Если у кого - то уже не осталось ничего,
кроме долгов, то пусть он, по крайней мере,
будет должен тебе.
Донецкая народная мудрость
Усім відома ідіома про рибу, що гниє з голови, обернулась для вітчизняної системи управління, судових та законодавчих органів суцільною катастрофою. І не дивно, що сьогодні в числі топових тег в Інтернеті перші позиції посідають саме такі: рейдери, антирейдери, рейдерське захоплення. Безвихідність та патовість ситуації полягає в тому, що саме фахівці з розвінчування рейдерских схем самі їх і моделюють.
Розпочнемо розплутувати корупційно-рейдерський клубок із самого початку: згідно статистики 90% керівних посад правоохоронних органів займають вихідці з Донбасу. Крім «донецького МВС», під контролем безпосередньо «донецьких» знаходяться ГПУ, Конституційний суд, Вищий спецсуд із розгляду цивільних та кримінальних справ (http://ord-ua.com/2011/06/02/donetskie-idut-mvd-prokuratura-i-sudyi-okku...).
На тлі власних «реформіських дій», швидко реалізувавши програму захоплення «стратегічних крісел» державотворення та судової системи України, Віктор Янукович планомірно впроваджує в дію свою програму мінімум: виключити з політичної боротьби екс-прем'єра Юлію Тимошенко та залишитися при владі принаймні на 15 років. Як зауважує у своєму інтерв’ю «Газеті ua» віце-спікер України Микола Томенко: «Оточення Януковича завжди намагається відчути, чого хоче господар. Цим політичним психологам здалося, що він бажає виключити Юлію Володимирівну з політичної боротьби, щоб у неї була одна судимість, але суттєва. Друге потаємне бажання Януковича — залишитися при владі надовго. Президенту нашіптують, що його зможуть обирати в парламенті, і він буде першою особою 15 років. А для цього треба мати суміш політичного режиму Росії й Білорусі. І до цього йде.»…
Програма Президента реалізовується, як у анекдоті: "Уряду треба активніше працювати із знедоленими", — виступає Янукович. Азаров підходить до нього і питає: "Вікторе Федоровичу, я вчу українську, та хто такі «знедолені» не розумію». — "Це ті, хто не віддали нам "долю".Зараз усі, в кого є гроші, мають віддати "долю" владі.
«Бачили, що відбулося з гіпермаркетом "Епіцентр" секретаря Київради Галини Гереги. Її чоловік вимушено відбув за кордон. Хотіли забрати бізнес у власників "Фокстроту". Кажуть, зараз за кордоном власники мережі ресторанів "Козирна карта". Хтось віддає 25 відсотків справи, хтось — 70, щоб урятуватися. Є кілька груп, які координують наїзди і кришування бізнесу. Одна навколо народного депутата Юрія Іванющенка, інша — Олександра Януковича, сина президента. Кажуть, вони активно використовують для рейдерства Управління по боротьбі з організованою злочинністю. Якщо в тебе слабкі нерви й немає серйозного «даху», усе відберуть або посадять. Якщо не замислимося, як це зупинити, треба буде тікати з України", - сказав віце-спікер. (http://gazeta.ua/articles/politics/_yanukovich-ta-ivanyuschenko-vikorist...)
