Як вінницький Nemiroff бореться із "рейдерами" у Москві

.Конфлікт акціонерів українського горілчаного гіганта Nemiroff перекинувся і на російську територію. Минулого тижня стало відомо про силове захоплення складів, що належать торговому дому Nemiroff, та пролунали заяви Якова Грібова про перенесення основного виробництва у Росію. А тим часом суд на Кіпрі заборонив міноритарним акціонерам, що об’єдналися проти засновника, змінювати структуру компанії.

- Чула, Грібов вже хоче перенести наш завод до Москви…

- Та ж він нам на зустрічі у будинку культури казав, що вони планують розширювати тут виробництво й тому міняють керівництво… Обіцяли, що зарплату скоро піднімуть…

- Авжеж, сказали, а потім ми місяць на роботу не ходили, а по наших цехах якісь бандюки лазили. Я досі із острахом на своє робоче місце прихожу, постійно озираюсь, щоб якийсь мордоворот не підійшов ззаду…

- Нам теж дісталося – через простій заводу наша дитина замість моря лише до свекрухи у село поїхала…

- От вже хазяї, вір їм після цього… Якби міліція не повернула Аллу Сигізмундівну (Глусь – авт.) на завод, нам би зараз довелося ставати на облік до центру зайнятості та шукати гроші, щоб сім’ю прокормити…

Такий діалог довелося мені почути минулого тижня, коли проїжджаючи через Немирів, зупинився біля заводу відомої на весь компанії Nemiroff, де якраз люди йшли на роботу. У цих словах трьох працівниць з конвеєру можна зрозуміти усю суть того конфлікту, який вже кілька місяців поспіль збуджує громадськість цього районного центру Вінниччини й розповсюдився далеко за кордони України. І цих простих людей можна зрозуміти, їх, як і більшість вінничан, турбує доля вінницького бренду, з яким у багатьох країнах світу асоціюють не тільки Вінниччину, а всю нашу країну.



 Винница.info: Як вінницький Nemiroff бореться із "рейдерами" у Москві

А хвилюватися є з чого, адже після того, як на початку липня підприємство після захвату та зупинки знову ритмічно запрацювало, як у пресі з’явилися заяви одного із співзасновників компанії Якова Грібова про перенесення основного виробництва компанії у Росію, яке миттєво розповсюдили інформаційні агенції та передрукували газети.

- Зрозуміло, що конфлікт триватиме ще якийсь час, тому для того, щоб не втратити долю на ринку Росії, прийнято рішення розпочати тут основне виробництво, - заявив нещодавно Грібов.

Хоча, навіщо пан Грібов робив таку заяву невідомо, адже горілку Nemiroff у Росії вже три роки виробляють на потужностях Ярославського лікеро-горілчаного заводу. Саме на цьому підприємстві фахівці Nemiroff змогли налагодити випуск продукції із стабільно високою якістю, яка досягнута на немирівському заводі на Вінниччині.

 Винница.info: Як вінницький Nemiroff бореться із "рейдерами" у Москві

Проте, виявляється це лише «чергова качка», яка запущена «ображеним» акціонером через те, що вітчизняне законодавство та судова система не дала йому змогу вільно «дерибанити» всесвітньовідомий бренд, над створенням та розвитком якого працювали та працюють понад 3 тисячі його працівників. Але не зумівши виконати свій план в Україні, «ображені» вирішили здійснити рейдерське захоплення підрозділу компанії у Росії. Сподіваючись через захоплення структури, через яку постачається понад 30% усієї продукції компанії, таки змусити Олександра Глуся придбати долю цих партнерів за ціною вищою від ринкової.

- У Росії український сценарій відобразився немов у дзеркалі – силове захоплення офісу й складських приміщень у Москві, усунення генерального директора від виконання своїх обов’язків, зупинка відвантаження навіть передплаченої продукції», - розповідає Олександр Глусь.

І усе це відбувається на фоні рішення Кіпрського окружного суду, винесеного 19 серпня, яким міноритарним акціонерам, що об’єдналися заборонено приймати будь-яке рішення чи дії по зміні структури управління компанії Nemiroff Холдинг та її дочірніх підприємств.

