Владельцы Миропольский бумажной фабрики требуют от власти дать отпор рейдерам

Об этом заявили представители фабрики. По словам директора предприятия А. Шаульского, на предприятии уже более двух месяцев орудуют неизвестные люди с оружием. Еще в октябре текущего года они захватили помещение бумажной фабрики. С тех пор никакой реакции, а тем более действий, направленных на восстановление законности на предприятии, органами власти осуществлено не было. Несмотря на то, что официальные представители власти – прокурор Романовского района, начальник УМВД Украины в Житомирской области и др. получили ряд обращений с просьбой дать отпор рейдерам.
Как сообщили владельцы Миропольский бумажной фабрики, все это время вооруженные люди незаконно хозяйничали на предприятии. Осуществляли производство, за наличные отпускали готовую продукцию, не платя при этом никаких налогов. Кроме того, перестали обслуживать очистные сооружения фабрики, может привести к экологической катастрофе местного уровня.
Как объясняет директор предприятия, дело Миропольской бумажной фабрики является очень плохой рекламой инвестиционного климата Житомирской области. В условиях, когда владельца фактически выбрасывают с фабрики, а власть на это никак не реагирует, мало кто рискнет вложить средства в развитие региона. Никакие заявления, в том числе руководства области, не переубедят в том, что право частной собственности здесь защищают, если будет твориться такой беспредел.
Под давлением этих обстоятельств, владельцы Миропольской бумажной фабрики вынуждены были обратиться к председателю СБУ Валентину Наливайченко, министру внутренних дел Арсену Авакову, генеральному прокурору Украины Виталию Яреме с просьбой вмешаться в эту ситуацию.
По словам директора фабрики, владельцы предприятия будут защищать свои права, поскольку в данном случае речь идет не только о Миропольской бумажной фабрике, а в целом об украинской экономике и ее будущее. «Если не побороть рейдерство и крышевание незаконных схем на местном уровне, Украина станет серой зоной для инвесторов, и кризис будет только углубляться», - говорится в заявлении.





Элита страны

Краденные нефтепродукты в коррупционном насосе

         В 2014 году Украина пережила бурные и драматические события. К какому результату они привели? Страна поменялась, а государство – нет! Веры в верховенство права, в честные суды, в справедливое следствие в современной Украине не прибавилось.
         Патриотические чувства граждан, их возмущение произволом прошлой власти и внешней агрессией ловкие чиновники используют для собственного обогащения, «отжима» бизнеса конкурентов и сохранения правил, против которых украинцы восстали. За что боролись? Отработанными схемами прекрасно пользуются, и даже усовершенствуют их, новые-старые политики и чиновники.
         К таким неутешительным выводам нас привело расследование одной запутанной истории, в центре которой оказались 9,7 тыс. тонн нефтепродуктов, принадлежащих ООО «Восток», и семь вагоно-цистерн (416,163 тонн), принадлежащих ООО «ТНК Индастриз-Украина».
         Эти товары в июле решением Печерского районного суда г. Киева были заблокированы на Васильковской нефтебазе. Повод для решения – уголовное дело в отношении совсем других фигурантов, а именно - следствие по фактам неправомерных действий должностных лиц группы компаний «Восточно-Европейская топливно-энергетическая компания» (ВЕТЭК).
         Якобы у следствия были основания предполагать, что арестованные  нефтепродукты были куплены у структур, контролируемых беглым «младоолигархом» Курченко.
         На самом деле это не так. ООО «ТНК Индастриз-Украина» действительно закупила в 2013 году небольшую партию бензина у компании «ГазУкраина-2020». Но эта торговая операция составили всего 0,3% объема, который поставляли компании Курченко на украинский рынок.
         Но даже если бы бензин был закуплен у Курченко, что бы это изменило? При «позднем Януковиче» система работы рынка была выстроена так, что обойти «империю» «Семьи», на аватарке которой красовалось лицо бывшего курьера, было невозможно. У Курченко покупали все участники рынка.
         При этом налоги налоги за приобретенное топливо были  уплачены в украинский бюджет. «Восток», например, в 2013 году пополнил казну Украины на 77,7 млн. грн. Может, дело в том, что некоторые участники рынка не занесли чемоданы с деньгами «куда надо»? И поплатились бизнесом, как «Лукойл», или топливом, как ТНК.
         А кто-то, спрятавшись за дымовой завесой истерии, попросту украл около 200 млн. грн. у конкурентов, попутно подсунув под дверь госказны жирный кукиш вместо уплаты налогов и сборов
         В том, что заблокированные в Василькове нефтепродукты были впоследствии именно украдены, сомнений нет. И не просто украдены, а украдены с помощью судов, силовых ведомств и даже одного предприятия, контролируемого Министерством топлива и энергетики.
         Вкратце, схема выглядит так:
         1. Сначала создается шумовой эффект: обнаружен бензин Курченко! Принимается решение о «блокировании» нефтепродуктов.
         2. Все попытки собственников (иски в суд, письма чиновникам вплоть до министров и самого президента) добиться если не справедливости, то хотя бы тщательного расследования дела, игнорируются.
         3. Нефтепродукты с Васильковской базы (и под шумок – с Херсонской) решением суда передаются госпредприятию «Укртранснефтепродукт». А фактически – конфискуются в пользу этой компании. Для хранения и реализации. То, что реализация не предусмотрена уставными документами «Укртранснефтепродукта», - не беда. Он и не будет реализовывать, как покажет дальнейшее развитие событий.
         4. Персонал Васильковской нефтебазы, которая находится в аренде у ООО «Восток», отстраняется от контроля над объектом путем рейдерского захвата с участием милиции и бойцов батальона «Киев-1». Таким образом, собственников топлива «отодвигают» от их имущества не только юридически, но и буквально физически.
         5. У ворот Васильковской нефтебазы появляются бензовозы розничных торговцев топливом, утверждающих, что купили товар у продавцов, входящих в группу компаний «Фактор». Причем, купили по ценам, ниже рыночных. А чего скупиться? Украденное лучше реализовать скорее, а то вдруг система даст сбой, и найдется кто-то, кто разберется в афере.
         Единственное, не до конца обнаруженное, звено этой цепочки – то, как переданное «Укртранснефтепродукту» топливо оказалось в распоряжении «Фактора». Может, все дело в том, что как знающие люди утверждают: к обеим компаниям имеет отношение народный депутат Пашинский и некоторые чиновники Минтопэнерго?
         Только после того, как схема была реализована, у  пострадавшей стороны появилась слабая надежда на восстановление справедливости, воплощенная в недавнем решении Васильковского суда, который  на заседании 18 декабря удовлетворил жалобу ООО «ТНК Индастриз-Украина» на бездеятельность Васильковского межрайонного прокурора Киевской области. Позиция прокурора в части невнесения в Единый реестр досудебных расследований сведений о совершении преступления на основе сообщения ООО «ТНК Индастриз-Украина» от 14.11.2014 №01890 признана противоправной.
         Эта история очень показательна и поучительна. Хотя неприятных вопросов она порождает больше, чем удовлетворительных, с точки зрения общества, ответов.
         Мы очень много слышим о реформах, европейском пути развития, новой власти. Но, скажите, дает ли рассказанная история основания говорить о том, что в стране что-то поменялось после смены власти?
Правительство действительно намерено проводить реформы? В  стране появятся когда-нибудь суды, которые будут разрешать споры, а не обслуживать бизнес-интересы власть имущих?
В Украине когда-нибудь перестанут убирать с рынка конкурентов, используя профильные министерства, милицию, прокуратуру? Или, наоборот, добавят в этот список еще и Нацгвардию?
Наконец, возвращаясь к рассказанной истории – кто-нибудь даст ответ, в чьих карманах осели украденные деньги? Кто компенсирует потери бизнесменам и бюджету?
Доколе чиновники будут пристраивать к цистернам с нефтепродуктами свои коррупционные насосы?