Широко відомі, дуже схожі на рейдерство історії, пов’язані, зокрема, з Київським стратегічним інсуліновим заводом «Індар», який на підставі зміни керівництва був захоплений беркутівцями в липні 2011 року, і до сьогодні відомі вчені України намагаються відновити його діяльність; Київським офісним центром «Євразія», де в березні 2011 року відбулась спроба рейдерського захоплення, що проводилась із застосуванням судових рішень, винесених на підставі неправдивих даних ТОВ «ГМСІ», власник центру виборює свої права в Суді; напівзруйнованим приміщенням кінотеатру «Орбіта», діяльність якого, за словами заступника голови КМДА Олександра Пузанова, буде відновлено, але вже сьогодні приміщення активно ремонтується та готується до здачі в оренду одній з потужних ресторанних мереж; столичною книгарнею «Сяйво», яка в лютому 2010 року була захоплена молодою командою Черновецького, в травні 2011 року виборола свої права в Господарському суді й уже в вересні була відібрана новою владою у її законного власника ТОВ «Книгарня «Сяйво» з метою передачі одному з «поважних» депутатів від ПР; одеською мережею «Антошка», яка поки що чинить спротив донецьким рейдерам; заводом «Стальканат», банком «Південний» і сотнями київськими, одеськими, харківськими, луганськими та іншими вітчизняними потужними й не дуже, приватної форми власності, підприємствами. Жахливі історії безцеремонного рейдерства біло-блакитної чуми, які останнім часом не сходять зі сторінок та екранів незалежних ЗМІ, бентежать свідомість громадян України, але жодним чином не хвилюють представників донецького владного апарату.
Не зважаючи на стрімке падіння довіри до Віктора Януковича, зафіксоване Міжнародною фундацією виборчих систем, а саме: у 2011 році, за словами головного дослідника IFES Ракеша Шарми, за результатами опитування, проведеного за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), рейтинг Януковича знизився до 29% проти 43% у 2010 році (http://press.unian.net/ukr/pressnews-110141.html), але теперішній керманич Держави ходу збавляти й не збирається. Донецька корупційна м’ясорубка, не маючи можливості прибирати до рук об’єкти державної власності вже прибрані до рук попередниками, безцеремонно краде комерційне майно вітчизняного та зарубіжного походження.
Наглядним для відчайдушних вітчизняних підприємців, які все ще не готові ділитись з рейдерами-регіоналами, є свіжий листопадовий приклад жорстокого побиття бізнесмена із Запоріжжя, власника торгівельного бренду «Хортиця» Євгена Черняка. Один із найвпливовіших магнатів країни стверджує, що акція (http://www.segodnya.ua/news/14315388.html) безпричинного нападу на нього дев’ятьма невідомими особами є абсолютно спланованою, а неодноразові пропозиції «дерибану бізнесу з пацанами», що попереджали подію – роблять заяву постраждалого абсолютно аргументованою. Висновок – чинити супротив «м’ясорубці» подекуди не тільки фінансово невигідно, але й небезпечно для життя.
Останні рейдерські захоплення, що пронеслися над столицею в листопаді, були здійснені в приміщенні Чоловічої капели Ревуцького, універмазі «Україна» та готелі «Славутич». Захоплення останнього розглянемо детальніше.
Чотири роки тому, тоді ще обіймаючи посаду віце-прем’єра, теперішній прем’єр Микола Азаров робить гучну заяву по те, що таке поняття як рейдерство в Україні практично викоренене, (http://ord-ua.com/2011/06/02/donetskie-idut-mvd-prokuratura-i-sudyi-okku...) але сьогодні, реагуючи «на потреби комунікаційного ринку» за підтримки гвардії обслуговуючого персоналу, заводить власну сторінку в популярній соціальній мережі Facebook для начебто спілкування з громадськістю та задля боротьби з корупцією та рейдерами, які в 2011 році нахлинули на Україну, наче чума. (Сьогодні більшість експертів висловлюють побоювання, що проблеми з рейдерством в Україні надалі лише наростатимуть. За інформацією Антирейдерського союзу підприємців нині в Україні діє більше десятка професійних рейдерських угруповань. В Антирейдерському союзі підприємців зафіксовано понад 800 справ, а загалом за останні 5 років в Україні зафіксовано близько 3,5 тис. рейдерських атак на підприємства на загальну суму в 4-5 млрд. дол.(3). Якщо влада не стане на заваді рейдерству, Україні загрожує остаточна інвестиційна дискредитація. (http://finpost.info/2011/11/02/prokyratyra-zaperechyje-informaciju-pro-r...)
