На сьогодні найбільш резонансною “аферою” Губського можна вважати парламентські вибори 2006 року. Користуючись своєю близькістю до керівництва БЮТ, Б.Губський фактично усунув від складання списків до місцевих рад у Київській області тодішнього керівника обласного осередку Уляну Мостіпан. Довірені особи Б.Губського персонально “обробляли” кандидатів до місцевих рад щодо внесення певних сум до “прохідної” частини списку Блоку. Сума за прохідне місце сягала від 15 до 50 тис. доларів США.
Непрохідні місця у списку роздавали вільно активістам БЮТ минулих років. Але, визначені Б.Губським “прогнози” щодо кількості прохідних місць виявилися, за результатами народного волевиявлення, значно заниженими, що призвело до потрапляння до місцевих рад групи “депутатів”, які нічого не платили, але активно працювали в низових організаціях на відміну від “покупців” прохідних місць.
На даний час співвідношення народних обранців фракцій БЮТ в органах місцевого самоврядування Київської області вищеназваних категорій становить практично “50/50”. Саме активісти, які не платили за потрапляння до списку і підняли були бунт на знак протесту щодо “торгівлі місцями” у міськрадах м.м. Фастова, Василькова і Вишгорода.
Далі за ініціативою Б.Губського на посаду голови обласної ради від БЮТ висунуто родича його бізнес–партнера В.Майбоженка, колишнього функціонера НДП (голова районної організації в м. Києві), який не здатний протистояти його ініціативам через особисту фінансову залежність.
Однак, у ряді райцентрів Київської області, депутати від БЮТ склали більшість і саме представники зазначеної фракції мали найбільше шансів очолити місцеві райради та міськради. Серед них було не багато людей, наближених до Б.Губського та його контакторів. Зазначена обставина і слугувала причиною інспірування Б.Губським антагонічних настроїв серед активістів блоку з подальшою метою розвалу БЮТівської більшості в райрадах та міськрадах області.
При формуванні фракцій БЮТ у районних та міських радах Борисполя, Броварів, Білої Церкви, Василькова, Вишгорода, Макарова, Фастова Б.Губський при активній участі народного депутата С.Осики, розколює депутатські осередки БЮТ. В райрадах Б.Губський шляхом змов із головами РДА проводить на посади голів райрад та міськрад, секретарів, голів комісій, інших «потрібних» людей незалежно від їх політичної приналежності.
А далі, використовуючи підкуп та тиск на районних керівників та нестійких депутатів, Б.Губський впродовж двох років за безцінь скупив у Київській області 15 тис. га земельних угідь, а також заявив свої права ще більш ніж на 40 тис. га (а не 16 тис. га, як заявив нардеп від фракції КПУ О.Ткаченко і був змушений публічно вибачатись перед Б.Губським згідно рішення суду).
Схема придбання земельних ділянок банально проста і полягає в тому, що у довірливих мешканців області, які не оформили у встановленому законом порядку акти власності на виділені в їх упорядкування земельні паї, шляхом підкупу, укладання “віртуальних” угод про оренду та фабрикування генеральних довіреностей (які передбачають правонаступництво та повномірне володіння) “досвідчені” юристи, які працюють в комерційних структурах, наближених до Б.Губського, вводять в оману, зрештою здійснюючи прикінцеве оформлення пайових земель у свою приватну власність.
В подальшому, під потреби замовника, зазвичай проводиться низка фіктивних судових
засідань, в ході яких ухвалюються рішення про цільове призначення земель за вказаними актами власності. За часи такого “панування” групи Б.Губського на теренах Київської області у районних судах фактично на обов’язковій основі запроваджена практика “притримання” реєстраційних номерів судових рішень, які у подальшому використовуються під час розпродажу земель сільськогосподарського призначення для зміни профілю їх використання “заднім числом”.
