.
Понад два роки триває облога книгарні українських письменників «Сяйво», й зі сторінок вітчизняних ЗМІ не сходять зведення, пов’язані з нескінченими цинічними рейдерськими атаками та схемами можновладців, які вже в «другому поколінні» керівників КМДА аж ніяк не хочуть випускати з ненажерливих щелеп маленький острівець красного письменства. Водночас колектив, що працював в книгарні ще з часів радянської влади, громадські, політичні діячі, журналісти та прості кияни в жодному разі не збираються поступатись натиску чиновників-рейдерів та відчайдушно намагаються повернути колишню славу легендарній книгарні й законне право на подовження оренди приміщень книгарні ТОВ «Книгарня «Сяйво».
Громадський захисник ТОВ «Книгарня «Сяйво» - Костянтин Клімашенко
Напередодні другої річниці з дня рейдерського захоплення книгарні «Сяйво» від щирого серця хочу подякувати киянам, політичним, громадським діячам, журналістам, письменникам, поетам, художникам, всім соціально активним громадянам України та Києва, які впродовж ДВОХ чорних для української культурної спільноти років стоять на варті легендарної книгарні українських письменників «Сяйво» й разом з її відчайдушним колективом відстоюють право на існування найстарішої та останньої, розташованої в центрі столиці книжкової Мекки.
Завдяки активному та цинічному піару голови КМДА Олександру Попову, який в листопаді, нехтуючи юридично обґрунтованим правом ТОВ «Книгарня «Сяйво» на подовження оренди приміщень книгарні «Сяйво», відкрив однойменний псевдо-книжковий магазин, багато книголюбів думають, що питання книгарні «Сяйво» у Києві вирішене, кияни перемогли і храм книжкової культури відновлений.
Але це не так!
вересні 2009 – лютому 2010 р., використовуючи корумповану аукціонну схему Шевченківської райради і суддей Господарського суду, під егідою мера Києва Черновецького Л.М., його зятя депутата Київради В’ячеслава Супруненка, «молода команда» Дениса Комарницького, Олеся Довгого та Анатолія Чуба захопила приміщення по вул. Червоноармійській, 6 у м. Києві, яке законно і безперервно протягом десятків років орендувало ТОВ «Книгарня «Сяйво». Дійшло навіть до силового розбійного нападу організованою групою 19 лютого 2010 р. з нівеченням людей, захопленням особистих речей, обладнання і книжок Товариства на суму понад 5 млн. грн., труїнням людей газом, сутичкам з народними депутатами України тощо.
Після того, як колектив ТОВ «Книгарня «Сяйво» виграв у 2011 році у судах різної підвідомчості низку справ (насамперед № 36/20) і повернув громадянам Києва вкрадене у 2009 р. через підпільний аукціон приміщення Книгарні по вул. Червоноармійській, 6, воно знову було відібране у Товариства, яке є де-юре єдиним законним орендарем цього приміщення (відповідно до науково-експертного висновку Ради науково-правових експертиз Інституту Держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 2.11.2011 р. № 126/155-е).
Схему нового захоплення у 2011 р. розробили і реалізували чиновники КМДА за вказівкою Голови КМДА Олександра Попова і участю його заступника – юриста Олександра Пузанова, його підлеглих та депутатів Київради, які перейшли під управління команди Попова з команди блока Черновецького.
В результаті чого:
- у приміщенні Книгарні по-вандальськи зруйновано історико-архітектурну частину (загальновідому «Ятку письменників»);
- без проектно-дозвільної документації здійснене перепланування приміщення, зроблений «окозамилювальний гламурний» ремонт;
- приміщення передано на баланс Київському центру сприяння розвитку рибного господарства, який перейменували у КП «Міський магазин» і який очолила колишній співробітник бази з прийому металобрухту – Волкова Л.О.;
- вкрадено і незаконно використовується торгівельний знак «Сяйво» на фасаді Приміщення;
- при шаленому дефіциті бюджету Києва 2011 р., з порушенням встановленої процедури, виділений за рахунок киян багатомільйонний кошт на закупівлю друкарської машини «Xerox», яка врешті-решт простоює, на ремонт приміщень, на формування статутного фонду КП «Міський магазин»;
- Олександром Поповим та його підлеглими широко розрекламована можливість друкувати будь-яку з мільйонів книжок, що знаходяться в пам’яті машини «Xerox», насправді виявилась пшиком – ця можливість стосується лише книжок, виданих понад 75 років тому в Америці, електронні версії яких знаходяться на сервері компанії Google;
- вчиняється тиск на суди для унеможливлення повного відновлення справедливості стосовно порушених прав ТОВ «Книгарня «Сяйво», підтверджених науково-експертним висновком вищого академічного закладу України в галузі права;
- у цей же час блокується розслідування кримінальної справи і повернення ТОВ «Книгарня «Сяйво» і окремим громадянам розбійницькі захоплених у них майна, документів, книжок, обладнання та іншого на суму понад 5 млн. грн.;
- розрекламовані заяви Олександра Попова і його заступників про працевлаштування усіх членів трудового колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» у КП «Міський магазин» виявились порожніми лицемірними обіцянками.