І ось, voila, як тільки на сторінку Азарова потрапляє заява директора готелю «Ставутич» Сергія Синявського про рейдерську атаку Віктора Татькова, голови Вищого Господарського суду, який безцеремонно прикривається Партією регіонів, вона миттєво зникає…
Протягом більш ніж двох років прибічники Татькова намагались штучно стягнути створену заборгованість з готелю «Славутич», роблячи все для визнання його банкрутом з перспективою передачі готелю незаконному кредитору. Крім того, факт сумнівної заборгованості Татьков взагалі не дав оскаржити в Суді. Цікаво, що раніше в пресі з’явилась інформація про те, що рейдерське захоплення здійснювалось в інтересах бізнес-структур, пов’язаних з віце-спікером Держдуми Росії Олександром Бабаковим. (http://blog.i.ua/search/?type=label&words=149888).
Оскільки сьогодні в нашій країні судочинство, фактично, закінчується на рівні вищих спеціалізованих судів, то й питання, хто ними керує, — надважливе. Тож цілком закономірно, що призначення основних дійових фігур судочинства викликає в експертів хвилю емоцій. Судові експерти та аналітики схвильовані діяльністю господарського суду, що здійснюється під керівництвом Віктора Татькова: «З приходом до влади у ВГСУ екс-голови Донецького апеляційного господарського суду Віктора Татькова ситуація погіршилась - тепер навіть закриті від громадськості засідання пленуму ВГСУ стали традиційними. Читати інформаційні повідомлення про події в господарському суді не має жодного сенсу, оскільки вони написані в стилі «виступали, слухали, інформували, вирішили, голосували». А хто,що, навіщо і з якою метою - абсолютно незрозуміло (http://ura.dn.ua/18.01.2006/928.html).
Зауважимо, що Віктор Татьков майже в числі перших був призначений на свою теперішню посаду й за найкоротший період провів ротацію кадрів по всій Україні, підтягнувши у господарську судову систему «донецьку братію». Зрозуміло, що, маючи досвід роботи в Донецькому апеляційному господарському суді, Татьков неодноразово «відкатав» не одну рейдерську схему на бізнесменах підпорядкованого йому регіону, а подекуди й сусідніх регіонів, та повністю заслужив довіру «донецького керівництва». Показово, що вслід за паном Татьковим до столиці «підтягнулися» й деякі адвокатські контори, що спеціалізуються на господарських справах….(http://dialogs.org.ua/print.php?part=issue&m_id=21248).
Але про те, хто такі рейдери, сьогодні знають навіть бабці на базарах, а ось хто й яким чином з ними має боротись, тобто «антирейдери», не завжди однозначно тлумачиться.
В Україні під тлумачення «антирейдерів» потрапляють дуже різні структури. В першу чергу це державні або інституційні антирейдери, на кшталт комісії Миколи Азарова – дуже потужна сила, яка, викриваючи рейдерів, захищає закон, але не захищає емітента. Простіше кажучи, що рейдера можуть звинуватити, навіть кинути за грати, але вкрадене майно до власника при цьому не повернеться. Наглядний приклад – книгарня «Сяйво». Рейдерів викрили, навіть назвали імена, навіть тривають судові тяжби, але питання – хто, коли й яким чином повертатиме колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» вкрадене майно, на суму 5,5 млн. грн….
Далі йдуть системні антирейдери – ті, що засідають в різнопланових комітетах та комісіях, беруть участь у розробці законодавчих пропозицій, які є потужними та розгалуженими структурами, що здійснюють повний комплекс послуг по захисту від ворожих поглинань – це вже компанії виключно приватної форми власності. Їх не дуже багато, і кількість їх можна перерахувати на пальцях однієї руки, а з числа більш продуктивних та солідних на слуху - BPT-Group і «Лавринович та партнери», які ще й виступили в ролі співавторів свіжого видання «Рейдерство в Україні. Як захищати підприємства» (видавництво «Тандем»). До речі, антирейдерська компанія «Лавринович та партнери», головний офіс якої знаходиться в Чикаго, фігурує в гучному конфлікті, що виник між регіоналом Валерієм Конавалюком та, з його слів «душевнохворим та закоренілим корупціонером», тричі-міністром юстиції Олександром Лавриновичем – батьком упорядника приватного антирейдерського бюро «Лавринович та партнери» Максима Лавриновича….(http://kontrakty.ua/content/view/915/39/).