Проте, діючи за принципом «переможців не судять» пан Грібов та його прибічники наражаються на серйозні проблеми. Адже, за тим же рішенням кіпрського суду, у разі його не виконання відповідачам загрожує арешт та навіть конфіскація майна. Недотримуючись угоди акціонерів, укладеної за британським правом, Я. Грібов та брати Кіпіші навмисно спотворюють реальну інформацію про структуру акціонерного капіталу. Адже офіційний документ визнає легітимним тільки ті збори, яке відбувається за участю кворуму, що володіє в сукупності 75% і більше акцій. Навіть ті питання, які відносяться до компетенції простої більшості, повинні прийматися на легітимних зборах за умови присутності кворуму і належного проведення згідно регламенту таких зборів. Без блокуючого пакета Олександра Глуся кворум відсутній.

На думку Олександра Глуся, заяви про перенесення виробництва напоїв до Росії є блефом: «Я не вірю їхнім заявам. По-перше, у них немає на це прав, по-друге, вони нічого не збираються в принципі виробляти. Вони звикли жити на дивіденди і не дуже добре розбираються в реаліях бізнесу. Вони не можуть розпоряджатися торговими марками, поки блокуючий пакет компанії знаходиться у мене», - сказав він.

А на Вінничини у Немирові, у керівництва підприємства інші клопоти. Заводу, що простояв майже півтора місяці треба надолужити згаяне. І завдяки гарній праці простих робітників, які не піддалися тиску і не повелися на «пропозиції» з боку Я.Грібова та А.Кіпіша, компанії Nemiroff це гарно вдається.


 Винница.info: Як вінницький Nemiroff бореться із "рейдерами" у Москві

Вже за майже два місяці завод працює у три зміни на повну, а до бюджетів за цей час надійшло понад 200 мільйонів гривень. За цей час підприємство не тільки випустило «зимові обсяги» продукції, але й знайшло можливість підвищити зарплатню працівникам, що так гарно обіцяли, але і не думали робити «рейдери».

А тим часом, керівництво холдингу збирається відстояти свої права у російських судах, як це було зроблено в Україні. Пройшовши «чистилище» у понад 12 судових процесах, Олександр Глусь не втрачає оптимізм й поширює його на оточуючих.


 Винница.info: Як вінницький Nemiroff бореться із "рейдерами" у Москві

«Міжнародний бренд Nemiroff має унікальний потенціал розвитку, і явно не його доля – бути понівеченим зсередини компанії через чиїсь нездорові амбіції», - каже він, посміхаючись. І вже займається розробкою альтернативної схеми постачання Nemiroff у Росію та розширення виробництва у Ярославлі, щоб тамтешні споживачі не відчули дефіциту улюбленої української горілки.

Юрий Басюк, ВИННИЦА.info

Корпоративне рейдерство «Nemiroff»

Чому міліція не пускає на підприємство акціонерів, і за чиєю командою порізали бійців «Беркута»?



Мабуть, уперше громадські ради при облдержадміністрації та облраді приємно здивували сміливістю – обговорювали те, що не наважується публічно озвучувати влада - скандал навколо «Nemiroff». Міліція підтвердила, що двері заводу першого липня о 21.58 розбила приватна охорона Алли Глусь – затримані 15 осіб, ведеться слідство. Прокуратура, посилаючись на роз’яснення Конституційного суду пояснила, що місцевий суд не має права втручатися в рішення власника компанії відкликати найманого керівника, тобто у рішення компанії «Nemiroff» звільнити Аллу Глусь з посади гендиректора. А власник - голова ради директорів компанії «Nemiroff Vodka Ltd.» Яків Грибов каже, що силовий захват підприємства не міг відбутися без участі губернатора…


 «Кровні» мільйонери


 «Криваве поновлення» на посаді Алли Глусь і причина зупинки заводу стали темою зібрання сьомого липня. На круглий стіл запросили акціонерів компанії, начальника міліції, прокурора, громадських лідерів та журналістів. Прийшли не всі. Не було Глусів – ні Алли Сигізмундівни, ні її сина Олександра – власника 25% акцій компанії «Nemiroff»… Проте приїхали до Вінниці власники 75% акцій - Грибов та Кіпіш.