При цьому, створена за вказівкою Олександра Попова, для проформи, в листопаді 2011 р. Опікунська рада КП «Міський магазин», абсолютно нічого не робить для поновлення законності і налагодження ефективної роботи Книгарні.
Більше того, керівництво КП «Міський магазин», псуючи імідж історичної книгарні «Сяйво», під вкраденою вивіскою «Сяйво» веде справи у книготорговельній сфері непрофесійно, фактично демонструючи неспроможність налагодити прибуткову і соціально-культурну, важливу для киян діяльність у сфері розповсюдження української книги.
Останні події свідчать про те, що за цілеспрямованої діяльності КП «Міський магазин» контакти з видавцями не встановлюються, договори не укладаються – усе робиться задля того, щоб довести книгарню до стійкої неплатоспроможності і, вочевидь, повторно продати (передати в оренду, перепрофілювати...) приміщення «потрібним людям» з провладної команди, недуже переймаючись необхідністю дотримання законності. Новостворена структура публічно попирає права трудового колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» на оренду приміщень книгарні «Сяйво», зафіксовані висновком Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України.
Ситуація, що склалась з книгарнею «Сяйво», на жаль, непоодинока й останнім часом - тенденційна. Ще ніколи з такою неймовірною швидкість з обличчя тисячолітнього Києва не зникала шалена кількість об’єктів культурного спрямування.
Як і більшість свідомих киян, сподіваюсь, що цей рік – рік чесних виборів керманича Києва, нарешті, зможе припинити військові дії, направлені на знищення архітектурних пам’яток, руйнування історичних вулиць, будинків, музеїв, кінотеатрів, театрів, бібліотек, виселення видавництв, галерей та книгарень. Врешті, здоровий глузд має перемогти й поняття рейдерство, корупція, махінація, що останнім часом міцно закріпились в асоціативному ряду поруч з коментарями патових ситуацій, що склались з садибою Казанського, музеями і майстернями Лаври, Щекавицею, будівництвом на вул. Гончара, підмурками Десятинної церкви, київським зоопарком, реставраційними роботами на Андріївському узвозі, капелою Ревуцького, книгарнею «Сяйво» та багатьма іншими об’єктами історичного та культурного призначення, з часом, зітруться із свідомості киян, й наше чарівне, тисячолітнє місто поверне собі колишню славу найкрасивішого міста старої Європи.
Від всієї души розраховую на подальшу підтримку соціально-активної громадськості й впевнений в тому, що прогресивні політичні сили України розрубають рейдерський вузол, професійно сплетений невігласами та знищувачами національних цінностей, справедливість переможе, й професіонали, які, за понад 35 років своєї діяльності в книгарні «Сяйво» заслужили повагу і добру репутацію, матимуть можливість продовжити любиму справу та отримають юридично обґрунтоване право на роботу в книгарні «Сяйво», яку вони орендували багато десятиліть.
Ігор Луценко – журналіст, активіст громадського руху «Збережи старий Київ»
В юридичному контексті дії керівництва КМДА по відношенню до колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво», як і решту дій, слід вважати нелегітимними. Це випливає з нелегітимності самого нинішнього формального очільника КМДА. Власне, так зване «повернення у комунальну власність» Сяйва є спробою цієї посадової особи набути хоч якоїсь легітимності в очах киян. Для будь-кого, хто уважно спостерігав цей сюжет зі сторони, очевидно, що спроба ця невдала, і ситуація з тим же колективом вказаного ТОВ є підтвердженням.