Відмітними моментами «системний антирейдерів» є тісна співпраця з державними і правоохоронними органами. Системний антирейдер ніколи не порушить закон, оскільки тим самим він ставить під загрозу весь свій бізнес, а не просто окремий проект. Звернутися за захистом до подібного антирейдера, звичайно, дуже надійно, але й дуже дорого. А власники/керівники підприємств часто не те що не готові багато платити, але взагалі не хочуть платити, вважаючи, що держава зобов'язана захищати їх безкоштовно (що насправді є природнім). Тож коли вони "дозрівають" для того, щоб найняти антирейдера, дуже часто виявляється, що час втрачений, рейдер зайшов дуже далеко, і системні антирейдери, піклуючись про свою репутацію "безпрограшних захисників", відмовляються від таких проектів. Або сценарій роботи антирейдера розкручується по-іншому: в процесі захисту бізнесу клієнта «системний антирейдер» висмоктує у підзахисного майже всі можливі фінансові ресурси й кидає на півдорозі, бо його робота завжди має бути оплаченою в повній мірі. Та добре, коли власники/керівники підприємств у результаті колоборації із подібними захисниками мають у собі сили піднятись і йти далі, самостійно виборюючи свої права.
Але є ще один, не дуже надійний, але контрольований вихід – підприємство, що потрапило під рейдерську атаку, може спробувати захиститись власноруч від самого початку: ретельно вивчити документацію, що викладена в просторах Інтернету на тему рейдерства та антирейдерства, винайняти гарного адвоката та спробувати створити інформаційне поле навколо «emergence situation», і хто знає, можливо, на хвилі підтримки свідомої громадськості та провідних ЗМІ правосуддя й восторжествує.
Додаток №1:
Перелік блогів: Антирейдер України
Антирейдер Украина в ЖЖ http://antiraider-ukr.livejournal.com;
Антирейдер Украина на hiblogger http://antiraiderukr.hiblogger.net;
Антирейдер Украина на МЕТЕ http://blog.meta.ua/~antiraider_ukraine;
Антирейдер Украина - i.ua http://blog.i.ua/user/3925991;
Антирейдер Украина - www.liveinternet.ru http://www.liveinternet.ru/users/4387265;
Антирейдер Украина на Я.ру http://antiraider-ukr.ya.ru/#y5__id37;
Антирейдер Украина на blogspot.com http://antiraiderukr.blogspot.com/;
Антирейдер Украина на NETLOG http://ru.netlog.com/antiraider_ukraine;
Антирейдер Украина на Facebook http://www.facebook.com/AntiraiderUkraine;
Антирейдер Украина на Google+ https://plus.google.com/u/0/108456433901091003201/posts
Антирейдер Украина - Блоги@Mail.ru http://blogs.mail.ru/mail/antiraider.ukraine/
Додаток №2
Рекомендовані сайти з рейдерської тематики:
Украинское антирейдерское движение http://www.zahvat.net/
Элита Украины http://www.kraina.name/
Агентство конфликтного PR — /PR i Z/ http://pr-z.com.ua
Украина криминальная http://cripo.com.ua/
ОРД http://www.ord-ua.com/
Народный комитет по борьбе с коррупцией http://stopotkat.net/
Тарасова Правда http://taras-ua.com/
Аргумент http://argumentua.com/
Конфликты и Законы http://k-z.com.ua/
Информационный портал job-sbu.org http://job-sbu.org
Агентство конфликтного PR — /PR i Z/
кроме долгов, то пусть он, по крайней мере,
будет должен тебе.
