«Голден Деррік» розшукуваного Ставицького відсудив у держави 20 нафтогазових площ

Суд скасував два накази Державної служби геології та надр, якими у березні цього року було анульовано спеціальні дозволи на користування надрами ТОВ «Голден Деррік». Про це свідчить постанова Окружного адмінсуду міста Києва від 6 листопада.
У грудні минулого року Генпрокуратура у ході перевірки встановила, що ТОВ «Голден Деррік» у встановлені 45 діб не сплатило до держбюджету кошти за видачу спецдозволів на геологічне вивчення і подальше видобування нафти і газу. Також Держгеонадра розглянуло заяви фірми на видачу дозволів без передбачених законом погоджень, зокрема, з Мінекології, Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки і відповідною облрадою. Крім того, фірма не почала використання площ у встановлені 180 діб.
Генпрокуратура вимагала від Держгеонадр усунути порушення. Оскільки цього зроблено не було, на початку березня цього року прокурори звернулися із аналогічною вимогою до Мінекології, яке координує діяльність Держгеонадр. У результаті 18 березня Держгеонадра наказами №78 і 79 анулювало спецдозволи «Голден Дерріка» на користування 20 площами у Полтавській (17 площ), Дніпропетровській (2) і Харківській областях (1), які фірма отримала у 2012-2013 роках.
У червні ТОВ «Голден Деррік» опротестувало ці накази Держгеонадр в суді, який став на сторону фірми. Суд вказав, що єдиною підставою для анулювання спецдозволів стала несплата збору за видачу спецдозволів. Разом з тим доказів несплати цього збору суд не отримав. Більше того, Держгеонадр не проводило перевірку, чи сплатила фірма вказаний збір. У той же час подання прокуратури не є самостійною підставою для зупинення чи анулювання спецдозволу.
Суд також звертає увагу на те, що 21 лютого Держгеонадра зупинило ТОВ «Голден Деррік» дію частини спецдозволів, надавши фірмі час до квітня на надання відомостей про використанню нею площ. Разом з тим Держгеонадра анулювало спецдозволи фірми 18 березня, тобто до спливу наданого терміну, що є порушенням прав «Голден Дерріка».
Суд наголошує, що Держгеонадра має право самостійно припиняти право користування надрами. Однак, у разі незгоди користувачів це має відбуватися у судовому порядку. Як зазначає суд, Держгеонадра не надало доказів наявності згоди «Голден Дерріка» на анулювання спецдозволів.
Зауважимо, що Генпрокуратура просила суд зупинити провадження у цій справі до закінчення кримінального провадження від 08.05.2014 за фактом вчинення службовцями Держгеонадр правопорушення (розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем). Однак суд це клопотання не задовольнив, оскільки на даний час, жодна посадова особа Держгеонадр України до кримінальної відповідальності так і не притягнута.
Нагадаємо, ТОВ «Голден Деррік» пов’язане із бізнес-середовищем екс-міністрів Миколи Присяжнюка, Едуарда Ставицького і народного депутата Юрія Іванющенка, 33% статутного фонду належить НАК «Надра України».
Як відомо, протягом грудня 2010 – квітня 2012 року Держслужбу геології та надр очолював Едуард Ставицький, який звідти перейшов на посаду міністра екології, а потім – міністра енергетики. Тепер Ставицький перебуває у розшуку.


Наші гроші

Українська нафтопереробка стане «Сімейним» бізнесом?

«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.

Київ – Бажання урядовців запровадити мита на імпортні нафтопродукти може свідчити про початок перерозподілу нафтопереробного бізнесу в Україні. Так вважають деякі експерти. На їхню думку, це ніяким чином не стимулюватиме нафтопереробку в Україні. До того ж, це призведе до значного подорожчання нафтопродуктів на внутрішньому ринку.

 Про перспективу введення ввізних мит на імпортні нафтопродукти українські чиновники говорять давно. Минулого року тодішній міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко заявив, що мита буде введено з 1 грудня 2012 року. Це, за його словами, мало б забезпечити роботу українських нафтопереробних заводів. Тепер про це заявив наступник Юрія Бойка Едуард Ставицький.
 Уряд опрацьовує моменти стимулювання нафтопереробки. Може бути розглянуте питання щодо ввізних мит
 Едуард Ставицький

 «Вже у березні ми відновимо переробку на одному із заводів, – говорить Ставицький. – Йдеться про запуск Одеського НПЗ. Сподіваюся, що ми також перейдемо до питання щодо Лисичанського. Уряд зараз опрацьовує певні моменти щодо стимулювання нафтопереробки у нашій державі. Може бути розглянуте питання щодо ввізних мит».

 Якщо мита таки будуть введені – нафтопродукти стануть дорожчими.
 Нафтопродукти будуть дорожчі
 Олексій Жук

 «Нафтопродукти будуть дорожчі. Можливо, у кінцевого споживача буде менший вибір. Імпортери будуть це імпортувати, допоки їм буде цікаво. У всьому має бути економічна зацікавленість», – зазнаначив у розмові з Радіо Свобода Олексій Жук, начальник комерційного відділу компанії «БНК-Україна», яка займається імпортом білоруських нафтопродуктів.