Поки не зміниться Влада в Україні, говорити про повернення приміщень книгарні «Сяйво» його законному орендарю - колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» - безсенсовно.
Крім відвертого оприлюднення своєї громадської позиції щодо знищувальної політики нинішньої адміністрації КМДА по відношенню до об’єктів культурного спрямування, я завжди намагаюсь діяти поза віртуальним простором.
З існуючих методів боротьби із знищувачами культурних цінностей Києва, в якості ефективних можу назвати: спротив порушникам через правові механізми (суд, прокуратура тощо), а також так звана пряма дія - безпосередній спротив неправомірним діям силами звичайних громадян.
Андрій Кокотюха – український письменник
Дії керівництва КМДА по відношенню до колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» не є правомірними. Але це не ексклюзив. Про неправомірні дії КМДА стосовно перерозподілу столичної нерухомості та землі преса пише вже давно. КМДА просто послідовно витісняє культурний Київ на маргінеси.
Хотілося б вірити в можливість повернення колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» юридично обґрунтованого права на оренду приміщень книгарні, але реальною виглядає тільки одна ситуація: перекупити це право шляхом банальної дачі хабара. Тобто, використовувати корупційні схеми, прийнятні і для КМДА, і для української влади в цілому.
Я завжди готовий до оприлюднення своєї громадської позиції, якщо це оприлюднення матиме позитивний результат. Хоча якщо ні – теж. Але цим ми всі займаємося постійно: кричимо без права бути почутими.
З існуючих методів боротьби з знищувачами культурних цінностей Києва в якості ефективних можу назвати: публічні акції, протести, пікети, котрі перешкоджають роботі КМДА, регулярне оприлюднення небажаної для КМДА інформації. Вони повинні постійно бути в такому становищі, коли треба давати пояснення, причому – публічні, та виправдовуватися.
Ірен Роздобудько - українська журналістка, письменниця, поетеса.
На жаль, я не маю юридичної освіти, аби компетентно заперечити правомірність дій по відношенню до книгарні "Сяйво". Але, думаю, що в нинішній час будь які дії можновладців, в тому числі злочинні, рейдерські чи вандалістичні по відношенню до об’єктів культури і історичної спадщини, на жаль, запросто можна оформлювати, як начебто "правомірні". І це триватиме доти, доки буде існувати ця СИСТЕМА і це ПРАВОСУДДЯ, яким вже мало хто з пересічних громадян довіряє.
Я вірю в повернення колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» юридично обґрунтованого права на оренду приміщень книгарні «Сяйво», але це станеться зі зміною влади. Адже те, що зараз собою являє новоспечена книгарня – несмаку і цілковитої інтелектуальної пустелі. Сумніваюсь, що в ній хтось щось купує. З часом вона стане просто нерентабельною. І її нові хазяї так само викинуть на вулицю і нових працівників. За законом маятника.
Я завжди готова до оприлюднення своєї громадської позиції по відношенню до знищування об’єктів культурного спрямування політикою нинішньої адміністрації КМДА.
З існуючих методів боротьби з знищувачами культурних цінностей Києва в якості ефективних можу назвати: розголос, підтримка і небайдужість громадськості.
Володимир Манько - голова Секретаріату Головного Проводу Конгресу Українських Націоналістів
Вважаю дії КМДА неправомірними, оскільки переконаний, що відбулось рейдерське захоплення приміщення. Факт, що у приміщенні продовжують продавати книжки, є позитивом, але при цьому права орендарів є порушеними.
За чинної влади у Києві та в Україні я не вірю в можливість повернення колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» юридично обґрунтованого права на оренду приміщень книгарні «Сяйво», тому що на усіх рівнях працюють корупційні схеми, приміщення магазину є дуже ласим шматком, на який і поклали око шахраї.
Я завжди готовий до оприлюднення своєї громадської позиції, я це робив і робитиму надалі, в тому числі я брав участь в акціях на захист орендарів та трудового колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво».
Наразі, я навіть не бачу ефективних методів боротьби з знищувачами культурних цінностей Києва серед тих, що є законними. Але боротьбу потрібно продовжити. Коли ми усі разом усунемо цю бандитську владу, тоді відновимо справедливість як в усій країні, так і стосовно орендарів Сяйва зокрема.