Донецкая народная мудрость
Усім відома ідіома про рибу, що гниє з голови, обернулась для вітчизняної системи управління, судових та законодавчих органів суцільною катастрофою. І не дивно, що сьогодні в числі топових тег в Інтернеті перші позиції посідають саме такі: рейдери, антирейдери, рейдерське захоплення. Безвихідність та патовість ситуації полягає в тому, що саме фахівці з розвінчування рейдерских схем самі їх і моделюють.
Розпочнемо розплутувати корупційно-рейдерський клубок із самого початку: згідно статистики 90% керівних посад правоохоронних органів займають вихідці з Донбасу. Крім «донецького МВС», під контролем безпосередньо «донецьких» знаходяться ГПУ, Конституційний суд, Вищий спецсуд із розгляду цивільних та кримінальних справ (http://ord-ua.com/2011/06/02/donetskie-idut-mvd-prokuratura-i-sudyi-okku...).
На тлі власних «реформіських дій», швидко реалізувавши програму захоплення «стратегічних крісел» державотворення та судової системи України, Віктор Янукович планомірно впроваджує в дію свою програму мінімум: виключити з політичної боротьби екс-прем'єра Юлію Тимошенко та залишитися при владі принаймні на 15 років. Як зауважує у своєму інтерв’ю «Газеті ua» віце-спікер України Микола Томенко: «Оточення Януковича завжди намагається відчути, чого хоче господар. Цим політичним психологам здалося, що він бажає виключити Юлію Володимирівну з політичної боротьби, щоб у неї була одна судимість, але суттєва. Друге потаємне бажання Януковича — залишитися при владі надовго. Президенту нашіптують, що його зможуть обирати в парламенті, і він буде першою особою 15 років. А для цього треба мати суміш політичного режиму Росії й Білорусі. І до цього йде.»…
Програма Президента реалізовується, як у анекдоті: "Уряду треба активніше працювати із знедоленими", — виступає Янукович. Азаров підходить до нього і питає: "Вікторе Федоровичу, я вчу українську, та хто такі «знедолені» не розумію». — "Це ті, хто не віддали нам "долю".Зараз усі, в кого є гроші, мають віддати "долю" владі.
«Бачили, що відбулося з гіпермаркетом "Епіцентр" секретаря Київради Галини Гереги. Її чоловік вимушено відбув за кордон. Хотіли забрати бізнес у власників "Фокстроту". Кажуть, зараз за кордоном власники мережі ресторанів "Козирна карта". Хтось віддає 25 відсотків справи, хтось — 70, щоб урятуватися. Є кілька груп, які координують наїзди і кришування бізнесу. Одна навколо народного депутата Юрія Іванющенка, інша — Олександра Януковича, сина президента. Кажуть, вони активно використовують для рейдерства Управління по боротьбі з організованою злочинністю. Якщо в тебе слабкі нерви й немає серйозного «даху», усе відберуть або посадять. Якщо не замислимося, як це зупинити, треба буде тікати з України", - сказав віце-спікер. (http://gazeta.ua/articles/politics/_yanukovich-ta-ivanyuschenko-vikorist...)
