належить екс-депутату від БЮТ Юрію Триндюку)”, – сказав Погребняк.

Він переконував, що весь галас на ринку через те, що інші заводи бояться конкуренції з ними – “бо у нас роздрібна ціна українського хліба 4.50, а у них 4.80″.

“За останні роки ми інвестували 100 мільйонів євро в будівництво заводів. Вони кажуть, що через нас закривають їхні заводи… так треба краще займатися оперативним управлінням! Спитайте, чому вони закрили Київський булочно-кондитерський комбінат? http://kiev.unian.net/ukr/detail/7945 Ми ж кондитеркою не займаємося. Хай працюють. Ринок Києва великий, для всіх роботи вистачить”, – запевняє Погребняк.

Водночас ще на початку 2012 аналітики відзначали переділ ринку хліба. І якщо він раніше мав чітко регіональне, тобто обласне забарвлення, то з 2011 ринок стає все більше “регіональним” – партійним.

Якщо в 2011-2012 найбільшу активність проявляла група Lauffer регіонала Олександра Лещинського, то тепер заводи Мисика. Наприкінці 2012 цим двом гравцям належало до 42% ринку, а з появою нових заводів “Кулиничів” регіонали можуть контролювати до половини хлібного ринку країни.

Тим часом “Кулиничі” після монопольного опинилися в центрі нового скандалу.

На початку серпня у Вишневому та Голосіївському районі Києва з’явились кілька кіосків “Кулиничів”.

У Києві “кулиничівські” кіоски встановлюють прямо у паркових зонах, що заборонено законодавством.

Тому кілька голосіївських кіосків спочатку демонтували, однак через якийсь час представники хлібокомбінату заявили, що мають договір на встановлення цих кіосків із Національним університетом біоресурсів і природокористування України, а саме – в його зеленій зоні.

Під час відвідин “Київхліба” Олександр Попов також запевнив, що до “Кулиничів” претензій нема. “У нас немає незаконно встановлених кіосків. Саме цієї компанії. Бо коли вони були встановлені…, наскільки я знаю, ми розбиралися з цим питанням, вони заключили договори оренди з землекористувачами, які мають право на цю землю. Це університет, наскільки я знаю, інші підприємства”, – заявив очільник КМДА.

Але після зауваження, що кіоски знаходяться в парку, і без дозволу Київради встановлювати їх неможливо, Попов пообіцяв, що кіоски знесуть.

На запит “Української правди” в департаменті промисловості та розвитку торгівлі КМДА повідомили, що з “Кулиничами” угод не укладали.

Але кіоски і досі стоять. І вже почали продажі. Тому, здається, в найближчому майбутньому кияни перейдуть на “регіональний” хліб.

P.P.S.  Від “Ні корупції!”  Виникає питання, хто у новій владі Київщини, сформованій після повалення Майданом Януковича-Азарова, продовжує лобіювати монополію створеного ними хлібного дітища?  

Ні корупції!

Обращение УкрСиббанка к Виктору Януковичу. ДОКУМЕНТ

Обращение УкрСиббанка к Виктору Януковичу. ДОКУМЕНТ


Официальное обращение Председателя Наблюдательного Совета УкрСиббанка к Президенту Украины

Президенту Украины

Януковичу Виктору Федоровичу



Копия: Алан Реми, Посол Франции в Украине

Копия: Шевки Акунер, Глава Представительства ЕБРР в Украине

Копия: Ян Томбинский, Европейского Союза в Украине



Париж, 15 января 2014 года



Многоуважаемый господин Президент!



Международная финансовая группа BNP Paribas в лице ПАТ «УкрСиббанк» выражает Вам свое глубокое почтение и вынуждена обратиться с просьбой о защите своих прав как добросовестного стратегического инвестора банковской системы, поддерживающего кредитными ресурсами развитие украинской экономики. Европейский Банк Реконструкции и Развития, крупнейший финансовый инвестор Украины, владеет 15% акций ПАТ «УкрСиббанк»

Учитывая значимое внимание, которые Вы традиционно придаете инвестиционному климату в стране, мы надеемся, что Вы рассмотрите вопиющую ситуацию, которая сложилась в деловых взаимоотношениях ПАТ «УкрСиббанк» как кредитора и фактических владельцев корпорации АИС Дмитрия Святаша и Василия Полякова как недобросовестных заемщиков, в течение почти 5 лет уклоняющихся от возврата долга на общую сумму $100 млн.


Соответствующие кредиты были выданы нашим банком в 2007-2009 гг. под личные поручительства господ Святаша и Полякова, фактических владельцев корпорации АИС, управляющих ее текущей деятельностью, ныне народных депутатов Украины. Однако, вместо того, чтобы выполнять условия кредитных договоров, заемщики в течение всего этого времени совершают действия, которые юристы квалифицируют, как злостное уклонение от выполнения обязательств. В частности, они умышленно начали процедуры банкротства компаний-должников, выводя переданные нашему банку в залог активы через оффшорные структуры на новые компании. В настоящее время Святаш и Поляков на базе новосозданных компаний, формально не имеющих задолженности перед ПАТ «УкрСиббанк», оборот которых ежегодно декларируется в размере $800 млн., продолжают заниматься предпринимательской деятельностью, используя корпоративный бренд АИС.


Дмитрий Святаш и Василий Поляков продолжают предпринимать попытки уклониться от выполнения своих долговых обязательств, дискредитируя систему государственной власти Украины, представителями которой в парламенте они являются.


Многочисленные переносы дат судебных и иных разбирательств без предупреждения юристов банка, безосновательное отклонение ходатайств последних, прочие процессуальные нарушения и, наконец, назначение судебного заседания в святой для всех православных христиан канун Рождества 6 января - вот неполный перечень свидетельств того, что судебные решения принимаются предвзято, в пользу недобросовестных заемщиков.


Апофеозом несправедливости в отношении ПАТ «УкрСиббанк» стало решение Апелляционного суда г. Киева, принятое на том самом заседании 6 января, на котором судья Анна Крыжановская подтвердила возможность использования мошеннических схем и фактически разрешила господам Святашу и Полякову не выплачивать банку $100 млн. И, к сожалению, видя тенденцию принятия судебных вердиктов, у нас нет уверенности, что наша кассационная жалоба на это решение будет рассмотрена беспристрастно и честно.


Именно поэтому, господин Президент, мы обращаемся к Вам, как к гаранту соблюдения законности в стране с просьбой вмешаться в ситуацию и помочь восстановить справедливость.


Мы надеемся на Вашу поддержку и помощь в деле практического подтверждения приверженности Украинского Государства принципам верховенства права. И убеждены, что готовность Президента Украины, Правительства и высших судебных институций выступить в защиту прав банковских учреждений положительно скажется на международном имидже Украины и системы ее государственной власти. Кроме того, это послужит делу укрепления доверия к судебной и правоохранительной системе страны, которая продемонстрирует свою независимость, способность принимать справедливые решения, несмотря на политическую принадлежность сторон.




С уважением,

Жан-Поль Сабе

Председатель наблюдательного совета УкрСиббанка




Агентство конфликтного PR — /PR i Z/