Сергей Бондарчук, Элита страны

За півроку рейдери захопили три українські медпідприємства

Тетяна Ткачик – людина російського бізнесмена Ігоря Сало. Вона є в офіційному реєстрі адвокатів України.

Номер свідоцтва – 4880/10.Уже багато років Ткачик здійснює юридичний супровід усіх оборудок Ігоря Сала.  Останній “засвітився” в рейдерських захопленнях унікального українського заводу інсулінів “Індар”.

Правову підтримку в цій справі здійснювала все та ж Тетяна Ткачик. Через домовленості вже з представниками нової влади Ігорю Сало вдалося знайти для своєї “протеже” нову посаду. Нині юрист за освітою очолює “Укрмедпром” – публічне акціонерне товариство, яке донедавна було державною акціонерною компанією. За словами працівників фармакологічної галузі, це дуже важлива посада й “тепленьке” місце. Адже дочірніми підприємствами "Укрмедпрому" є кілька заводів по всій Україні: Ладижинський завод "Екстра", фірма "Дніпромед", "Межиріцький вітамінний завод", дочірнє підприємство "Біостимулятор", "Одеське підприємство з виробництва бактерійних і вірусних препаратів", "Львівдіалік" і вітчизняний виробник інсулінів ПрАТ "Індар". Тобто “Укрмедпром” має вплив на кожен із них. Відповідно, російський бізнесмен Ігор Сало має доступ до кожного з них. І щось підказує, що недовго ці підприємства залишатимуться державними. Так, за півроку з дня свого призначення Тетяна Ткачик розгорнула неабияку діяльність.

Першою жертвою став провінційний «Межиріцький вітамінний завод», що знаходиться у селі Межирічка Голованівського району Кіровоградської області.

Як розказали свідки, 29 липня  близько 22:00 на територію заводу, яке займається виробництвом спирту, увірвалися невідомі особи. Як розказала заступник директора Тетяна Чудна, попри відсутність легітимних документів, людина, яка представилася новим директором підприємства, після вибивання дверей потрапила до кабінету директора та заволоділа пакетом документів, у тому числі і договорами підприємства. Представилася “новий директор” Такачик Тетяною Анатоліївною. З собою вона привезла 8 осіб, озброєних спецзасобами (дубинками, електрошокерами, наручниками і предметами, схожими на газові балончики) та з собаками.

Ще одним об’єктом, на який поклав око Ігор Сало, став ладижинський спиртзавод «Екстра». І тут знову на допомогу прийшла Тетяна Ткачик. Як керівник “Укрмедпрому”, вона звільнила попереднього директора заводу Олега Кошового.  І призначила свого керівника.

Нині в невизначеності ще одне дочірнє підприємство “Укрмедпрому” – “Індар”. Це один із найбільших в світі виробників інсуліну. Тому його так швидко прибрати до рук не вийде. Інформація про “Індар” постійно на слуху. У червні 2014 голова правління підприємства Любов Вишневська говорила, що “Індар” хочуть захопити рейдери. Восени керівниця підприємства стала менш категоричною. Є інформація, що Сало і Ткачик знайшли із нею спільну мову. Адже Вишеневську називають людиною Саші Януковича. А регіонали та їхній бізнес не чужі Ігорю Сало. Нині “Індар” - у підвішеному становищі. Але є інформація, що у 2015 році він остаточно перейде у “правильні” руки

АНТИКОР

ВККС просят привлечь к дисциплинарной ответственности одесского судью Владимира Загороднюка

В ходе выполнения редакционного задания журналист издания "Верховенство права" проводил видеосъемку на территории Приморского районного суда города Одессы.

В это время судья Приморского райсуда Владимир Загороднюк стал угрожать журналисту и попытался отнять у него камеру.

Общественная организация "Верховенство права" обратилась в Высшую квалификационную комиссию судей Украины с просьбой привлечь судью Загороднюка к дисциплинарной ответственности.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________

До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
03109, м. Київ, вул. Механізаторів, 9

Копія:

Голові Приморського районного суду м. Одеси
Кічмаренко Сергію Миколайовичу
65029, м. Одеса, вул. Балківська, 33

Судді Приморського районного суду м. Одеси
Загороднюку Володимиру Івановичу
65029, м. Одеса, вул. Балківська, 33


СКАРГА
щодо неправомірної поведінки судді

Інформація про суддю: Загороднюк Володимир Іванович.
Назва місцевого суду в якому працює суддя: Приморський районний суд міста Одеси.

Відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», однією з підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.


Відповідно до статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.

03 грудня 2014 року, виконуючи редакційне завдання газети «Верховенство права», журналіст видання Мележик Анатолій Вадимович здійснював відеозйомку на території Приморського районного суду м. Одеси у внутрішньому дворі.
В процесі проведення відеозйомки до журналіста підійшов суддя Приморського районного суду м. Одеси Загороднюк Володимир Іванович і в нецензурній формі запитав журналіста, про мету його перебування на території суду і хто йому дав дозвіл на проведення відеозйомки.


Коли журналіст почав пояснювати мету свого перебування на території суду, суддя Загороднюк В.І. в цей момент спробував вихопити з рук журналіста відеокамеру і завадити йому проводити відеозйомку.


На зауваження журналіста шодо неправомірної поведінки судді суддя не реагував, а навпаки, висловлювався на адресу журналіста нецензурною лайкою і погрожував останьому фізичною розправою.


Крім того, на наступний день після цих подій суддя Загороднюк В.І. спробував навмисно збити на своїй машині чи налякати журналіста Мележика А.В., який також проводив відеозйомку на території Приморського районного суду м. Одеси виконуючи редакційне завдання.


Коли журналіст підійшов до судді і зажадав від нього пояснень з приводу виниклої ситуації з машиною і неадекватної поведінки, суддя спромігся лише образити журналіста і швидким темпом сховатися за службовим приміщенням суду.


Вищезазначені факти неправомірної поведінки судді, редакції газети «Верховенство права» стали відомі з службової записки журналіста Мележика А.В. адресоване на ім’я головного редактора газети.


Вважаємо, що такі дії судді Загороднюка В.І. є грубим порушенням правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.


Законом України «Про судоустрій та статус суддів» законодавець чітко закріпив обов’язки, як дотримуватися правил суддівської етики – виявляти повагу до учасників процесу, додержуватися присяги судді, які відносяться до обов’язків морально-етичного характеру.


Згідно статті 1 Кодексу професійної етики судді суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.


Згідно статті 7 Кодексу професійної етики судді суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.


Згідно статті 12 Кодексу професійної етики судді суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною


Враховуючи вищевикладене, редакція газети «Верховенство права» звертається з проханням до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розглянути питання про притягнення судді Приморського районного суду міста Одеси Загороднюка Володимира Івановича до дисциплінарної відповідальності.



Головний редактор В.І. Семенов


Верховенство права

В Одессе рейдеры беспределили на керамзитовом заводе

19 декабря в Одессе был осуществлен рейдерский захват предприятия ООО "Одесский керамзитовый завод".
Об этом "Одесской жизни" сообщил юрист завода Сергей Мораренко.
По его словам, на территорию завода проникла группировка из 60 человек, которая стала реализовывать беспредел: с территории завода вывезли готовую продукцию, украли документы, уничтожили средства производства, что привело к полной остановке предприятия, вывезли трудовые книжки сотрудников, а также другие важные документы, обеспечивающие работу завода. Работники предприятия пострадали при захвате.
В итоге, завод удалось отбить, однако в следствии захвата пострадало оборудование – испорчены печи по производству керамзита.




Ната Чернецкая, Одесская жизнь

«Укринтерэнерго»: Действия Генпрокуратуры приведут к убыткам для государства

Коллектив предприятия «Укринтерэнерго» предупреждает президента Петра Порошенко и премьер-министра Арсения Яценюка о неизбежных убытках для государства из-за действий Генеральной прокуратуры Украины в деле об импорте угля из ЮАР.

Об этом говорится в письме коллектива в адрес высокопоставленных лиц.
«В связи с проведением Генпрокуратурой многочисленных следственных действий в надуманном, мы в этом уверены, деле, под прикрытием судей осуществляется своевольное давление на работников предприятия, на наших иностранных и отечественных контрагентов ... На сегодня, выполнение импортного контракта заблокировано», — сказано в нем.
В «Укринтерэнерго» уточняют, что из законтрактованных у компании Steel Mont 500 тыс. тонн угля из ЮАР (шесть судновых партий), успешно отгружено 247,857 тыс. тонн (три судновые партии), а остальные поставки — сорваны.
«В связи с описанными выше событиями (действиями Генпрокуратуры), платежи за четвертое и пятое судна фактически сорваны. В итоге, продавцом угля объявлен дефолт „Укринтерэнерго“ по указанным судновым партиям. Сам уголь (который уже на 20% предоплачен нашим предприятием), если ситуация не поменяется, будет продан другим покупателям по цене, которая, вероятно, будет снижена», — подчеркивается в документе.
Читайте также: Задержан директор «Укринтерэнерго» по подозрению в закупке некачественного угля из ЮАР
Как отмечают в «Укринтерэнерго», компания не может оплатить уголь Steel Mont, поскольку его не рискует закупать потребитель — ПАО «Центрэнерго».
«„Центрэнерго“ не подписывает дополнительное соглашение на покупку этого угля. Выбирая между перспективами остановки производственных мощностей и давлением уголовного преследования руководителей компании, выбор останавливается на последнем», — констатируется в письме.
В «Укринтерэнерго» предупреждают, что если ситуация будет развиваться так и дальше — государство понесет существенный ущерб.
«В связи с дефолтом по 4-ой и 5-ой судновой партии импортер может предъявить „Укринтерэнерго“ требование о компенсации убытков в размере 10% стоимости неоплаченного угля и компенсацию вынужденного простоя судна в порту (около $15 тыс. в сутки). Такие убытки являются неоправданными и несоизмеримыми для госпредприятия („Укринтерэнерго“) и неминуемо приведут к его банкротству», — говорится в письме.


Капитал

Днепропетровская библиотека против «К12»: привлечение читателей или рейдерский захват?