Віктор ТАРАНОВ
© Конфликты и законы
Понад два роки триває облога книгарні українських письменників «Сяйво», й зі сторінок вітчизняних ЗМІ не сходять зведення, пов’язані з нескінченими цинічними рейдерськими атаками та схемами можновладців, які вже в «другому поколінні» керівників КМДА аж ніяк не хочуть випускати з ненажерливих щелеп маленький острівець красного письменства. Водночас колектив, що працював в книгарні ще з часів радянської влади, громадські, політичні діячі, журналісти та прості кияни в жодному разі не збираються поступатись натиску чиновників-рейдерів та відчайдушно намагаються повернути колишню славу легендарній книгарні й законне право на подовження оренди приміщень книгарні ТОВ «Книгарня «Сяйво».Громадський захисник ТОВ «Книгарня «Сяйво» - Костянтин Клімашенко
Напередодні другої річниці з дня рейдерського захоплення книгарні «Сяйво» від щирого серця хочу подякувати киянам, політичним, громадським діячам, журналістам, письменникам, поетам, художникам, всім соціально активним громадянам України та Києва, які впродовж ДВОХ чорних для української культурної спільноти років стоять на варті легендарної книгарні українських письменників «Сяйво» й разом з її відчайдушним колективом відстоюють право на існування найстарішої та останньої, розташованої в центрі столиці книжкової Мекки.
Завдяки активному та цинічному піару голови КМДА Олександру Попову, який в листопаді, нехтуючи юридично обґрунтованим правом ТОВ «Книгарня «Сяйво» на подовження оренди приміщень книгарні «Сяйво», відкрив однойменний псевдо-книжковий магазин, багато книголюбів думають, що питання книгарні «Сяйво» у Києві вирішене, кияни перемогли і храм книжкової культури відновлений.
Але це не так!
вересні 2009 – лютому 2010 р., використовуючи корумповану аукціонну схему Шевченківської райради і суддей Господарського суду, під егідою мера Києва Черновецького Л.М., його зятя депутата Київради В’ячеслава Супруненка, «молода команда» Дениса Комарницького, Олеся Довгого та Анатолія Чуба захопила приміщення по вул. Червоноармійській, 6 у м. Києві, яке законно і безперервно протягом десятків років орендувало ТОВ «Книгарня «Сяйво». Дійшло навіть до силового розбійного нападу організованою групою 19 лютого 2010 р. з нівеченням людей, захопленням особистих речей, обладнання і книжок Товариства на суму понад 5 млн. грн., труїнням людей газом, сутичкам з народними депутатами України тощо.
Після того, як колектив ТОВ «Книгарня «Сяйво» виграв у 2011 році у судах різної підвідомчості низку справ (насамперед № 36/20) і повернув громадянам Києва вкрадене у 2009 р. через підпільний аукціон приміщення Книгарні по вул. Червоноармійській, 6, воно знову було відібране у Товариства, яке є де-юре єдиним законним орендарем цього приміщення (відповідно до науково-експертного висновку Ради науково-правових експертиз Інституту Держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 2.11.2011 р. № 126/155-е).
Схему нового захоплення у 2011 р. розробили і реалізували чиновники КМДА за вказівкою Голови КМДА Олександра Попова і участю його заступника – юриста Олександра Пузанова, його підлеглих та депутатів Київради, які перейшли під управління команди Попова з команди блока Черновецького.
В результаті чого:
- у приміщенні Книгарні по-вандальськи зруйновано історико-архітектурну частину (загальновідому «Ятку письменників»);
- без проектно-дозвільної документації здійснене перепланування приміщення, зроблений «окозамилювальний гламурний» ремонт;
- приміщення передано на баланс Київському центру сприяння розвитку рибного господарства, який перейменували у КП «Міський магазин» і який очолила колишній співробітник бази з прийому металобрухту – Волкова Л.О.;
- вкрадено і незаконно використовується торгівельний знак «Сяйво» на фасаді Приміщення;
- при шаленому дефіциті бюджету Києва 2011 р., з порушенням встановленої процедури, виділений за рахунок киян багатомільйонний кошт на закупівлю друкарської машини «Xerox», яка врешті-решт простоює, на ремонт приміщень, на формування статутного фонду КП «Міський магазин»;
- Олександром Поповим та його підлеглими широко розрекламована можливість друкувати будь-яку з мільйонів книжок, що знаходяться в пам’яті машини «Xerox», насправді виявилась пшиком – ця можливість стосується лише книжок, виданих понад 75 років тому в Америці, електронні версії яких знаходяться на сервері компанії Google;
- вчиняється тиск на суди для унеможливлення повного відновлення справедливості стосовно порушених прав ТОВ «Книгарня «Сяйво», підтверджених науково-експертним висновком вищого академічного закладу України в галузі права;
- у цей же час блокується розслідування кримінальної справи і повернення ТОВ «Книгарня «Сяйво» і окремим громадянам розбійницькі захоплених у них майна, документів, книжок, обладнання та іншого на суму понад 5 млн. грн.;
- розрекламовані заяви Олександра Попова і його заступників про працевлаштування усіх членів трудового колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» у КП «Міський магазин» виявились порожніми лицемірними обіцянками.