 Завод «Nemiroff» стояв 40 днів. Понад 100 мільйонів гривень надходжень втратив бюджет. Тільки за один день компанія сплачує 2,5 млн грн лише акцизного збору. Зрозуміло, що це втрати не лише для області й Немирова, де через конфлікт власників, 2500 працівників вимушені були піти у відпустки… Конфлікт виник ще пятого квітня, коли одноосібний власник дочірнього підприємства «Українська горілчана компанія «Nemiroff» - компанія Nemiroff Holdings Ltd.(Кіпр)- прийняла рішення змінити керівника.


 - Мене призначили новим генеральним директором (до цього була Алла Глусь) і уповноважили внести дані до Єдиного державного реєстру, - розповідає Юрій Сорочинський. - І 14 квітня моє прізвище внесли до реєстру, а 28 квітня я дізнаюся, що Немирівським районним судом прийняте рішення про поновлення Алли Сигізмундівни на посаді генерального директора. Виявляється, шостого квітня її ж заступник видав наказ про її звільнення, у той час, коли Алла Глусь перебувала на лікарняному... Так почалися судові процеси. Причому розглядалися практично за одне засідання. Власне, нас, другу сторону, ніхто й не запитував.


 Проте рішення власника про усунення з посади Алла Глусь на Кіпрі не оскаржує. Однак, приступити до роботи Юрію Сорочинському завадила - відмовилася передати печатку і документи. Печатку довелося відновлювати, рахунки розблоковувати.


 - Та коли я звернувся до «Укрспирту» із проханням видати спирт, то підприємство надіслало нам цікавого листа-відповідь, мовляв, «ви, розберіться, керівники, між собою, бо є лист з підписом Алли Глусь, де вона пише, що через певні труднощі ДП «Nemiroff» не потребує спирту на невизначений термін», - каже Сорочинський.


 25 травня завод зупинився – закінчився спирт. Його не було й на перше червня, коли проводили інвентаризацію. Однак четвертого липня він дивним чином з’явився на підприємстві. За інформацією члена ради директорів Nemiroff Holdings Ltd. Віктора Кіпіша, сировина була схована на складах цивільної оборони у селі Райгород Немирівського району.


 «Не вистачає дивідендів?»


 - Ситуація абсурдна, - каже голова ради директорів компанії «Nemiroff Vodka Ltd.» Яків Грибов. - Щоб це зрозуміти, уявіть корпоративну структуру. Є кіпрська компанія Nemiroff Holdings Ltd., яка 100-відсотково володіє українською горілчаною компаніє «Nemiroff». Хочу поставити опонентам два запитання – достатньо відповіді «так» чи «ні». Перше: «Чи може стовідсотковий власник компанії відкликати керівника?» І друге питання: «Чи я правий, що більшість визначає стратегію розвитку компанії?» Бо тоді виникають інші питання: а чому Глусі не хочуть залишити посаду гендиректора, чому так тримаються? Адже це не прощання з дивідендами чи частками від підприємства. Просто є звичайний перехід на іншу посаду. За зарплату тримаємося, бо дивідендів не вистачає?


 Глусі не відповіли. Вони не прийшли на запрошення Громадської ради. Проте від них був адміністративний директор Сергій Укринський, який сказав, що «четвертого липня завод «Nemiroff» розблокований».


 - Я пропоную вам всім відвідати підприємство і подивитися на стан речей, - запрошував Укринський. - Маємо наряди на спирти. Поновлюється процес надходження податків до всіх рівнів бюджету.


 - Що значить «розблоковано»? - звертався до Укринського Яків Грибов. - Хіба новий генеральний директор Юрій Сорочинський не хотів, щоб завод працював? Хіба не хотів, щоб були надходження? Хіба якось перешкоджав роботі? Чи власники 75% акцій проти того, аби підприємство працювало? Для мене показово, що сьогодні Глусі не прийшли на цю зустріч. Публічних розмов вони уникають. Та я радий, що нарешті втрутилася громадськість, і що ми маємо можливість прояснити ситуацію… Знаєте, крадуть завжди в темряві – не видно облич і хто скільки виніс. Те, що журналісти почали висвітлювати події навколо «Nemiroff» - і рішення судів, і дії правоохоронців, то значить світло вже увімкнули.