Центральная библиотека Днепропетровска заявила о рейдерском захвате. Конфликт разгорелся между руководством заведения и молодежной организацией «К12». Последние предложили «осовременить» библиотеку, чтобы увеличить количество ее посетителей. На предложения от молодежного движения представители библиотеки отреагировали категорично. Отметили, что у них и без посторонней помощи все хорошо. Так ли это, узнавали журналисты программы «Детали». Днепропетровская центральная библиотека, как ее сделать лучше? Посты с таким содержанием на днях появились в социальных сетях. Авторами стали представители молодежного движения города. Активисты предложили «ососвременить» книгохранилище — провести на всех этажах Wi-Fi, время от времени организовывать встречи с известными писателями, сделать буфет. С предложениями обратились в городской совет. «Безусловно, есть интересные предложения, которые, я думаю, при детальном рассмотрении будут внедрены. Все то, что касается привлечения большего количества читателей в библиотеку, будет приниматься», - говорит заместитель начальника городского управления культуры и искусств Людмила Кудряшова. А вот руководство библиотеки не в восторге от предложенного. Говорят, у них и без посторонней помощи все хорошо. «У нас есть новые книги. Если люди думают, что в библиотеке работают бабушки совдеповского стиля и выдают старые книги, то это не так. Я об этом говорила ребятам из «К12», когда они пришли первый раз. Я не хочу, чтобы наша библиотека превратилась в торгово-развлекательный центр», - говорит заместитель директора центральной городской библиотеки Наталья Шелест. По словам члена молодежной организации «К12» Катерины, современная молодежь привыкла к Wi-Fi и другим мелочам, обеспечивающим комфорт. «Чтобы можно было чашечку кофе выпить. Никто не говорит о ресторанном бизнесе, как нам кидают упреки, что мы тут ТРЦ хотим открыть», - добавляет Катерина. По поводу установки беспроводного интернета во всем помещении библиотекари отвечают: денег нет. «Wi-Fi у нас пока только на 1 этаже. Это связано с финансированием», - говорит директор ЦГБ Лариса Савран. А у руководителя «К12» Дмитрия Хозина свое видение: «на сегодняшний день библиотеки — самые дорогие коммунальные заведения города. У городской библиотеки за год бюджет порядка 15 млн грн». Именно из-за таких наблюдений за оборотом библиотечных денег работники этого учреждения назвали действия активистов попыткой рейдерского захвата. Пока что конфликт остается не решенным.
34.ua

Суд сошел с ума

21 октября 2014 года судьей Одесского окружного административного суда Харченко Ю.В. принято парадоксальное решение, которым нарушен основной принцип хозяйственных отношений - свобода договора.


Спор заключался в том, что Госфиинспекция провела проверку коммунальных предприятий и выявила, что КП «Ланжерон» не заключила договор на содержание пляжей с уже действующим арендатором ПКЧФ «Виктория», что якобы повлекло убытки для местного бюджета в 50 тысяч гривен.


После чего Госфининспекция обратилась в суд с требованием обязать заключить договор КП «Ланжерон» и ПКЧФ «Виктория», обязать КП «Ланжерон» взыскать сумму с ПКЧФ «Виктория». Т.е. суд обязал КП «Ланжерон» обратиться в суд! Любой более-менее грамотный юрист скажет, что это полный абсурд.


Удивительно, что к участию в деле суд даже не привлек «должника» ПКЧФ «Виктория».


Суд вообще не учел, что фирма арендовала берегозащитные сооружения в виде пляжей еще с 2003 года по договору, срок действия которого истек в декабре 2013 года и участки возвращены владельцу. Все это время КП «Ланжерон» никаких действий по содержанию и благоустройству пляжей не осуществляло (по договору аренды эта обязанность именно арендатора).


Каким образом возможно заключить договор задним числом, да еще и в суд обратиться за взысканием долга по такому договору, непонятно. Причем, абсурдно, что именно суд административной юрисдикции своим решением обязывает двоих хозяйствующих субъектов вступить в договорные отношения.


Обосновывая решения, судья ссылается на нормы законодательства об органах местного самоуправления. Однако же, КП «Ланжерон» не орган местной власти и не уполномочен распоряжаться либо заключать договора относительно использования коммунальных земель либо имущества. Договор аренды пляжей фирма «Виктория» заключала с Управлением инженерной защиты.


В материалах дела есть письмо того же Управления инженерной защиты территории города и развития побережья города Одессы, которое объясняет, что заключение подобных договоров паевого участия является обязательно только на тех участках пляжей, которые не переданы в аренду.


И не смотря на все вышеперечисленное, суд грубо нарушил статью 19 Конституции, обязав сделать то, что не предусмотрено законом, а также нормы Гражданского кодекса относительно свободного волеизъявления сторон при заключении сделок.



Верховенство права

ВРЕМЕННАЯ АДМИНИСТРАЦИЯ В СТАБИЛЬНОМ БАНКЕ – РЕЙДЕРСТВО С ГОСУДАРСТВЕННЫМ РАЗМАХОМ?

