Прокуратурі. Заява про злочинну схему
Вінницькі освітяни та лікарі вдвадорога купують вугілля, запатентоване державними клерками з Луганщини.
«Наші гроші» уже давно подумували про те, щоби перейти до нового формату написання статей: у вигляді заяви в прокуратуру. Перевага такого тексту безумовна. По-перше, він виходить невеликим, по-друге фідбек бодай від одного читача – гарантований. Згідно з чинним законодавством.
І от нам трапилась неймовірна навіть для наших днів історія про «вінницьку схему». Цікава вона зовсім не дворазовою переплатою – до цього якраз ми звикли. А от те, що в Україні додумались запатентувати вугілля – вражає. Так що право відкрити рубрику отримала мала Батьківщина Петра Порошенка.
Тут ми опублікуємо лише короткий витяг з листа. Повну підбірку документів отримає той, кому належиться. Про відповідь повідомимо всіх.
Заява про злочинну схему
Мною, редактором «Наших Грошей» Юрієм Ніколовим, отримано електронного листа від директора ТОВ Торговий дім «Світ СР» Романа Жука. У листі наведено інформацію та копії документів, які, на мій погляд, свідчать про діючу на території Вінницької області злочинну схему із закупівлі місцевими закладами освіти та медицини вугілля за завищеними цінами.
Починаючи з 2012 року заклади освіти Вінницької області почали купувати на тендерах вугілля невідомої до цього часу марки ДГЖАКОМ. Це вугілля є сумішшю інших добре відомих на ринку марок вугілля ДГ, Г, ГЖ з високометарфізованим антрацитом або пісним вугіллям. Однак на відміну від цих марок суміш ДГЖАКОМ виявилась запатентованою (сертифіковано у 2011 році, заявка на патент подана у 2012 році, патент оформлено у 2013 році). Наявність патенту у конкретної бізнес-групи не дозволяє іншим учасникам ринку брати повноцінну участь у тендерах. Відтак відсутність конкуренції призвела до того, що вінницькі заклади освіти та медицини вже два роки купують вугілля по ціні у 1,5-2 рази вищій, ніж в решті України.
Комунальні заклади закуповують вугілля за наступною схемою.
В один лот об’єднується кілька різних видів вугілля і до цього списку додається ДГЖАКОМ. При цьому його замовляють небагато, в середньому до 10% від загального обсягу закупівлі. Однак у бажаючих виграти тендер немає можливості виграти торги, не запропонувавши ДГЖАКОМ.
Оскільки право на продаж патентованої суміші є в обмеженої кількості компаній, в результаті тендери розігруються лише між ними, переможцем же регулярно стає ПАТ «Вінницяоблпаливо».
Через обмеженість конкуренції вінницькі освітяни купують вугілля по ціні значно вищий від ринку. Наприклад, відділ освіти Вінницької РДА проводив два тендери на закупівлю вугілля. В одному з них були звичайні марки вугілля і умовна ціна на паливо різних марок склала 847 грн./т (вартість усієї закупівлі, поділена на обсяг придбаного вугілля). У другому випадку до переліку відомих марок було додано ДГЖАКОМ, і умовна ціна склала вже 1 670 грн./т. Зростання ціни досягається не тільки за рахунок високої вартості патентованого вугілля, а й значного підвищення ціни на інші марки вугілля, включених до цього лоту.
І це не найбільша ціна. Наприклад Чернівецька районна лікарня купувала вугілля у «Вінницяоблпаливо» за умовною ціною 1 886 грн./т.
Винахідниками і власниками патенту на корисну модель на паливо для комунально-побутових потреб ДГЖАКОМ (13-100) є наступні мешканці Луганської області:
Філіппенко Юрій Миколайович – з 2008 року директор ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» («УкрНДІвуглезбагачення»).
Скляр Петро Тимофійович – з 1994 року голова технічного комітету України зі стандартизації ТК-92 «Вугілля та продукти його переробки», начальник відділу випробування, дослідження та стандартизації вугілля ДП «УкрНДІвуглезбагачення».
Жарчинський Віталій Віталійович – депутат Антрацитівської міської ради від ПР, виконавчий директор КП ТПК «Данко», засновник низки підприємств: колективне підприємство Збагачувальна фабрика «Центральна», ТОВ «Перевальське гірниче товариство», ТОВ «Євролугінвест», ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна», ТОВ «Гірниче підприємство «Антрацитвугілля», Колективне підприємство Торгово-промислова компанія «Данко», громадська організація «Асоціація вугільних підприємств».
Громадяни Скляр і Філіппенко очолюють державні підприємства, у компетенції яких знаходиться видача сертифікатів за Міжнародною системою кодифікації вугілля, проведення випробувань вугілля та визначення його властивостей.
Оскільки вугілля ДГЖАКОМ є сумішшю вугілля інших марок і зробити її неважко компанія «Світ СР» виготовила аналогічну суміш і намагалась провести його дослідження у «УкрНДІвуглезбагачення». За позитивного висновку компанія могла би продавати своє вугілля вінницьким установам.