 Син наглядає за мамою


 Між іншим, прокуратура дала відповідь на одне запитання Якова Грибова, адресоване опонентам. Посилаючись на роз’яснення Конституційного суду від 12 січня 2010 року, начальник відділу обласної прокуратури Олег Чайка зауважив, що місцевий суд не має права втручатися в рішення власника компанії відкликати найманого керівника – це компетенція винятково власників.


 Утім, ніхто, окрім Глусів не зможе пояснити, чому без відома власників було прийняте рішення ввести посаду голови наглядової ради.


 - Так от Олександр Глусь на цій посаді наглядав за Аллою Глусь, тобто син за мамою, і за це на заводі у нього був оклад – 240 тисяч гривень щомісяця, - розповідає пан Грибов. – А у разі звільнення Олександра Глуся, за контрактом - компанія йому мала б виплатити компенсацію - один мільйон доларів. До речі, мама наглядала за зятем… На жаль, сьогодні ми розплачуємося за довіру до сім’ї Глусів. Такої жадібності і нелюбові до батьківщини я ще не зустрічав. Прості працівники на заводі отримують по 1100-1200 грн. Їх закривали в цехах, щоб вони мені не пожалілися. Людей настільки залякали…


 Початок громадських обговорень рано чи пізно змусить владу відреагувати і захистити інвесторів. «Nemiroff» - міжнародна компанія, яка входить в топ-100 компаній України. От якби на нашому місці були іноземці? А вони бачать цей конфлікт і уявляють: якщо таке можливе із топовою компанією, то що говорити про інших? Ось вам картина інвестиційного клімату. Ми підійшли до того, коли вже не смішно. Подібні рішення судів виженуть з України всіх інвесторів. Те, що сьогодні демонструють опоненти - це школа рейдерства… І нехай ми роки проведемо в судах, але ситуація однозначно буде змінена.


 Чи готовий Яків Грибов до переговорів із партнером – Олександром Глусем?


 - Мій номер телефону не змінюється 20 років. Тобто у будь-який момент, коли надійде пропозиція переговорити, я із задоволенням це зроблю. Без задоволення теж це зроблю.


 Так само пан Грибов ще раз готовий зустрітися і з губернатором.


 - З Миколою Васильовичем (Джигою – RIA) відбулася не одна зустріч, були телефонні розмови. Я розумію складність ситуації, в якій він знаходиться. З одного боку – за місяць простою заводу в бюджет не отримано понад 100 мільйонів. І ці проблеми «аукнуться» не лише для бюджету Вінниччини. Тому відповідно губернатор докладав зусилля, аби акціонери домовилися. Ми ж не відмовляємося, але має бути якійсь конструктив. Давайте спочатку почуємо відповіді опонентів на мої два запитання. Тим не менш, позиція вінницької влада була нейтральна, однак після нічних подій першого липня… Не могло це відбутися без участі губернатора. Я не знаю, як працює вертикаль влади, але впевнений, що правоохоронні органи не наважилися б на такі дії без згоди. Тому маю намір зустрітися ще раз із губернатором. Якщо Микола Васильович не буде проти…


 Можливо, власники «Nemiroff» отримають відповіді від Миколи Джиги. Утім, прокоментувати RIA слова Якова Грибова губернатор поки що відмовляється.


 Залишилися без відповіді на засіданні громадської ради запитання члена ради директорів Nemiroff Holdings Ltd. Віктора Кіпіша.


 - Я пробув у райвідділі чотири години, давав покази за фактом порушення кримінальної справи після нічного «поновлення» Алли Глусь. І намагався отримати свої особисті речі, але досі не зміг. У міліції мені сказали, що не можуть допомогти це зробити, «оскільки Алла Глусь не хоче вас пускати на завод». То хто конкретно керує у Немирові - Алла Глусь чи представники правопорядку?


 Тепер зрозуміло: «вистава» із розбиттям скляних дверей, затриманням порушників порядку була вигідна лише одній стороні. Представник УМВС так і не зміг відповісти Віктору Кіпішу, чи зможе він найняти собі охорону, екіпірувати її спецзасобами і гуляти з нею по місту?


 - У міліції претензій до неї не буде? Сумніваюсь… - сказав акціонер.