Плюс 1,8 гривні за літр

 Після запровадження мит, за словами експерта ринку нафтопродуктів Геннадія Рябцева, ціна літра бензину у кращому разі зросте на 1,8 гривні.

 «Вже не йдеться про 130 євро на тонні, – наголошує Рябцев. – Апетити у так званих вітчизняних виробників вже збільшилися. Вже йдеться про 160–180 євро з тонни. У цьому випадку зростання цін на ринку буде щонайменше 1,6–1,8 гривні на літрі. Це економічно обґрунтоване зростання. Проте є ще так зване ажіотажне зростання, яким можуть скористатися деякі трейдери. Тоді зростання може бути непередбачуваним».

 Разом з тим, на переконання експертів, саме введення мит на імпортні нафтопродукти ніяким чином не відновить виробництво в Україні, оскільки для цього, насамперед, потрібно вкласти гроші у модернізацію нафтопереробних підприємств. А чергову спробу запровадити їх фахівці називають лобізмом.

 Лисичанський нафтопереробний завод, який належить корпорації ТНК-ВР, зупинив роботу минулого року. Також минулого року стало відомо, що ТНК-ВР хоче продати цей завод. Головними претендентами на купівлю Лисичанського НПЗ називають Group DF Дмитра Фірташа та групу компаній «Газ Україна», яку пов’язують із родиною Януковича. У мас-медіа навіть з’являлося повідомлення про продаж НПЗ саме цій компанії. Але потім стало відомо, що завод поки що ще не проданий.

 Що ж до Одеського НПЗ, 99% акцій якого належить російській компанії «Лукойл», то він був зупинений у жовтні 2010 року через економічну ситуацію та зміну схеми поставок нафти. Тоді Україна почала використовувати нафтопровід «Одеса-Броди» у реверсному напрямку, з Одеси до Бродів, для поставок нафти із Венесуели до Білорусі. Відповідно, «Лукойл» втратив можливість отримувати російську нафту із Бродів до Одеси. Як наслідок, завод зупинився. Але головною причиною залишається технічний стан Одеського НПЗ. Попри проведену реконструкцію, він не здатний випускати пальне класу Євро-3 і Євро-4. Тому «Лукойл» вже третій рік шукає покупця на свій нафтовий бізнес в Україні.

Одеський ППЗ перейде «Сім’ї»?

 Як повідомив Радіо Свобода президент асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів» Леонід Косянчук, наразі компанія «Лукойл» досягла домовленостей про продаж Одеського НПЗ групі компаній «Газ Україна». І зараз, каже Косянчук, на підприємстві проводять аудит.

 «Цей завод «Лукойл» не запустить ніколи, оскільки йому немає де взяти нафту за нормальною ціною, – зазначає Косянчук. – Таким чином досягнуті домовленості. «Газ Україна» купує цей завод у «Лукойла». Він його з радістю передасть. Сьогодні на заводі працює аудит від цієї компанії, він оцінює активи. Якщо ця оборудка буде прокручена, тоді відповідним чином потрібно буде надавати якісь преференції цій компанії».

«Газ Україна» проти Коломойського

 Яким же чином можна буде вирішити питання із постачанням нафти на Одеський НПЗ? За словами Леоніда Косянчука, тут можливо кілька сценаріїв.
 Можливо, Ігоря Коломойського посунуть у цьому бізнесі. До цього все йде
 Леонід Косянчук

 «Може бути переграна вся ця ситуація з трубою, – припускає експерт. – Можливо, Ігоря Валерійовича (Коломойського – ред.) посунуть у цьому бізнесі. Як показала практика і події за останні півроку, до цього все йде. Або заберуть у нього «Ексим» (компанія-порт для морської перевалки нафти і нафтопродуктів, яка є найбільшою в Україні – ред.) і зроблять тут перевалку, а нафтопровід «Одеса-Броди» пустять у реверсному напрямку. Або ж вирішать питання з передачею Татарстану його частку в «Укртатнафті». Таким чином відсторонять Ігоря Валерійовича від «Укртатнафти», тобто від Кременчуцького НПЗ».

 Фахівці стверджують, що спроба запустити роботу Одеського НПЗ в Україні може обернутися втратами для бюджету України. Адже нафту для заводу можна доставити лише морським шляхом. А це робить на 20% дорожчою вартість сировини і вироблених нафтопродуктів. Також технічна відсталість Одеського НПЗ і глибина переробки у 60% не дозволить якісно використовувати нафту. А тому група компаній «Газ Україна» буде лобіювати безмитне ввезення нафти і нульову ставку ПДВ на продаж нафтопродуктів. Лише за таких умов потенційний власник Одеського НПЗ зможе заробити на роботі заводу.

 Упродовж 2012 року нафто- та газопереробні заводи в Україні скоротили переробку нафтової сировини вдвічі – до 4,6 мільйона тонн.

«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
Тетяна Ярмощук, Енергетична Свобода