Директор державної установи Юрій Філіппенко у відповідь заявив, що суміш фірми «Світ СР» «виготовляється за технологією, що є запатентованою в Україні, та таким чином її виготовлення є порушенням прав патентовласників». Відтак фірмою «повинно бути отримано право на використання об’єкта інтелектуальної власності». Нагадаємо, що директор державного НДІ Філіппенко є одним із співавторів та співвласників патенту на вугілля ДГЖАКОМ.
Гірничо-промислова компанія «Енергоперспектива» намагалась оскаржувати ці тендери у постійно діючій адміністративній колегії АМКУ. Однак у всіх випадках колегія АМКУ ставала на бік замовників.
З цих рішень та інших отриманих документів вбачається наступне.
Вінницькі заклади ввели практику закупівлі вугілля ДГЖАКОМ з невідомих причин, без посилань на документальні вказівки чи нормативні документи.
З питань патенту всіх охочих відправляють для спілкування з ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна». Воно надавало гарантійні листи на постачання вугілля марки ДГЖАКОМ фірмам «Євролугінвест», «Данко» та «Вінницяоблпаливо». Нагадаємо, засновником фабрики «Центральна», фірм «Євролугінвест» та «Данко» є громадянин Жарчинський, який також є одним із власників патенту.
Такі дії, на мій погляд, носять ознаки злочинної змови. Для її доведення вважаю за потрібне:
отримати пояснення від посадових осіб закладів освіти та медицини Вінницької області, які з 2012 року почали купувати вугільну суміш ДГЖАКОМ: хто і на підставі чого їм давав вказівку купувати саме цей вид вугілля?
отримати від посадових осіб Вінницької облдержадміністрації: яким чином вони впливали на закупівлю вугілля місцевими установами?
отримати пояснення акціонерів та керівників фірми «Вінницяоблпаливо»: хто і за яких обставин запропонував їм зайнятись продажем суміші ДГЖАКОМ? (акціонерами є Килимнюк Вiктор Йосипович, Килимнюк Павло Вiкторович, Распутiна Леся Вікторівна, з моменту заснування «Вісника держзакупівель» у 2008 році було опубліковано дані про підряди фірми на 161,91 млн грн.).
отримати пояснення від винахідників Юрія Філіппенка, Петра Скляра та Віталія Жарчинського: з ким вони співпрацювали для того, щоб вінницькі заклади освіти та медицини перейшли на закупівлю запатентованої вказаними громадянами вугільної суміші ДГЖАКОМ?
Юрій Ніколов, «Наші Гроші»
Вінницькі освітяни та лікарі вдвадорога купують вугілля, запатентоване державними клерками з Луганщини.
«Наші гроші» уже давно подумували про те, щоби перейти до нового формату написання статей: у вигляді заяви в прокуратуру. Перевага такого тексту безумовна. По-перше, він виходить невеликим, по-друге фідбек бодай від одного читача – гарантований. Згідно з чинним законодавством.
І от нам трапилась неймовірна навіть для наших днів історія про «вінницьку схему». Цікава вона зовсім не дворазовою переплатою – до цього якраз ми звикли. А от те, що в Україні додумались запатентувати вугілля – вражає. Так що право відкрити рубрику отримала мала Батьківщина Петра Порошенка.
Тут ми опублікуємо лише короткий витяг з листа. Повну підбірку документів отримає той, кому належиться. Про відповідь повідомимо всіх.
Заява про злочинну схему
Мною, редактором «Наших Грошей» Юрієм Ніколовим, отримано електронного листа від директора ТОВ Торговий дім «Світ СР» Романа Жука. У листі наведено інформацію та копії документів, які, на мій погляд, свідчать про діючу на території Вінницької області злочинну схему із закупівлі місцевими закладами освіти та медицини вугілля за завищеними цінами.
Починаючи з 2012 року заклади освіти Вінницької області почали купувати на тендерах вугілля невідомої до цього часу марки ДГЖАКОМ. Це вугілля є сумішшю інших добре відомих на ринку марок вугілля ДГ, Г, ГЖ з високометарфізованим антрацитом або пісним вугіллям. Однак на відміну від цих марок суміш ДГЖАКОМ виявилась запатентованою (сертифіковано у 2011 році, заявка на патент подана у 2012 році, патент оформлено у 2013 році). Наявність патенту у конкретної бізнес-групи не дозволяє іншим учасникам ринку брати повноцінну участь у тендерах. Відтак відсутність конкуренції призвела до того, що вінницькі заклади освіти та медицини вже два роки купують вугілля по ціні у 1,5-2 рази вищій, ніж в решті України.
Комунальні заклади закуповують вугілля за наступною схемою.
В один лот об’єднується кілька різних видів вугілля і до цього списку додається ДГЖАКОМ. При цьому його замовляють небагато, в середньому до 10% від загального обсягу закупівлі. Однак у бажаючих виграти тендер немає можливості виграти торги, не запропонувавши ДГЖАКОМ.