 До речі, Віктор Кіпіш досі так ы не забрав свої речі з підприємства. У понеділок йому зателефонували з райвідділу – «десь загубилася» його заява.


 Сьомого липня на підставі рішення суду державний реєстратор вніс зміни до Державного реєстру: генеральний директор - Алла Сигизмундівна Глусь. Того ж дня, він зареєстрував нову редакцію Статуту дочірнього підприємства «Українська горілчана компанія «Nemiroff». Після цього його відсторонили від роботи. Наскільки відомо RIA, за новим статутом єдиний власник дочірнього підприємства «Українська горілчана компанія «Nemiroff» – компанія Nemiroff Holdings Ltd. скасував посаду «голова наглядової ради ДП УГК «Nemiroff», яку займав Олександр Глусь…

20 минут

Обращение к журналистам по ситуации на заводе «Nemiroff

Уважаемые работники средств массовой информации! Журналисты!

Мы, жители города Немиров Винницкой области, просим: выслушайте нас. В последнее время наш город, а точнее – расположенный в нем завод компании «Nemiroff» — превратился в «горячую точку».

К сожалению, куча статей и новостей, в которых упоминается немировский спиртзавод, — либо поверхностные, либо ангажированные.

Со стороны кажется, что речь идет о банальном корпоративном конфликте (перессорились собственники). Но это не так! Точнее, не совсем так.

Может быть, с точки зрения жителей столицы, наше предприятие не выглядит очень крупным. На нем работают «всего-то» 500 человек, мы выпускаем «ни много, ни мало» 7 миллионов дал спирта в год.

Но для нас этот завод – единственный стабильный источник доходов. Предприятие, вокруг которого, по сути, крутится вся жизнь Немирова. И вот теперь он остановлен. Сотни людей вынужденно отправлены в отпуска за свой счет. Никто не знает, когда это закончится.

У нас сложилось впечатление, что СМИ то ли боятся, то ли не хотят рассказать о фактах, которые буквально лежат на поверхности. Хотя об этом открыто говорит весь город.

Наш завод стал жертвой рейдерского захвата. Возможно, журналистов пугает фамилия того человека, который стоит за всем этим? Нам, голодным и безработным, уже бояться нечего – его фамилия Иванющенко, имя – Юрий. Да-да, тот самый «Юра Енакиевский», он же «Юрец Малой», при упоминании которого многие отказываются браться за перо и выключают телекамеры и диктофоны.

Все очень просто. Завод организационно входит в концерн «Укрспирт». Неужели это такая тайна за семью печатями, что Иванющенко на сегодняшний день является настоящим директором-распорядителем концерна? Неужели журналисты не в курсе, что руководство «Укрспирта» назначено и расставлено по согласованию с Иванющенко? И фамилии Аврамов и Петраков вам ни о чем не говорят?

Вот и вся суть конфликта: группировка, взявшая под свой контроль концерн «Укрспирт», требовала дань (взятку, откат) с руководства нашего завода – 150 тысяч гривен. Один из учредителей решил, что проще заплатить и не иметь проблем. Другой – отказался…

В итоге – директор завода, 10 лет жизни отдавший предприятию, был уволен. Завод остановлен. Министр сельского хозяйства Присяжнюк делает вид, что его не касается (проведите расследование, узнайте – насколько бескорыстно он закрывает глаза на этот беспередел?).

Вам так страшно написать об этом? О «Межигорье» не страшно, а о поборах со спиртзаводов страшно? Почему? Потому что Иванющенко пугает вас больше, чем Янукович?

Так ведь не только наш завод вынужден платить – все должны.

Уважаемые журналисты! Пора бы оторваться от компьютеров. Поговорить с живыми людьми, а не купленными «экспертами» и «аналитиками».

Уважаемый Виктор Федорович! Если и к Вам попадет это письмо, задумайтесь – кто действительно руководит Украиной? И чего стоят все заявление о борьбе с коррупцией, когда известен даже номер счета, на который наш завод должен перечислить 150 тысяч гривен.

Неужели никому не стыдно, что компания, лозунгом которой были слова «За «Nemiroff» во всем мире!», и продукция которой реализовывалась в десятках стран мира, стала жертвой рэкета в стиле «лихих 90-х»?

Работники завода, жители города Немиров, ОРД