На зазначених землях Б.Губський планує побудувати низку міст–сателітів Києва по 250-350 тис. населення в кожному, та перепродавати землю новим власникам. Зважаючи на швидке зростання дефіциту землі в м. Києві та неможливості розширення меж міста без згоди Київської обласної ради, Б.Губський буде одним з ключових гравців на ринку нерухомості. До того ж саме по території земельних угідь Б.Губським планується будівництво кільцевої дороги навколо м. Києва. В цьому контексті слід додати і перспективу будівництва транзитного аеропорту (т.зв. HAB, українською - ХАБ), який потребуватиме під забудову логістичної інфраструктури десятки тисяч гектарів земельних угідь.
Для реалізації вказаних намірів у 2006 році Васильківське військове літовище за сприяння Ю.Тимошенко було за конверсійною програмою виставлено на тендерні торги, які виграла російська компанія, що контролюється Б.Губським, А.Гриценком та Д.Жванією. Шляхом несплати до теперішнього часу коштів МО України, зазначені функціонери чекають на судове визнання порушень умов договору МОУ з “їх” фірмою, що призведе до виставлення вказаної ділянки на продаж за остаточними розцінками (близько 15% від реальної ринкової вартості). Після цього зазначена ділянка буде придбана іншою компанією, що контролюється вказаним тандемом “політиків”, чим буде завдано багатомільйонних збитків МО України (на даний час наявна на ділянці інфраструктура поступово розкрадається місцевими мешканцями і у разі подальшого затягування з винесенням судового рішення по ній, остаточна сума може скласти всього декілька десятків тис. грн.).
Наслідком такої діяльності стане радикальна зміна структури економіки столичного регіону.
Якщо вказані оборудки будуть реалізовані, Б.Губський ввійде в десятку найбагатших людей України зі статком, який за неофіційними даними становитиме близько 12 млрд. грн.
Слід також додати, що саме з ініціативи Б.Губського районні БТІ перейшли під юрисдикцію обласної ради. Потоки хабарів за узаконення земельних ділянок під Києвом замкнулися також на людях з близького оточення Б.Губського.
Контроль Б.Губським над ситуацією в столичній області зайшов настільки далеко, що голова обласної державної адміністрації В.Ульянченко на сьогодні швидше воліє бути його фінансовим партнером, ніж представником Президента в регіоні, дуже швидко перетворюючись на представницьку фігуру. Про це свідчить один безпрецедентний факт – жодна з районних рад Київщини не підтримала Указ Президента про дострокове припинення повноважень ВР, як це зробили інші обласні та районні ради у квітні 2007 р. Це доводить також і те, що Б.Губський залишає поле для можливого майбутнього політичного маневру на користь Партії Регіонів, про паритетну співпрацю з якою вже домовилися його давні “політичні” партнери з СДПУ(о).
Крім того відомо, що Губський планує взяти під свій особистий контроль ВАТ “Київоблволдоканал”, який має на балансі величезні території у тисячі гектарів землі та є монополістом постачання води у мегаполіс. Це підтверджує серйозність намірів Б.Губського встановити тотальний контроль над Київським регіоном, які всіляко підтримуються його колишніми однопартійцями з СДПУ(о).
Одним з перших етапів реалізації вказаних намірів є домовленість Б.Губського з першим заступником столичного мера І.Кільчицькою в контексті використання комерційних структур першого для проведення реконструкції водоочисних споруд за бюджетні кошти. Зокрема, за сприяння І.Кільчицької в лютому п.р. Б.Губським отримано дозвіл в Бориспільській РДА за погодженням з КМДА на інвестування проекту реконструкції реаркарнаційної зони Бортницької станції очисних споруд каналізаційного колектору, яке отримало підприємство братів Сергія та Максима Мокроусових (один з них – депутат Деснянської райради м.Києва). Одночасно, під прикриттям ТОВ “Агропромислова компанія “Княже перо” (зареєстрована у Київській області, м. Бровари, вул.Некрасова, буд.1А, кв.2(?!), керівник – дехто Т.Новікова) підготовлено ідентичний проект інвестування та документи на землю, як перебуває на балансі станції.
Найближчим часом, після відповідної реєстрації інвестиційного проекту буде здійснено зміну керівництва та власника Бортницької станції у судовому порядку. Вказане підприємство є впорядковувачем близько 110 га земель (39 га займає саме підприємство під виробничі потреби, а 70 га перебувають в резерві) практично в межах м.Києва. На сьогодні Б.Губський вишукує компанію, яка б могла надати технічне спорядження для повної очистки забрудненої території з метою її подальшого використання під житлову забудову.