Оскільки право на продаж патентованої суміші є в обмеженої кількості компаній, в результаті тендери розігруються лише між ними, переможцем же регулярно стає ПАТ «Вінницяоблпаливо».
Через обмеженість конкуренції вінницькі освітяни купують вугілля по ціні значно вищий від ринку. Наприклад, відділ освіти Вінницької РДА проводив два тендери на закупівлю вугілля. В одному з них були звичайні марки вугілля і умовна ціна на паливо різних марок склала 847 грн./т (вартість усієї закупівлі, поділена на обсяг придбаного вугілля). У другому випадку до переліку відомих марок було додано ДГЖАКОМ, і умовна ціна склала вже 1 670 грн./т. Зростання ціни досягається не тільки за рахунок високої вартості патентованого вугілля, а й значного підвищення ціни на інші марки вугілля, включених до цього лоту.
І це не найбільша ціна. Наприклад Чернівецька районна лікарня купувала вугілля у «Вінницяоблпаливо» за умовною ціною 1 886 грн./т.
Винахідниками і власниками патенту на корисну модель на паливо для комунально-побутових потреб ДГЖАКОМ (13-100) є наступні мешканці Луганської області:
Філіппенко Юрій Миколайович – з 2008 року директор ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» («УкрНДІвуглезбагачення»).
Скляр Петро Тимофійович – з 1994 року голова технічного комітету України зі стандартизації ТК-92 «Вугілля та продукти його переробки», начальник відділу випробування, дослідження та стандартизації вугілля ДП «УкрНДІвуглезбагачення».
Жарчинський Віталій Віталійович – депутат Антрацитівської міської ради від ПР, виконавчий директор КП ТПК «Данко», засновник низки підприємств: колективне підприємство Збагачувальна фабрика «Центральна», ТОВ «Перевальське гірниче товариство», ТОВ «Євролугінвест», ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна», ТОВ «Гірниче підприємство «Антрацитвугілля», Колективне підприємство Торгово-промислова компанія «Данко», громадська організація «Асоціація вугільних підприємств».
Громадяни Скляр і Філіппенко очолюють державні підприємства, у компетенції яких знаходиться видача сертифікатів за Міжнародною системою кодифікації вугілля, проведення випробувань вугілля та визначення його властивостей.
Оскільки вугілля ДГЖАКОМ є сумішшю вугілля інших марок і зробити її неважко компанія «Світ СР» виготовила аналогічну суміш і намагалась провести його дослідження у «УкрНДІвуглезбагачення». За позитивного висновку компанія могла би продавати своє вугілля вінницьким установам.
Директор державної установи Юрій Філіппенко у відповідь заявив, що суміш фірми «Світ СР» «виготовляється за технологією, що є запатентованою в Україні, та таким чином її виготовлення є порушенням прав патентовласників». Відтак фірмою «повинно бути отримано право на використання об’єкта інтелектуальної власності». Нагадаємо, що директор державного НДІ Філіппенко є одним із співавторів та співвласників патенту на вугілля ДГЖАКОМ.
Гірничо-промислова компанія «Енергоперспектива» намагалась оскаржувати ці тендери у постійно діючій адміністративній колегії АМКУ. Однак у всіх випадках колегія АМКУ ставала на бік замовників.
З цих рішень та інших отриманих документів вбачається наступне.
Вінницькі заклади ввели практику закупівлі вугілля ДГЖАКОМ з невідомих причин, без посилань на документальні вказівки чи нормативні документи.
З питань патенту всіх охочих відправляють для спілкування з ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна». Воно надавало гарантійні листи на постачання вугілля марки ДГЖАКОМ фірмам «Євролугінвест», «Данко» та «Вінницяоблпаливо». Нагадаємо, засновником фабрики «Центральна», фірм «Євролугінвест» та «Данко» є громадянин Жарчинський, який також є одним із власників патенту.
Такі дії, на мій погляд, носять ознаки злочинної змови. Для її доведення вважаю за потрібне:
отримати пояснення від посадових осіб закладів освіти та медицини Вінницької області, які з 2012 року почали купувати вугільну суміш ДГЖАКОМ: хто і на підставі чого їм давав вказівку купувати саме цей вид вугілля?
отримати від посадових осіб Вінницької облдержадміністрації: яким чином вони впливали на закупівлю вугілля місцевими установами?
отримати пояснення акціонерів та керівників фірми «Вінницяоблпаливо»: хто і за яких обставин запропонував їм зайнятись продажем суміші ДГЖАКОМ? (акціонерами є Килимнюк Вiктор Йосипович, Килимнюк Павло Вiкторович, Распутiна Леся Вікторівна, з моменту заснування «Вісника держзакупівель» у 2008 році було опубліковано дані про підряди фірми на 161,91 млн грн.).
отримати пояснення від винахідників Юрія Філіппенка, Петра Скляра та Віталія Жарчинського: з ким вони співпрацювали для того, щоб вінницькі заклади освіти та медицини перейшли на закупівлю запатентованої вказаними громадянами вугільної суміші ДГЖАКОМ?
Юрій Ніколов, «Наші Гроші»
Комментариев нет:
Отправить комментарий