Широко відомі, дуже схожі на рейдерство історії, пов’язані, зокрема, з Київським стратегічним інсуліновим заводом «Індар», який на підставі зміни керівництва був захоплений беркутівцями в липні 2011 року, і до сьогодні відомі вчені України намагаються відновити його діяльність; Київським офісним центром «Євразія», де в березні 2011 року відбулась спроба рейдерського захоплення, що проводилась із застосуванням судових рішень, винесених на підставі неправдивих даних ТОВ «ГМСІ», власник центру виборює свої права в Суді; напівзруйнованим приміщенням кінотеатру «Орбіта», діяльність якого, за словами заступника голови КМДА Олександра Пузанова, буде відновлено, але вже сьогодні приміщення активно ремонтується та готується до здачі в оренду одній з потужних ресторанних мереж; столичною книгарнею «Сяйво», яка в лютому 2010 року була захоплена молодою командою Черновецького, в травні 2011 року виборола свої права в Господарському суді й уже в вересні була відібрана новою владою у її законного власника ТОВ «Книгарня «Сяйво» з метою передачі одному з «поважних» депутатів від ПР; одеською мережею «Антошка», яка поки що чинить спротив донецьким рейдерам; заводом «Стальканат», банком «Південний» і сотнями київськими, одеськими, харківськими, луганськими та іншими вітчизняними потужними й не дуже, приватної форми власності, підприємствами. Жахливі історії безцеремонного рейдерства біло-блакитної чуми, які останнім часом не сходять зі сторінок та екранів незалежних ЗМІ, бентежать свідомість громадян України, але жодним чином не хвилюють представників донецького владного апарату.
Не зважаючи на стрімке падіння довіри до Віктора Януковича, зафіксоване Міжнародною фундацією виборчих систем, а саме: у 2011 році, за словами головного дослідника IFES Ракеша Шарми, за результатами опитування, проведеного за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), рейтинг Януковича знизився до 29% проти 43% у 2010 році (http://press.unian.net/ukr/pressnews-110141.html), але теперішній керманич Держави ходу збавляти й не збирається. Донецька корупційна м’ясорубка, не маючи можливості прибирати до рук об’єкти державної власності вже прибрані до рук попередниками, безцеремонно краде комерційне майно вітчизняного та зарубіжного походження.
Наглядним для відчайдушних вітчизняних підприємців, які все ще не готові ділитись з рейдерами-регіоналами, є свіжий листопадовий приклад жорстокого побиття бізнесмена із Запоріжжя, власника торгівельного бренду «Хортиця» Євгена Черняка. Один із найвпливовіших магнатів країни стверджує, що акція (http://www.segodnya.ua/news/14315388.html) безпричинного нападу на нього дев’ятьма невідомими особами є абсолютно спланованою, а неодноразові пропозиції «дерибану бізнесу з пацанами», що попереджали подію – роблять заяву постраждалого абсолютно аргументованою. Висновок – чинити супротив «м’ясорубці» подекуди не тільки фінансово невигідно, але й небезпечно для життя.
Останні рейдерські захоплення, що пронеслися над столицею в листопаді, були здійснені в приміщенні Чоловічої капели Ревуцького, універмазі «Україна» та готелі «Славутич». Захоплення останнього розглянемо детальніше.
Чотири роки тому, тоді ще обіймаючи посаду віце-прем’єра, теперішній прем’єр Микола Азаров робить гучну заяву по те, що таке поняття як рейдерство в Україні практично викоренене, (http://ord-ua.com/2011/06/02/donetskie-idut-mvd-prokuratura-i-sudyi-okku...) але сьогодні, реагуючи «на потреби комунікаційного ринку» за підтримки гвардії обслуговуючого персоналу, заводить власну сторінку в популярній соціальній мережі Facebook для начебто спілкування з громадськістю та задля боротьби з корупцією та рейдерами, які в 2011 році нахлинули на Україну, наче чума. (Сьогодні більшість експертів висловлюють побоювання, що проблеми з рейдерством в Україні надалі лише наростатимуть. За інформацією Антирейдерського союзу підприємців нині в Україні діє більше десятка професійних рейдерських угруповань. В Антирейдерському союзі підприємців зафіксовано понад 800 справ, а загалом за останні 5 років в Україні зафіксовано близько 3,5 тис. рейдерських атак на підприємства на загальну суму в 4-5 млрд. дол.(3). Якщо влада не стане на заваді рейдерству, Україні загрожує остаточна інвестиційна дискредитація. (http://finpost.info/2011/11/02/prokyratyra-zaperechyje-informaciju-pro-r...)