При цьому, створена за вказівкою Олександра Попова, для проформи, в листопаді 2011 р. Опікунська рада КП «Міський магазин», абсолютно нічого не робить для поновлення законності і налагодження ефективної роботи Книгарні.
Більше того, керівництво КП «Міський магазин», псуючи імідж історичної книгарні «Сяйво», під вкраденою вивіскою «Сяйво» веде справи у книготорговельній сфері непрофесійно, фактично демонструючи неспроможність налагодити прибуткову і соціально-культурну, важливу для киян діяльність у сфері розповсюдження української книги.
Останні події свідчать про те, що за цілеспрямованої діяльності КП «Міський магазин» контакти з видавцями не встановлюються, договори не укладаються – усе робиться задля того, щоб довести книгарню до стійкої неплатоспроможності і, вочевидь, повторно продати (передати в оренду, перепрофілювати...) приміщення «потрібним людям» з провладної команди, недуже переймаючись необхідністю дотримання законності. Новостворена структура публічно попирає права трудового колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» на оренду приміщень книгарні «Сяйво», зафіксовані висновком Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України.
Ситуація, що склалась з книгарнею «Сяйво», на жаль, непоодинока й останнім часом - тенденційна. Ще ніколи з такою неймовірною швидкість з обличчя тисячолітнього Києва не зникала шалена кількість об’єктів культурного спрямування.
Як і більшість свідомих киян, сподіваюсь, що цей рік – рік чесних виборів керманича Києва, нарешті, зможе припинити військові дії, направлені на знищення архітектурних пам’яток, руйнування історичних вулиць, будинків, музеїв, кінотеатрів, театрів, бібліотек, виселення видавництв, галерей та книгарень. Врешті, здоровий глузд має перемогти й поняття рейдерство, корупція, махінація, що останнім часом міцно закріпились в асоціативному ряду поруч з коментарями патових ситуацій, що склались з садибою Казанського, музеями і майстернями Лаври, Щекавицею, будівництвом на вул. Гончара, підмурками Десятинної церкви, київським зоопарком, реставраційними роботами на Андріївському узвозі, капелою Ревуцького, книгарнею «Сяйво» та багатьма іншими об’єктами історичного та культурного призначення, з часом, зітруться із свідомості киян, й наше чарівне, тисячолітнє місто поверне собі колишню славу найкрасивішого міста старої Європи.
Від всієї души розраховую на подальшу підтримку соціально-активної громадськості й впевнений в тому, що прогресивні політичні сили України розрубають рейдерський вузол, професійно сплетений невігласами та знищувачами національних цінностей, справедливість переможе, й професіонали, які, за понад 35 років своєї діяльності в книгарні «Сяйво» заслужили повагу і добру репутацію, матимуть можливість продовжити любиму справу та отримають юридично обґрунтоване право на роботу в книгарні «Сяйво», яку вони орендували багато десятиліть.
Ігор Луценко – журналіст, активіст громадського руху «Збережи старий Київ»В юридичному контексті дії керівництва КМДА по відношенню до колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво», як і решту дій, слід вважати нелегітимними. Це випливає з нелегітимності самого нинішнього формального очільника КМДА. Власне, так зване «повернення у комунальну власність» Сяйва є спробою цієї посадової особи набути хоч якоїсь легітимності в очах киян. Для будь-кого, хто уважно спостерігав цей сюжет зі сторони, очевидно, що спроба ця невдала, і ситуація з тим же колективом вказаного ТОВ є підтвердженням.