Крім того, під реконструкцію очисних споруд І.Кільчицька виношує наміри списати кошти з міського бюджету столиці саме через фірми Б.Губського, отримавши т.зв. “готівковий відкат” у розмірі 30–40% від розміру бюджетних асигнувань (порівняно завищені “ставки” у даному випадку свідчать про істотні фінансові ускладнення у Київської міської влади, особливо групи Л.Черновецького, які з метою свого особистого збагачення можуть поступово “здати” “регіоналам” і своє головне фінансове джерело – групу “Правекс”).
До зазначених вище проектів, останнім часом все активніше залучається колишній фінансовий менеджер СПУ Й.Вінський. Не зважаючи на випади колишньої правої руки О.Мороза у ВР України особисто проти Губського, вони швидко зблизились настільки, що навіть відпочивають разом. Без сумніву, Й Вінський має багатий досвід акумуляції фінансових ресурсів опозиційною партією, однак не таких масштабних, як Губський. Однак уже в найближчий час слід чекати серйозної кадрової ротації в БЮТ, перш за все керівників обласних парторганізацій. На ці посади прийдуть люди, особисто віддані тандему Губський – Вінський і які будуть здатні відтворювати схеми Й.Вінського по відмиванню грошей. Так, впродовж довгого часу Й.Вінський по домовленості із окремими керівниками обласних організацій СПУ, вибірково виділяв їм для партійної роботи значні кошти, більша частина яких тут же поверталась до Й.Вінського, а менша привласнювалась обласною верхівкою СПУ та йшла на створення імітації бурхливої партійної роботи.
Водночас, Й.Вінський в доволі вузьких колах вважався одним з “кураторів” створеного у першій половині 90–х ЗАТ “Компанія “Росток” (м.Київ, бул.І.Лепсе, б. 4) В.Масолом (на той час головою правлення ВО “Росток” і “дивом” очолившим Уряд України). Згодом, “збанкрутивши” стратегічне державне підприємство В.Масол ставить на його чолі свого сина І.Масола, створивши близько двадцяти комерційних суб’єктів господарювання з подібним профілем діяльності (у т.ч. “Росток”, “Росток-Рекордс”, “Росток-банк” – у 2005 році ліквідований, як збанкрутілий, не повернувши гроші вкладникам, а також інші). З рештою, з метою збереження клієнтської бази та виходу із скрутного фінансового становища було розіграно “рейдерський” захват корпорації “Росток” фінансовими структурами Б.Губського.
Крім того, Б.Губському, на дивлячись на аналогічні потуги К.Жеваго, вдалося поставити в особисту фінансову залежність саму Ю.Тимошенко, якій наприкінці 2006 року “перепало” з “барського” плеча Губського два об’єкти нерухомості на території Київської області (невеликі приватні маєтки загальною площею близько 1 тис. м2 у Вишгородському районі), вартість яких становить приблизно 3,5 млн. доларів США.
З цього приводу останнім часом стали з’являтися заяви М.Бродського, в контексті яких Ю.Тимошенко обвинувачується у привласненні 120 млн. доларів США “спонсорських” коштів, що були накопичені за “прохідні” місця у виборчому списку БЮТ, після виборів 2006 року. М.Бродський висуває тезу про витрати названих коштів на об’єкти нерухомості. Однак, з цих заяв вбачається лише спроба ввести в оману тих, хто цікавитиметься перебігом подій навколо інспірування Б.Губським розкольницьких настроїв у партії з метою мінімізації рейтингу Блоку напередодні дострокових парламентських виборів в угоду “регіоналам”, адже саме Б.Губський вважається головним уповноваженим “переговорщиком” БЮТ з бізнес–елітою та керівництвом Партії регіонів, з представниками яких підтримує давні дружні зв’язки ще з часів своєї першої депутатської каденції у ВР України ІІІ скликання.