28.11.2014 года произошел фактический рейдерский захват крупного банка Украины - ПАО «ВБР». Забудем на минуту о собственнике – Александре Януковиче, и подумаем о том, что несёт государству волна передела банковских активов, которая не минула и банка со столь одиозным акционером. Решением исполнительной дирекции Фонда гарантирования вкладчиков физических лиц в банке введена временная администрация. Надо сказать, что к данному решению Нацбанк шёл долго, в мучительных поисках найти хоть какую-нибудь зацепку. Согласно полученной инсайдерской информации, с марта банк практически ежемесячно подвергался проверкам как со стороны НБУ, так и со стороны Фонда гарантирования вкладов. Все проверки банк прошел успешно. Не было обнаружено ни нарушений нормы финансового мониторинга, ни вывода денежных средств акционера из банка, ни риска для вкладчиков. К глубочайшему сожалению Нацбанка ВБР полностью рассчитался по кредитам рефинансирования, когда ему искусственно закрыли доступ к рынку капитала. То есть, подтвердил свою платежеспособность, выполнил свои обязательства. В августе 2014-го «Украинское кредитно-рейтинговое агентство» (UCRA) потвердило ранее установленный рейтинг надежности депозитов, размещенных в ПАО «ВБР» на уровне «В» (рейтинг высокого уровня надежности). В период с июля по сентябрь 2014 г. аудиторская компания «Бейкер Тилли Украина», в соответствии с требованиями НБУ осуществила диагностическое обследование финансового положения ПАО «ВБР» с целью стресс-тестирования. По результатам диагностического обследования были получены положительные выводы, которые свидетельствуют о достаточности собственного капитала ПАО «ВБР» для покрытия рисков, которые могут возникнуть в деятельности. Результаты диагностического обследования были защищены в НБУ в октябре 2014 года. Так почему же именно ВБР? Свет на нём сошёлся клином не случайно. Занимавший в 2010 году 157-ю позицию в рейтинге банков по активам и представленный лишь двумя отделениями – в Киеве и Донецке, за четыре года ВБР достиг головокружительных результатов. Как известно, риски в бизнесе всегда растут прямо пропорционально уровню достижений, а значит появление недоброжелателей в данной ситуации – прямой индикатор успеха. СМИ настойчиво трубили о непрозрачном участии ВБР в тендерах, зарплатных проектах с госучреждениями, кредитовании железных дорог, но банк всё рос и процветал. И если до февраля текущего года это можно было объяснить покровительством Януковича старшего, то вот уже девять месяцев ВБР работает на общих условиях и исключительностью своего положения похвастаться не может. Даже наоборот – в сложившихся обстоятельствах имя собственника – прямая угроза стабильности учреждения. По крайней мере, именно об этом может говорить первая и наиболее вероятная версия внезапно возникших для ВБР проблем: месть или рейдерство по политическим мотивам. Нельзя игнорировать очевидное: открытием Межигорья для посетителей сторонники победившей революции не удовлетворятся. А чем ещё можно досадить главному VIP-беженцу Украины в Ростове? Правильно, показательным созданием проблем для его потомков. Младший сын экс-гаранта в этом плане защищён, а вот Саша Янукович, судя по всему, попал под раздачу. Косвенно об этом говорят недавние заявления его бизнес-группы, хотя проблемы для холдинга, связанного с трейдингом угля в сложившейся ситуации понятны и рядовому обывателю. Теперь очередь дошла до основного успешного актива Януковича младшего, но судя по заявлениям МАКО и его Акционера, так просто сдавать последний бастион он не намерен. Персонифицировать его оппонента согласно этой версии достаточно сложно, хоть и понятно, что госпожа Гонтарева особенно кручиниться по поводу банкротства ВБР не будет, а может и выпьет бокал шампанского с единомышленниками. Валюта баланса ПАО «ВБР» на конец ноября – 5,5 млрд.грн. Как говорят в рейдерской среде – «жирный актив» Вторая версия – происки конкурентов. Обосновать её на данном этапе достаточно сложно. Всё зависит от того, кто больше других выиграет после того, как «ляжет» ВБР, а в том, что он действительно ляжет, похоже уже никто не сомневается. Остаётся вечный вопрос последствий. Не исключено также, что крупные заёмщики таким образом решили уйти от выполнения своих обязательств перед Банком. Это может свидетельствовать и о желании  определенных «частных лиц» сменить собственников предприятий, которые оформили крупные кредиты в ПАО «ВБР» под залог своих активов, и в данный момент не имеют возможности вернуть всю сумму кредита. Опять передел рынка собственности? Третья версия настолько же смешна, насколько и нелепа – кризис ликвидности в условиях экономического кризиса, оттока депозитов и военного конфликта на Донбассе. Главный акцент на её несостоятельности Нацбанк поставил собственноручно. Как мы показали выше, НБУ не смог с помощью действующего банковского законодательства вывести банк с рынка. Но на этот случай чья-то «золотая голова» предусмотрела «план Б»: в сентябре 2014 года скоропостижно, похоже, что конкретно под ВБР, было внесено изменение в законодательство и введена норма о признании финучереждения проблемным, если собственник находится под санкциями ЕС. Механизм, которым воспользовался регулятор, а именно ввод временной администрации Фонда гарантирования вкладчиков и вывод с рынка абсолютно здорового финансового учреждения, иначе как рейдерским, не назовешь, т.к. банк в состоянии полностью рассчитаться своими ресурсами со всеми вкладчиками банка, причем не только с физическими, но и с юридическими лицами. Напомним, что Фонд гарантирует выплату депозитов физических лиц только в сумме, эквивалентной 200 тыс. грн. Сумма депозитов физических лиц, подлежащих возмещению Фондом гарантирования вкладчиков физических лиц, составляет всего 60 млн. грн., при этом мгновенная ликвидность банка (денежные средства в кассе банка и на корреспондентском счету) составляет 446 миллионов. Не нужно быть финансистом, чтобы сравнить порядок цифр: Фонд, «беспокоясь» о вкладчиках, гарантирует им выплату всего 60 млн. выплат, а банк по состоянию на 28.11.2014 может обеспечить выплату уже сегодня 446 млн. грн. Получается, наказаны будут вкладчики, имеющие депозиты в эквиваленте более 200 тыс. грн! При этом, всего, как сообщают в банке, его депозитный портфель составляет 1.700 млрд. грн. при кредитном портфеле на уровне 3 миллиардов. А как же интересы клиентов? В банке остановлены все операции, заморожены счета всех клиентов. Около 150 миллионов денежных средств юридических лиц заблокированы на клиентских счетах,  что может привести к банкротству конкретных предприятий. Заблокированы социальные выплаты, выплаты пенсий, заработных плат. В частности закрыты выплаты шахтерам в Донецкой области, находящиеся на территории, подконтрольной Украине – теперь денежные средства заморожены в банке. Более того, банк фактически лишили возможности обслуживать зарплатные проекты, и это после того, как решением Минфина ВБР вошёл в список банков, которые имеют право осуществлять выплаты заработной платы работникам бюджетных учреждений. Как показывает практика, ввод временной администрации в банки ведет к резкому ухудшению кредитного портфеля банка – заемщики занимают выжидательную позицию в ожидании предложений о погашении своих обязательств с существенным дисконтом, что может повлечь за собой коррупционною составляющую. Одновременно кредитный портфель банка достиг 3 млрд. грн., уровень негативно-классифицированных активов НКА заявлен на уровне 13,5%, а это выше, чем средние показатели по банковскому сектору Украины. Это подтверждает, что все активы «живые» и могут быть погашены без дисконтов. Фонд гарантирования  взял на себя обязательства найти инвестора для банка, при этом за время поиска неизвестный заказчик в силах сделать всё, чтобы актив стоил 1 грн. Запрет осуществлять операции уже действует, на очереди – запугивание клиентов, ухудшение экономического положения клиентов, а то и их банкротство. Руководство для чайников: что будет, если «утопить» здоровый Банк Если ситуацию не изменить, то будет реализован «сценарий из учебника»: банк как целостно-имущественный комплекс не найдет инвестора, будет продаваться по частям – наиболее интересные активы уйдут с большим дисконтом. Что в этом случае выиграет государство не понятно, а вот отдельные заинтересованные лица вполне могут заработать на очередной замок в Конче-Заспе. Ежемесячно банк уплачивал налог с заработной платы - 4 млн, ежеквартальные отчисления в Фонд гарантирования вкладчиков – 4,5 млн.Только налога на прибыль и НДС за 10 месяцев заплачено авансом 16 млн. грн. Теперь эти суммы государство недополучит. Экономика на пике роста? АТО профинансирована на 100%? Другие возможные издержки производства – дестабилизация банковской системы, банкротство предприятий-клиентов Банка, более 1000 безработных его сотрудников. Но любопытнее всего было бы получить ответ инициаторов передела на вопросы о репутации государства. Почему не заставить активы своих опонентов работать на государство? Почему топ-менеджеры НБУ не смогли найти реальных оснований для введения временной администрации? Почему здоровый банк «валится» на фоне стабильной работы его отделений? Что скажут в Нацбанке тысяче сотрудников ВБР, которые завтра могут остаться без зарплаты и выйти на митинг? Зачем ставить знак равенства между оставленными без средств к существованию семьями работников ВБР и одиозным собственником? И самое интересное: Александр Янукович заявляет, что законность введения европейских санкций оспаривается им в суде. Что будет, если его надежды о признании санкций недействительными оправдаются? Кто, за счёт каких средств и с какими оправданиями будет возмещать миллиардные убытки сыну беглого экс-гаранта? Ответ потерян в тёмных коридорах НБУ. Да прольётся свет…