Поки не зміниться Влада в Україні, говорити про повернення приміщень книгарні «Сяйво» його законному орендарю - колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» - безсенсовно.
Крім відвертого оприлюднення своєї громадської позиції щодо знищувальної політики нинішньої адміністрації КМДА по відношенню до об’єктів культурного спрямування, я завжди намагаюсь діяти поза віртуальним простором.
З існуючих методів боротьби із знищувачами культурних цінностей Києва, в якості ефективних можу назвати: спротив порушникам через правові механізми (суд, прокуратура тощо), а також так звана пряма дія - безпосередній спротив неправомірним діям силами звичайних громадян.
Андрій Кокотюха – український письменникДії керівництва КМДА по відношенню до колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» не є правомірними. Але це не ексклюзив. Про неправомірні дії КМДА стосовно перерозподілу столичної нерухомості та землі преса пише вже давно. КМДА просто послідовно витісняє культурний Київ на маргінеси.
Хотілося б вірити в можливість повернення колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» юридично обґрунтованого права на оренду приміщень книгарні, але реальною виглядає тільки одна ситуація: перекупити це право шляхом банальної дачі хабара. Тобто, використовувати корупційні схеми, прийнятні і для КМДА, і для української влади в цілому.
Я завжди готовий до оприлюднення своєї громадської позиції, якщо це оприлюднення матиме позитивний результат. Хоча якщо ні – теж. Але цим ми всі займаємося постійно: кричимо без права бути почутими.
З існуючих методів боротьби з знищувачами культурних цінностей Києва в якості ефективних можу назвати: публічні акції, протести, пікети, котрі перешкоджають роботі КМДА, регулярне оприлюднення небажаної для КМДА інформації. Вони повинні постійно бути в такому становищі, коли треба давати пояснення, причому – публічні, та виправдовуватися.
Ірен Роздобудько - українська журналістка, письменниця, поетеса.На жаль, я не маю юридичної освіти, аби компетентно заперечити правомірність дій по відношенню до книгарні "Сяйво". Але, думаю, що в нинішній час будь які дії можновладців, в тому числі злочинні, рейдерські чи вандалістичні по відношенню до об’єктів культури і історичної спадщини, на жаль, запросто можна оформлювати, як начебто "правомірні". І це триватиме доти, доки буде існувати ця СИСТЕМА і це ПРАВОСУДДЯ, яким вже мало хто з пересічних громадян довіряє.
Я вірю в повернення колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» юридично обґрунтованого права на оренду приміщень книгарні «Сяйво», але це станеться зі зміною влади. Адже те, що зараз собою являє новоспечена книгарня – несмаку і цілковитої інтелектуальної пустелі. Сумніваюсь, що в ній хтось щось купує. З часом вона стане просто нерентабельною. І її нові хазяї так само викинуть на вулицю і нових працівників. За законом маятника.
Я завжди готова до оприлюднення своєї громадської позиції по відношенню до знищування об’єктів культурного спрямування політикою нинішньої адміністрації КМДА.
З існуючих методів боротьби з знищувачами культурних цінностей Києва в якості ефективних можу назвати: розголос, підтримка і небайдужість громадськості.
Володимир Манько - голова Секретаріату Головного Проводу Конгресу Українських НаціоналістівВважаю дії КМДА неправомірними, оскільки переконаний, що відбулось рейдерське захоплення приміщення. Факт, що у приміщенні продовжують продавати книжки, є позитивом, але при цьому права орендарів є порушеними.
За чинної влади у Києві та в Україні я не вірю в можливість повернення колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» юридично обґрунтованого права на оренду приміщень книгарні «Сяйво», тому що на усіх рівнях працюють корупційні схеми, приміщення магазину є дуже ласим шматком, на який і поклали око шахраї.
Я завжди готовий до оприлюднення своєї громадської позиції, я це робив і робитиму надалі, в тому числі я брав участь в акціях на захист орендарів та трудового колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво».
Наразі, я навіть не бачу ефективних методів боротьби з знищувачами культурних цінностей Києва серед тих, що є законними. Але боротьбу потрібно продовжити. Коли ми усі разом усунемо цю бандитську владу, тоді відновимо справедливість як в усій країні, так і стосовно орендарів Сяйва зокрема.
Віктор ТАРАНОВ
© Конфликты и законы
Комментариев нет:
Отправить комментарий