І ось, voila, як тільки на сторінку Азарова потрапляє заява директора готелю «Ставутич» Сергія Синявського про рейдерську атаку Віктора Татькова, голови Вищого Господарського суду, який безцеремонно прикривається Партією регіонів, вона миттєво зникає…
Протягом більш ніж двох років прибічники Татькова намагались штучно стягнути створену заборгованість з готелю «Славутич», роблячи все для визнання його банкрутом з перспективою передачі готелю незаконному кредитору. Крім того, факт сумнівної заборгованості Татьков взагалі не дав оскаржити в Суді. Цікаво, що раніше в пресі з’явилась інформація про те, що рейдерське захоплення здійснювалось в інтересах бізнес-структур, пов’язаних з віце-спікером Держдуми Росії Олександром Бабаковим. (http://blog.i.ua/search/?type=label&words=149888).
Оскільки сьогодні в нашій країні судочинство, фактично, закінчується на рівні вищих спеціалізованих судів, то й питання, хто ними керує, — надважливе. Тож цілком закономірно, що призначення основних дійових фігур судочинства викликає в експертів хвилю емоцій. Судові експерти та аналітики схвильовані діяльністю господарського суду, що здійснюється під керівництвом Віктора Татькова: «З приходом до влади у ВГСУ екс-голови Донецького апеляційного господарського суду Віктора Татькова ситуація погіршилась - тепер навіть закриті від громадськості засідання пленуму ВГСУ стали традиційними. Читати інформаційні повідомлення про події в господарському суді не має жодного сенсу, оскільки вони написані в стилі «виступали, слухали, інформували, вирішили, голосували». А хто,що, навіщо і з якою метою - абсолютно незрозуміло (http://ura.dn.ua/18.01.2006/928.html).
Зауважимо, що Віктор Татьков майже в числі перших був призначений на свою теперішню посаду й за найкоротший період провів ротацію кадрів по всій Україні, підтягнувши у господарську судову систему «донецьку братію». Зрозуміло, що, маючи досвід роботи в Донецькому апеляційному господарському суді, Татьков неодноразово «відкатав» не одну рейдерську схему на бізнесменах підпорядкованого йому регіону, а подекуди й сусідніх регіонів, та повністю заслужив довіру «донецького керівництва». Показово, що вслід за паном Татьковим до столиці «підтягнулися» й деякі адвокатські контори, що спеціалізуються на господарських справах….(http://dialogs.org.ua/print.php?part=issue&m_id=21248).
Але про те, хто такі рейдери, сьогодні знають навіть бабці на базарах, а ось хто й яким чином з ними має боротись, тобто «антирейдери», не завжди однозначно тлумачиться.
В Україні під тлумачення «антирейдерів» потрапляють дуже різні структури. В першу чергу це державні або інституційні антирейдери, на кшталт комісії Миколи Азарова – дуже потужна сила, яка, викриваючи рейдерів, захищає закон, але не захищає емітента. Простіше кажучи, що рейдера можуть звинуватити, навіть кинути за грати, але вкрадене майно до власника при цьому не повернеться. Наглядний приклад – книгарня «Сяйво». Рейдерів викрили, навіть назвали імена, навіть тривають судові тяжби, але питання – хто, коли й яким чином повертатиме колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» вкрадене майно, на суму 5,5 млн. грн….
Далі йдуть системні антирейдери – ті, що засідають в різнопланових комітетах та комісіях, беруть участь у розробці законодавчих пропозицій, які є потужними та розгалуженими структурами, що здійснюють повний комплекс послуг по захисту від ворожих поглинань – це вже компанії виключно приватної форми власності. Їх не дуже багато, і кількість їх можна перерахувати на пальцях однієї руки, а з числа більш продуктивних та солідних на слуху - BPT-Group і «Лавринович та партнери», які ще й виступили в ролі співавторів свіжого видання «Рейдерство в Україні. Як захищати підприємства» (видавництво «Тандем»). До речі, антирейдерська компанія «Лавринович та партнери», головний офіс якої знаходиться в Чикаго, фігурує в гучному конфлікті, що виник між регіоналом Валерієм Конавалюком та, з його слів «душевнохворим та закоренілим корупціонером», тричі-міністром юстиції Олександром Лавриновичем – батьком упорядника приватного антирейдерського бюро «Лавринович та партнери» Максима Лавриновича….(http://kontrakty.ua/content/view/915/39/).
