.На Русанівці – київському мікрорайоні забудови 1960-80-х років, оточеному з усіх боків водою, каналом і Дніпровською протокою – з’явився ще один об’єкт незаконного будівництва – ресторан “СМОРОДИНА ресторан в парке” на місці колишньої громадської вбиральні по вул. Русанівська набережна,7. Мешканці мікрорайону чудово пам’ятають колишній громадський туалет, який потім став ... кафе зі зменшеним за площею туалетом, а потім перетворився у руїну. Тому будівельні роботи викликали не лише обурення, а й певне здивування: навряд чи бодай один русанівець відвідає цей харчовий заклад на місці нужника. Та й для інших киян цей ресторан не з найзручнішим розташуванням. Тим не менш, ресторан не збирається знов перетворюватися на туалет… Що характерно: заклад розташований у парку, колись "освяченому" самим Віктором Януковичем. Все логічно, адже цей будівельний "бєспрєдєл" освятила та влада, яку уособлює Янукович.
За інформацією органу самоорганізації населення “Комітет мікрорайону “Русанівка”, цей об’єкт має власну історію, яку варто згадати.
Розпорядженням Дарницької РДА міста Києва № 121 від 09.03.1999 «Про надання дозволу на передачу в оренду громадської вбиральні», її надали в оренду ТОВ «Ісіда» для використання за призначенням та торгівельної діяльності. У 1999 році “Ісіда” уклало договір оренди з КП по утриманню зелених насаджень Дарницького району до 2009 року, тобто на 10 років.
Комісія склала акт про те, що проведено капітальний ремонт громадської вбиральні з переплануванням відповідно до розпорядження Дарницької РДА. Акт введення в експлуатацію після капремонту громадської вбиральні та клубу гральних автоматів з баром затверджений ТОВ “Ісіда” та директором ДКП по утриманню зелених насаджень Дарницького району 1 березня 2000 р.
За результатами адміністративно-територіальної реформи 1 січня 2002 року товариство уклало новий договір оренди із відповідною структурою Дніпровського району.
Згідно договору орендар прийняв в користування приміщення громадської вбиральні, переобладнане для торгівельної діяльності та послуг населенню в якості вбиральні. Відповідно до пункту 2.1 договору він вступів в силу з моменту його підписання і діяв до 18.03.2009. Площа орендованого приміщення становила 96,4 кв. м. , яка пізніше зменшилася.
Пізніше комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дарницького району позивалося до «Ісіди» через занедбаний стан будівлі. Ані в першій, а ні в другій судовій інстанції відповідач ані разу не з’явився й… вийшов з битви переможцем.
Висновок Колегії суддів апеляційної інстанції вражає: Феміда визнала, що товариство використовувало орендоване приміщення у відповідності з Договором оренди. Але реальність дещо інша: руйнація будівлі, яка була весь час зачинена й перетворилася на смітник.
Пізніше, за рішенням Київради будівлю включили до Програми приватизації - із збереженням профілю. ТОВ “Ісіда” її приватизувала, проте інформації про це в інтернеті ми не знайшли.
2009 року об’єкт був проданий громадянину невідомої нам держави Абдуллаєву Вагіфу Гамза Огли.
Того ж року був підписаний технічний звіт про встановлення зовнішніх меж землекористування, завдяки якомутериторія використання земельної ділянки збільшилася з 95,5 кв. м. до 217,89 кв. м., тобто більше чим у 2,2 рази. А це вже зловживання службовим становищем з боку землевпорядників, або ж корупційне діяння. Як таке могло статися і залишитися непоміченим?
Й одразу після цього новий власник розгорнув будівництво ресторану.
“Комітет мікрорайону “Русанівка” направив безліч листів та запитів щодо цього. Згідно з ними будівництво Абдуллаєв розпочав в кінці 2010 року. Спочатку Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва видало дозвіл на тимчасові порушення благоустрою та його відновлення у зв’язку з ремонтом покрівлі нежитлової будівлі без зміни конструктивних рішень з влаштуванням тимчасової огорожі. Виїзна перевірка Головного управління засвідчила, що роботи не відповідали змісту дозволу. Було внесено припис з вимогою зупинити роботи до отримання проектно-дозвільної документації. Але вимоги припису забудовник так і не виконав, через що в лютому цього року дозвіл було скасовано.
Відповідальним за державний контроль щодо дотримання будівельних норм є Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві. Вона з’ясувала, що Абдуллаєв надбудовує другий поверх без затвердженого проекту та дозволу на виконання робіт. Його притягнули до адміністративної відповідальності.
На звернення мешканців Русанівки Інспекція провела повторну перевірку й засвідчила продовження будівельних робіт. Абдуллаєву залишили повідомлення про необхідність прибуття до Інспекції, яке він проігнорував. Й тоді Інспекція звернулася до Київської транспортної прокуратури і до Дніпровського райсуду Києва. Сам факт звернення Інспекції до транспортної прокуратури виглядає дивним, адже незаконне будівництво у парку відпочинку – не її компетенція.
Паралельно громадськість спільно з Головним управлінням Держкомзему Києва з’ясували ще один факт правопорушення Абдулаєвим - вже у сфері земельного законодавства. Адже в нього були відсутні документи на право власності або користування земельною ділянкою. Управління Держземінспеції видало припис про усунення цього правопорушення у 30-дений термін, тобто до 27.06.2011. Чи був він виконаний - невідомо, бо після відкриття судового впровадження жодна інстанція не надавала громадському Комітету інформацію про хід судового розгляду.
Через цеКомітет мікрорайону “Русанівка” двічі звертався до Дніпровського районного суду м. Києва – із заявою про залучення Комітету як третьої сторони на боці позивача йщодо участі у судовому процесі.
Нарешті, Комітет отримав лист з Дніпровського райсуду:
“… ухвалою суду від 15.06.2011 року цивільну справу № 2-2200/11 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві до Абдуллаєва Вагіфа Гамза Огли про зобов’язання привести об’єкт будівництва до попереднього стану шляхом перебудови залишено без розгляду”.
Не зрозуміло, як кричущі правопорушення не розглянуті у суді і чому влада стільки місяців це приховувала від громадськості?
Прокуратура району також варта уваги. Згідно з листом заступника прокурора району, радника юстиції Д. Перепелиці від 11.02.2011 № 157-11 наше звернення було направлено до начальника Державної екологічної інспекції в м. Києві Федоренка С.М. для ретельної перевірки та вжиття відповідних заходів реагування. Зараз грудень, а відповіді від цієї інспекції так і не отримано.
Відповідь прокурора Дніпровського району Мельничука на повторне звернення Комітету до прокуратури Києва шокує: «Підстав для вжиття інших заходів прокурорського реагування прокуратурою району на даний час не вбачається».
З огляду на все вищевикладене, не виникає жодних сумнівів: влада, ховаючись за гаслами про боротьбу з самовільною забудовою, рейдерством й корупцією, вмиває руки, кидає населення на призволяще, зухвало нехтує законом.
Олекса Фаїнко, для ТЕМИ
Комментариев нет:
Отправить комментарий