УРА-информ

Рейдерский захват: в столице неизвестные в камуфляжах напали на детский каток

В Украине участился рейдерский захват предприятий и других государственных объектов. А на днях в столице группа вооруженных людей совершила нападение на детский каток!

Киевский детский каток на предприятии "АТЭК" стал жертвой грубого "дележа". Как удалось выяснить "Абзацу!", баталии разгорелись из-за оружия, которое хранится на предприятии. Вооруженные люди ворвались прямо посреди хоккейного матча и выгнали детей из спорткомплекса.

Как заявил собственник предприятия "АТЭК" Андрей Нагребельный, на сегодняшний день оно имеет порядка 100-150 вооруженных людей. Сами захватчики на контакт не идут, но уже более недели держат здание в оцеплении.

Как объяснили работник предприятия, каток находится на территории завода, а тот обанкротился, и должен десятки миллионов гривен. Суд назначил нового руководителя. А когда он пришел, его ожидало вооруженное приветствие.



Joinfo.ua

Спиртовий бізнес на Рівненщині: рейдерство чи реформування?

Слідом за Зірненським спиртовим заводом, конфлікт інтересів між представниками трудового колективу та "Укспирту" виник у Шпанові. Тамтешній спиртзавод також отримав нового керівника, проти якого збунтувались працівники.

Працівники Шпанівського спиртзаводу та місцеві жителі зібралися 4 грудня біля прохідної на підприємсво, щоб не допустити призначення нового директора. Кажуть, що вони хочуть працювати та отримувати зарплату, а зараз відбувається практично рейдерське захоплення заводу, яке призведе до його знищення.

Як розповіли працівники підприємства, їм надішла інформація про те, що о 14-1 годині на завод приїде новий директор. Таку ж інформацію отримали й в міліції, яка виїхала на місце для охорони громадського порядку та протидії правопорушень.

За словами заступника директора Шпанівського спиртзаводу Ігоря Шумілова, наразі на підприємстві працює 120 людей, які у випадку його ліквідації можуть залишитися без роботи.

- Справа в тому, що нового директора Шпанівського спиртзаводу Ігоря Оберванюка призначили незаконно. Адже наказ про його призначення від 26.11. 2014 підписаний незаконно, бо самого в. о. голови “Концерн Укрспирт” Юрій Мітін призначили незаконно. Наразі його призначення оскаржується у суді. А на Рівненщині зараз відбувається фактично рейдерське захоплення спиртзаводів. Адже наприкінці минулого тижня керівництву концерну "Укрспирт" вдалося змінити керівника Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод". До речі, спочатку на цю посаду хотіли призначити того ж таки Оберванюка, якого зараз дали нам. Ми хочемо лише працювати, а зараз «Укрспирт» хоче монополізувати всі спиртзаводи. Тим більше, що саме ДП «Укрспирт» зараз знаходиться у стані ліквідації і має чимало боргів, які немає чим погасити. Тому вони зараз можуть просто забрати всі активи Шпанівського спиртзаводу, а залишити лише пасиви і це призведе до знищення підприємства. Адже реформація, про яку вони кажуть посилаючись на постанову Кабміну, передбачає звільнення колективу і його можливе повернення назад на роботу. Нам за два місяці вже другого директора призначають, хоча офіційного наказу про призначення жодного з них я не бачив, - зазначив Ігор Шумілов.



На підпримку колективу Шпанівського спиртзаводу став і голова Рівненської районної ради Володимир Пилипчук. Він зазначив, що ані з депутатами райради, ні з місцевим керівництвом призначення керівника заводу не було погоджено. Тому, за його словами, він буде відстоювати інтереси людей та спробує розібратися у ситуації. Окрім того, Володимир Пилипчук додав, що в реєстраційній службі підтвердили інформацію про реєстрацію директором Шпанівського спиртзаводу Ігоря Оберванюка.



