Злинка, що на Кіровоградщині, добре відома в Україні. Село, засноване наприкінці XVIII століття старообрядцями, завжди відрізнялося від сусідніх населених пунктів, перш за все, своєю оригінальною говіркою. Під час визвольної боротьби за незалежність України в першій проловині ХХ століття мешканці Злинки підтримали Нестора Махна. Більше того, одного разу вони навіть зупинили наступ кінноти Семена Будьонного, перегородивши під’їзди до села боронами. Через це радянську владу тут встановлювали за допомогою потужних гармат.
Нещодавно жителі Злинки згадали подвиги своїх дідів. Але про це – більш докладно.
Земельна війна
Мешканці Злинки з початку незалежності України виживали за рахунок сільського господарства, здаючи в оренду, або власними силами обробляючи земельні паї. Найбільшим орендатором у селі є ТОВ «Авангард» на чолі з місцевим фермером Анатолієм Хмарою. Та цього літа з підприємством сталася кримінальна халепа – невідомі пограбували головний офіс. Втім, дивним чином їх не зацікавили цінності та техніка, яких у конторі було більш ніж багато – зникли лише договори оренди землі, оригінали державних актів та архів бухгалтерії за два попередніх роки. Представники міліції, які приїхали за викликом, у справі зазначили, що зниклі документи не мають майже ніякої цінності. Причина цього – більш ніж зрозуміла – аби не рити землю під ногами, шукаючи злочинців.
Грім, як кажуть у народі, грянув 24 липня. Саме цього дня до Злинки приїхало кілька комбайнів, які супроводжували озброєні молодики. Невідомі оголосили, що вони мають намір зібрати урожай на величезній кількості земельних паїв села. На доказ права займатися жнивами чоловіки показали договори оренди землі. Серед них були й ті, що зникли з офісу місцевого «Авангарду». Втім, більша частина з них вже була переоформлена на інших осіб. Мало того – майже всі підписи на цих договорах були підробленими. Відповідно до них, право на збір урожаю має таке собі ТОВ «СТОВ «Авангард», майже ідентичний клон злинського фермерського господарства, створене в травні нинішнього року. Його директором є Олексій Григорович Романчик – особа, невідома майже нікому з легальних підприємців. І не дивно…
Спроба рейдерського захоплення землі викликала обурення місцевих жителів. Ставши живим щитом перед комбайнами, вони не дозволили невідомим зібрати збіжжя. Ситуація багато в чому нагадувала військові дії – злинчани створили загони самооборони, облаштували на в‘їздах до села блокпости, і для того, щоб про ці кримінальні події якнайшвидше дізналось керівництво органів влади, контролюючих та правоохоронних органів, перекрили трасу Кіровоград – Умань та залізницю. До речі, однією з перших на ці кричущі факти відреагувала кіровоградська «Свобода», активісти якої допомагали селянам організувати акції спротиву. Мотивація селян більш ніж зрозуміла – немає ніякої гарантії, що сьогодні або завтра сюди не приїдуть рейдери, намагаючись зібрати урожай, тим самим поставивши злинчан на межу виживання.
Дії місцевих мешканців дали свій результат. За інформацією прокуратури в Кіровоградській області, за фактом підробки ТОВ «СТОВ «Авангард» підписів власників земельних паїв на договорах оренди зареєстроване кримінальне провадження за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України. Нагадаємо, вона передбачає покарання за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, а також використання підроблених документів. Мало того – кримінальне провадження розпочато і відносно посадових осіб Маловисківського районного управління юстиції, які зареєстрували 513 договорів оренди з підробленими підписами. Мало того, на позачерговій сесії Кіровоградської обласної ради було прийнято рішення дати правоохоронним органам 10 днів, після чого вони повинні проінформувати депутатів про хід та попередні результати розслідування.
Мешканці Злинки дуже сподіваються, що в їх селі врешті-решт переможе закон. За словами Олександра Малохатька, одного з найстарших жителів села, земля – чи не єдиний спосіб вижити. Саме тому вони боронитимуть свої паї, не зважаючи ні на що.
Невідомий Романчик
Не дивно, що жоден із провідних аграріїв області не знає, ким же є насправді очільник клонованого ТОВ «СТОВ «Авангард» Олексій Григорович Романчик, адже до травня нинішнього року до сільського господарства він не мав жодного відношення. Як, в принципі, до будь-якого легального бізнесу. За інформацією, отриманою автором цих рядків із власних джерел, біографія цього чоловіка багата на кримінал. Утім, до недавніх часів йому дивним чином вдавалося уникнути прискіпливої уваги місцевих правоохоронців. Мабуть, тому, що пан Романчик ніколи не відігравав провідних ролей, завжди працюючи на «хазяїна». Хто ж був його керівником?