Водночас, за наявними даними, саме Б.Губський (а не О.Турчинов) скеровував “спонсорські” внески на свої підконтрольні комерційні структури, що періодично призводило до перманентних конфліктів з іншими народними депутатами БЮТ “ділового походження” (К.Жеваго, В.Зубик, Д.Крючков, В.Хмельницький тощо). Проте, у переважній більшості випадків, зазначені “схеми” заробляння на “партійних” внесках чітко узгоджуються з лідером Блоку Ю.Тимошенко (не виключно, що у таємниці від О.Турчинова та інших активістів). Головною метою нещодавніх “гучних” заяв М.Бродського вбачається відволікання уваги від власноручного (у співпраці з М.Томенком) інспірування антагоністичних настроїв серед активістів БЮТ в інтересах Партії регіонів на аналогічні потуги з боку свого давнього бізнес–конкурента Б.Губського, оскільки у переважній більшості висунуті М.Бродським звинувачення не є достатньо обґрунтованими.
Проте, всі вищеперелічені фактори не заважають Б.Губському з метою приховання власної причетності до розтрати і подальшого використання на власні потреби “партійних” коштів БЮТ користуватися політично не заангажованими, “високоліквідними” та стабільно зростаючими “інвестиціями” в активи групи фармацевтичних підприємств свого двоюрідного брата Андрія.
Довідково:
Губський Андрій Іванович, 25.06.1965 р.н., уродженець Німеччини, мешканець м. Києва, зареєстрований за адресою просп. Порика 9А, кв…, двоюрідний брат Б.Губського, один із засновників українсько-естонського СП ТОВ “Оптима–Фарм”, яке відоме організацією нелегального імпорту та реалізації медичних препаратів легкої наркотичної дії та т.зв. замінників “важких” наркотиків (трамадол).
Одночасно, для Б.Губського є важливим забезпечення належних умов для проведення різноманітних заходів в рамках контролю за своїми партнерам, для чого свого часу у співпраці з низкою інших активістів СДПУ(о) було створено низку розважальних та спортивних закладів. Для такого роду “тонкої” роботи була залучена дружина Губського Євгенія.
Довідково:
Губська Євгенія Вікторівна, 03.09.1963 р.н., уродженка і мешканка м. Києва, дружина Б.Губського, співзасновниця та керівник громадської організації “Клуб ділових жінок Модус Вівенді “Спосіб життя”, фактична власниця організованого на її основі фітнес–центру “Фаворит” (м. Київ, Музейний пров.,6 – т.зв. “квартал братів Суркісів”).
За неперевіреними даними, саме в подібних закладах організований сімейний та інший приватний відпочинок наближених до Б.Губського функціонерів БЮТ, з якими проводиться відповідна робота (створення компрометуючих ситуацій, втягування в організований силами їх охорони негласний збір інформації про плани і наміри окремих бізнес–партнерів тощо). Водночас, саме Є.Губська, користуючись широкими зв’язками у “столичному бомонді” організовує переговори А.Губського з власниками та утримувачами елітних київських розважальних закладів, предметом яких виступає організація каналів глибоко законспірованих поставки та реалізації в них “легких” наркотичних речовин (на кшталт, “Екстазі”), які виробляються на підприємствах, підконтрольних А.Губському».
Рейдерство в Украине
Непрохідні місця у списку роздавали вільно активістам БЮТ минулих років. Але, визначені Б.Губським “прогнози” щодо кількості прохідних місць виявилися, за результатами народного волевиявлення, значно заниженими, що призвело до потрапляння до місцевих рад групи “депутатів”, які нічого не платили, але активно працювали в низових організаціях на відміну від “покупців” прохідних місць.
На даний час співвідношення народних обранців фракцій БЮТ в органах місцевого самоврядування Київської області вищеназваних категорій становить практично “50/50”. Саме активісти, які не платили за потрапляння до списку і підняли були бунт на знак протесту щодо “торгівлі місцями” у міськрадах м.м. Фастова, Василькова і Вишгорода.
Далі за ініціативою Б.Губського на посаду голови обласної ради від БЮТ висунуто родича його бізнес–партнера В.Майбоженка, колишнього функціонера НДП (голова районної організації в м. Києві), який не здатний протистояти його ініціативам через особисту фінансову залежність.