Андрій Бабяр (крайній справа)

Згодом до будівлі спиртзаводу приїхав і  заступник гендиректора ДП "Укрспирт" з питань безпеки Андрій Бабяр, який стерджував, що призначення нового директора цілком законне і найближчим часом юристи привезуть документи, які це підтвердять.



Посвідчення, яке пред'явив Андрій Бабяр не містить ні його імені, ні імені керівника концерну

- Я пройшов Майдан. Про яке рейдерство Ви зараз говорити? Ми приїхали, щоб дати заводу можливість працювати. Ніхто нікого звільняти не буде, ніхто не закриватиме завод, державне підприємство буде працювати, - сказав Андрій Бабяр.

Проте на питання активістів щодо ліквідації «Укрспирту» та припиненні роботи інших підприємств по Україні він чіткої відповіді не дав. Зазначив лише, що всі заводи працюватимуть, а ті, які нині стоять немають куди збувати свою продукцію.

Згодом приїхав і в. о. голови «Концерн Укрспирт», член ліквідаційної комісії ДП «Укрспирт» Юрій Мітін, який і призначив нового директора Шпанівського спиртзаводу. На закиди працівників підприємства та активістів, що у нього немає таких повноважень і це призначення незаконне, Юрій Мітін відповів, що все відбувається виключно у правовому полі.

- Нам надійшли скарги, що на території Шпанівського спиртзаводу перебувають невідомі люди. Ось ми і приїхали на перевірку. Також планували представити нового директора підприємства, - сказав Юрій Мітін.

Тим часом, працівники підприємства налаштовані рішуче і кажуть, що не допустять входу на спиртзавод нового керівника. Наразі люди продовжують залишатися на території спиртзаводу.

А до журналіста сайту "ВСЕ" після виходу першої публікації по темі, звернулися представники "Укрспирту" з вимогою висвітлити їх позиції щодо цього. Подаємо надіслану інформацію без правок і скорочень:

"Наразі біля ДП «Шпанівський ЕЗХЕ» знаходяться очільники концерну «Укрспирт»  та представники служби безпеки «Укрспирт», що мають забезпечити контроль за потраплянням на територію заводу нового, призначеного відповідно до всіх чинних процедур директора Шпанівського ЕЗХЕ (відповідні документи надішле Вам співробітник нашої прес-служби Пупишев Євген).

Рейдерське захоплення ДП «Шпанівське ЕЗХЕ» провели невідомі особи раніше (основна версія – злочинним угрупуванням Олексія Чоботарьова), у жовтні цього року, щоб налагодити незаконне виробництва етилового спирту. Уповноважені співробітники концерну «Укрспирт» та працівники служби безпеки «Укрспирт» разом з правоохоронними органами повертають його у державну власність, щоб припинити злочини.

Слід розуміти, що дії працівників заводу, що блокують потрапляння на територію підприємства його ж керівників – незаконні, та можуть мати відповідні наслідки в рамках чинного адміністративного та кримінального кодексів.

Заява Ігоря Шумілова про те, що «Укрспирт» знаходиться на стадії ліквідації, тому не може призначати керівників – недостовірна, оскільки Кабінет Міністрів не анонсував та не проводив ліквідації ДП «Укрспирт»".


Сайт чесних новин

"Правый сектор" и "Азов" причастны к рейдерскому захвату в Харькове - депутат

Экс-регионал из Харькова, владелец строительной компании "Авантаж" Анатолий Денисенко сообщил, что представители "Правого сектора" защищали завод, который штурмовал "Азов".
Соответствующий вывод можно сделать из переписки Денисенко с директором по правовым вопросам ОАО "ИСК "Авантаж" Игорем Куделко, которую опубликовал фотограф Влад Содель.
"На стороне оппонентов - 20 бойцов батальона "Азов" с оружием. Они готовятся штурмовать завод. Наши сидят на заводе, вместе с ними человек 15 из "Правого сектора" (на нашей стороне). Если можно, напишите Киевцу (директор по корпоративному управлению "Авантаж" - УП), что делать нашим людям", - отметил в переписке внефракционный депутат.


"Короче, не было ему дела до кандидатур министров, у него на предприятии происходят невероятные вещи... С одной стороны обычное рейдерство, но из переписки получается что, "Азов с оружием штурмует в Харькове завод, который защищает Правый Сектор"!" - прокомментировал фото журналист.


Украинская правда

Кадрові війни у санаторії “Україна”