Минуле братів Сергія та Дениса Руденків із Кіровограда приховане флером таємниці. Організувавши на початку 90-х одну з багатьох кримінальних «бригад», родичі займалися традиційним на той час «бізнесом» – «кошмарили» підприємців, збиваючи данину. Втім, їх діяльність була не мала великого розмаху – конкуренція була більш ніж великою. Наприкінці 90-х, коли міліція врешті-решт взялася за ліквідацію бандитизму в Україні, брати «Рудеши» (саме під такими прізвиськами вони відомі в кримінальному світі) «залягли на дно». Накопичених під час епохи дикого капіталізму грошей спочатку вистачало на безбідне життя. Коли ж вони закінчилися, постало питання – що робити далі? Жити по-старому можливості не було, працювати чесно душа не лежала. «Хлібом» братів став напівлегальний бізнес – тіньові підприємства, торгівля і, як не дивно, сільське господарство.
Олексій Романчик давно знайомий з братами Рудешами – він був одним із найбільш активних членів їх угрупування. Чоловік «засвітився» під час інших рейдерських захоплень, які в області розквітли під час тотального панування регіоналів, переважно виконуючи роль бойовика. Найбільший подив викликала поведінка цього чоловіка – нікого та нічого не боючись, він дуже зухвало поводив себе з представниками міліції, балансуючи на межі кримінального переслідування. Але, на диво, на ці його «подвиги» правоохоронці дивились крізь пальці. Саме таке ставлення викликало найбільші підозри у всіх, навіть дуже непосвячених людей. Таке відчуття, що він відчував за спиною міцну підтримку.
Те, що підприємство-рейдер очолює саме ця одіозна особистість, повинно стати предметом прискіпливої уваги міліції та прокуратури. Також вони повинні дати відповідь на питання – скільки захоплень, подібних до злинківських, тільки не набувших широкого розголосу, загалом сталося по області? І яку роль у них зіграли брати Сергій та Денис Руденки? Хоча в об’єктивності цього розслідування виникають великі сумніви. Нижче пояснимо, чому.
Небезпечна гра
Як відомо, гральний бізнес в Україні заборонений з 2009 року. Тоді відповідний закон прийняла Верховна Рада. Згідно з документом, гральний бізнес – діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку.
Не можна стверджувати, що казино пішли у небуття – попит завжди породжує пропозицію. Погодьтесь, що бідні люди навряд чи грали на тоталізаторі, це забавка цілком забезпечених особистостей. В результаті казино пішли у підпілля. Не став виключенням і Кіровоград.
Тут чи не найшвидше зорієнтувалися в ситуації брати Руденки. Під прикриттям автомийки, розташованої майже в центрі міста, на розі вулиць Шевченка та Кропивницького, вони організували підпільне казино. Зрозуміло, що сюди ніколи не потрапить людина з вулиці – заходи безпеки дуже добре продумані, зробити ставку тут може лише той, хто має рекомендацію завсідника грального закладу. Про суми, які спускають далеко не бідні городяни, ходять легенди – вони досягають цифри з багатьма нулями.
Система конспірації продумана дуже добре – велика кількість шикарних іномарок біля авто мийки не викликає підозр місцевих жителів – що ж тут такого, потрібно, щоб машина була чистою – статус зобов’язує. От тільки, якщо придивитися, можна побачити, що ці автівки проводять ну дуже вже багато часу – за цей час їх можна розібрати до гвинтика і зібрати знов.
І тут виникає кілька запитань. Чи можна припустити, що протягом шести років міліція нічого не знала про функціонування буквально під боком підпільного казино? Якщо знала, то чому власники незаконного тоталізатора не стали об’єктом прискіпливої уваги правоохоронців? Чи може, «робота» казино є дуже вигідною для керівництва правоохоронних органів? Адже за шість років свого існування гральний заклад «пережив» багатьох керівників міської та обласної міліції, плідно працюючи і донині.
Але факт є фактом – складається враження, що власники казино брати Руденки мають міцний міліцейський «дах». Саме він дозволяє виходити сухими з води під час рейдерських захоплень та безборонно займатись гральним бізнесом.
Ми сподіваємося, що правоохоронцям не вдасться замилити розслідування злинських подій – занадто великого розголосу набула ця кримінальна історія. І тоді громадськості назвуть імена ініціаторів рейдерського захоплення. І, врешті-решт, є шанс, що на поверхню випливуть усі факти їх багатої на події кримінальної кар’єри. Врешті-решт, міліцію до цього зобов’язує честь мундира, якою б заплямованою вона не була…
Олексій Гордієнко
Рідний Кіровоград
Комментариев нет:
Отправить комментарий