Відмітними моментами «системний антирейдерів» є тісна співпраця з державними і правоохоронними органами. Системний антирейдер ніколи не порушить закон, оскільки тим самим він ставить під загрозу весь свій бізнес, а не просто окремий проект. Звернутися за захистом до подібного антирейдера, звичайно, дуже надійно, але й дуже дорого. А власники/керівники підприємств часто не те що не готові багато платити, але взагалі не хочуть платити, вважаючи, що держава зобов'язана захищати їх безкоштовно (що насправді є природнім). Тож коли вони "дозрівають" для того, щоб найняти антирейдера, дуже часто виявляється, що час втрачений, рейдер зайшов дуже далеко, і системні антирейдери, піклуючись про свою репутацію "безпрограшних захисників", відмовляються від таких проектів. Або сценарій роботи антирейдера розкручується по-іншому: в процесі захисту бізнесу клієнта «системний антирейдер» висмоктує у підзахисного майже всі можливі фінансові ресурси й кидає на півдорозі, бо його робота завжди має бути оплаченою в повній мірі. Та добре, коли власники/керівники підприємств у результаті колоборації із подібними захисниками мають у собі сили піднятись і йти далі, самостійно виборюючи свої права.
Але є ще один, не дуже надійний, але контрольований вихід – підприємство, що потрапило під рейдерську атаку, може спробувати захиститись власноруч від самого початку: ретельно вивчити документацію, що викладена в просторах Інтернету на тему рейдерства та антирейдерства, винайняти гарного адвоката та спробувати створити інформаційне поле навколо «emergence situation», і хто знає, можливо, на хвилі підтримки свідомої громадськості та провідних ЗМІ правосуддя й восторжествує.
Додаток №1:
Перелік блогів: Антирейдер України
Антирейдер Украина в ЖЖ http://antiraider-ukr.livejournal.com;
Антирейдер Украина на hiblogger http://antiraiderukr.hiblogger.net;
Антирейдер Украина на МЕТЕ http://blog.meta.ua/~antiraider_ukraine;
Антирейдер Украина - i.ua http://blog.i.ua/user/3925991;
Антирейдер Украина - www.liveinternet.ru http://www.liveinternet.ru/users/4387265;
Антирейдер Украина на Я.ру http://antiraider-ukr.ya.ru/#y5__id37;
Антирейдер Украина на blogspot.com http://antiraiderukr.blogspot.com/;
Антирейдер Украина на NETLOG http://ru.netlog.com/antiraider_ukraine;
Антирейдер Украина на Facebook http://www.facebook.com/AntiraiderUkraine;
Антирейдер Украина на Google+ https://plus.google.com/u/0/108456433901091003201/posts
Антирейдер Украина - Блоги@Mail.ru http://blogs.mail.ru/mail/antiraider.ukraine/
Додаток №2
Рекомендовані сайти з рейдерської тематики:
Украинское антирейдерское движение http://www.zahvat.net/
Элита Украины http://www.kraina.name/
Агентство конфликтного PR — /PR i Z/ http://pr-z.com.ua
Украина криминальная http://cripo.com.ua/
ОРД http://www.ord-ua.com/
Народный комитет по борьбе с коррупцией http://stopotkat.net/
Тарасова Правда http://taras-ua.com/
Аргумент http://argumentua.com/
Конфликты и Законы http://k-z.com.ua/
Информационный портал job-sbu.org http://job-sbu.org
Агентство конфликтного PR — /PR i Z/
Комментариев нет:
Отправить комментарий