Санаторій “Україна” – це 200 робочих місць для Приірпіння і один із найбільших платників податків Ворзеля. Землі санаторію – власності громади, яка перебуває в користуванні, що теж приносить місцевому бюджету дохід. Юридична ж особа оздоровниці – це дочірнє підприємство приватного акціонерного товариства “Укрпрофоздоровниця” й тому жодного погодження від громади на зміну керівника тут нікому не треба. По суті кадрова політика – це приватна справа власника. Але від того, хто і як управлятиме санаторієм залежить наповнення бюджету та долі кількох сотень людей. Нещодавно у Ворзелі вже був земельний скандал, коли стало відомо, що син заступника генпрокурора Даниленка має тут майже 5 га лісу. У випадку з санаторієм “Україною” тутешньої землі у зеленій зоні поблизу столиці аж 11 га. А це мільйони гривень і ласий шмат для забудовників. Попри те, що це підприємство (юрособа) – приватна власність, землі належить громаді, а держава тут є основним замовником послуг для лікування та реабілітації “сердечників” та сплачує ДП “Санаторій “Україна” кошти за пацієнтів, які тут лікуються. За ці надходження відповідає Фонд соцстраху Мінсоцполітики. Коли держава цього року не давала коштів й санаторій був на межі виживання, під загрозою було вимкнення енергопостачання. За ініціативи головного лікаря Андрія Липовецького, влаштовували пікети, запрошував телеканали й перекривали дорогу. І якщо протягом року з фінансуванням були проблеми, то наприкінці року санаторій “Україна” мав отримати майже 800 тисяч гривень для вирішення питань, що за рік накопичились. На це були зосереджені всі зусилля. Адже, аби отримати ці кошти за послуги надані Мінсоцполітики за обслуговування хворих людей Липовецький змушений був збирати пікет біля траси Київ-Ковель. Сюди ж прийшов селищний голова Ворзеля – Олександр Венгрик. Але зарадити проблемам він не міг ані тоді, ані тепер. І попри скруту й брак коштів тут ще й надали прихисток вимушеним переселенцям. Ось які відгуки в Інтернеті залишають після того, як відвідали заклад. У листопаді чинного головного лікаря Андрія Липовецького повідомили, що в нього закінчується контракт. Після 33 років роботи в санаторії йому спершу запропонували посаду заступника. На новостворену посаду директора спочатку призначили “амосівця”, хірурга Каландара Бабаджанова. Але за кілька днів – з 14 листопада до 17-го кандидатуру змінили – директором санаторію призначають Марію Гуртавцову. У кабінеті головного лікаря новопризначеному керівництву довелося зламувати замок. З наказів власника санаторію – ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” стало зрозуміло, що Липовецького взагалі не бачать тут як керівника і працівника, за наказом виконуючого обов’язки Голови Правління ПрАТ “ Укрпрофоздоровниця ” Олександра Троценка – головного лікаря розрахували і звільнили з займаної посади. Тепер, згідно наказів Олександра Троценка, який за інформацією сайту ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” є бухгалтером: заступником директора призначено колишнього заступника з господарчих (!) питань Івана Булеца, з яким таку кадрову ротацію не обговорювали. Представник керівництва приватного акціонерного товариства наголошує, що абсолютно законно приймає рішення про кадри у своєму дочірньому підприємстві. “У Липовецького п’ятирічний контракт закінчився і в зв’язку з незадовільними показниками з ним контракт вирішили не подовжувати і призначили кваліфікованого менеджера – Марію Гуртавцову. З метою виключно – розвитку. В неї був досвід керівництва таким підприємством в Криму. Просто не пригадую назву, то є вже кадрове, а не юридичне питання,” – стверджує керівник юридичного відділу ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Євген Форосенко. Попри роз’яснення юриста приватного акціонерного товариства працівники санаторію у зміні керівництва вбачають рейдерство. “По-перше, такого ще ніколи не було – щоб керівники такого великого підприємства замінювалися через зламування замків до кабінету, а по-друге, ми бачили нового керівника в особі пані, яка знищила сусідній санаторій “Зірка”, – переконує керівник місцевої профспілки Елеонора Радчук. Новопризначена Марія Гуртавцова від таких закидів відхрещується: “Я навпаки, зберігала санаторій від подальшого руйнування та шукала спосіб зберегти землі санаторію “Зірка” від розкрадання!” Три місяці тому на погоджувальній раді перед сесією селищний голова Венгрик хотів поставити питання зміни цільового призначення рекреаційної зони (понад 7,5 га) санаторію “Зірка”. Ось які питання тоді ставили селищному голові-лобісту: “Чи є підтвердження легітимності та існування суб’єкту в інтересах якого змінюється цільове призначення, чи є матеріали цієї “справи” для ознайомлення депутатів, мешканців та журналістів?” Венгрик відповів, що не зобов’язаний надавати такі відомості без запиту…Присутні тільки розвели руки, адже – ми саме те і робили, що запитували – просили надати відомості про суб’єкт, якому так раптово захотіли віддати шматок дорогоцінної ворзельської рекреаційної землі із зміною цільового призначення. Пан селищний голова, можливо, якось по іншому розумів саму функцію “погоджувальної наради”… Тому, наступного дня депутати не схвалили таке рішення. Той, хто буде керувати санаторієм “Україна” – матиме можливість управляти майном, яке коштує мільйони й лобіювати земельне питання цих 11 га. От що пишуть у своєму зверненні працівники Президенту Петру Порошенко, депутатам Верховної Ради Михайлові Гаврилюку (Народний фронт) та Ірині Сисоєнко (Самопоміч): “За період з 2001 по 2014 роки зроблено капітальних інвестицій на суму більше 12 млн. грн, збільшено кількість реабілітаційних ліжок, частково оновлено лікувальну базу, впроваджено нові лікувальні методики. Було повністю переоснащено два спальних корпуси, проводилася значна робота по зниженню енерговитратності підприємства: замінювалося обладнання у котельнях, утеплювалися окремо стоячі корпуси санаторію.” Народна депутатка Ірина Сисоєнко на звернення відреагувала. Приїхала у минулу п’ятницю й пообіцяла залучити до розгляду конфліктної ситуації фахівців-юристів, що розглянуть питання з точки зору інтересів власника підприємства та працівниками санаторію, які мешкають переважно у Ворзелі. У ситуації має детально розібратися помічник нардепа Сисоєнко у Ворзелі – Ігор Гавриленко, який ворзельчанам відомий тим, що захищає зелені зони Ворзеля й дбає про те, аби у Ворзеля був статус курорту національного значення. Місцеву владу проблеми одного з найбільших платників податків – санаторію “України” – напередодні затвердження річного бюджету селища не турбують. “В селищній раді цим просто нікому займатися…” – повідомила телефоном керуюча справами Ворзельскої селищної ради Лариса Федорук членам конфліктної комісії, що була створена наприкінці листопада. Це при тому, що Венгрик не раз всіх запевняв, що селищна рада працює над залученням інвестицій, аби оздоровниці нарешті виконували свої прямі функції. Для розуміння, санаторій “Україна” – це земля поблизу столиці та будівлі лікувальних корпусів та ще раз наголошую 200 робочих місць й наповнення бюджету. Тому в громади виникає цілком логічне питання: хто хоче стати наступником Липовецького і як керуватиме цим майном? PS (З 2011-го року питання роботи ворзельських оздоровниць вивчали активісти, зокрема і Ігор Домбровський, який зараз у зоні АТО. Колишні піонерські табори та бази відпочинку або вже викупили, або перебувають в довгостроковій оренді. Домбровського тоді цікавило питання, чому місцева влада не керує цим процесом належним чином. За три роки питання так і залишилось не вирішеним. Більше того, те що є може бути зруйнованим через такі кадрові війни). Віталій Іщенко, Сайт громади Приірпіння