Однак, у ряді райцентрів Київської області, депутати від БЮТ склали більшість і саме представники зазначеної фракції мали найбільше шансів очолити місцеві райради та міськради. Серед них було не багато людей, наближених до Б.Губського та його контакторів. Зазначена обставина і слугувала причиною інспірування Б.Губським антагонічних настроїв серед активістів блоку з подальшою метою розвалу БЮТівської більшості в райрадах та міськрадах області.
При формуванні фракцій БЮТ у районних та міських радах Борисполя, Броварів, Білої Церкви, Василькова, Вишгорода, Макарова, Фастова Б.Губський при активній участі народного депутата С.Осики, розколює депутатські осередки БЮТ. В райрадах Б.Губський шляхом змов із головами РДА проводить на посади голів райрад та міськрад, секретарів, голів комісій, інших «потрібних» людей незалежно від їх політичної приналежності.
А далі, використовуючи підкуп та тиск на районних керівників та нестійких депутатів, Б.Губський впродовж двох років за безцінь скупив у Київській області 15 тис. га земельних угідь, а також заявив свої права ще більш ніж на 40 тис. га (а не 16 тис. га, як заявив нардеп від фракції КПУ О.Ткаченко і був змушений публічно вибачатись перед Б.Губським згідно рішення суду).
Схема придбання земельних ділянок банально проста і полягає в тому, що у довірливих мешканців області, які не оформили у встановленому законом порядку акти власності на виділені в їх упорядкування земельні паї, шляхом підкупу, укладання “віртуальних” угод про оренду та фабрикування генеральних довіреностей (які передбачають правонаступництво та повномірне володіння) “досвідчені” юристи, які працюють в комерційних структурах, наближених до Б.Губського, вводять в оману, зрештою здійснюючи прикінцеве оформлення пайових земель у свою приватну власність.
В подальшому, під потреби замовника, зазвичай проводиться низка фіктивних судових
засідань, в ході яких ухвалюються рішення про цільове призначення земель за вказаними актами власності. За часи такого “панування” групи Б.Губського на теренах Київської області у районних судах фактично на обов’язковій основі запроваджена практика “притримання” реєстраційних номерів судових рішень, які у подальшому використовуються під час розпродажу земель сільськогосподарського призначення для зміни профілю їх використання “заднім числом”.
На зазначених землях Б.Губський планує побудувати низку міст–сателітів Києва по 250-350 тис. населення в кожному, та перепродавати землю новим власникам. Зважаючи на швидке зростання дефіциту землі в м. Києві та неможливості розширення меж міста без згоди Київської обласної ради, Б.Губський буде одним з ключових гравців на ринку нерухомості. До того ж саме по території земельних угідь Б.Губським планується будівництво кільцевої дороги навколо м. Києва. В цьому контексті слід додати і перспективу будівництва транзитного аеропорту (т.зв. HAB, українською - ХАБ), який потребуватиме під забудову логістичної інфраструктури десятки тисяч гектарів земельних угідь.
Для реалізації вказаних намірів у 2006 році Васильківське військове літовище за сприяння Ю.Тимошенко було за конверсійною програмою виставлено на тендерні торги, які виграла російська компанія, що контролюється Б.Губським, А.Гриценком та Д.Жванією. Шляхом несплати до теперішнього часу коштів МО України, зазначені функціонери чекають на судове визнання порушень умов договору МОУ з “їх” фірмою, що призведе до виставлення вказаної ділянки на продаж за остаточними розцінками (близько 15% від реальної ринкової вартості). Після цього зазначена ділянка буде придбана іншою компанією, що контролюється вказаним тандемом “політиків”, чим буде завдано багатомільйонних збитків МО України (на даний час наявна на ділянці інфраструктура поступово розкрадається місцевими мешканцями і у разі подальшого затягування з винесенням судового рішення по ній, остаточна сума може скласти всього декілька десятків тис. грн.).
Наслідком такої діяльності стане радикальна зміна структури економіки столичного регіону.
Якщо вказані оборудки будуть реалізовані, Б.Губський ввійде в десятку найбагатших людей України зі статком, який за неофіційними даними становитиме близько 12 млрд. грн.
Слід також додати, що саме з ініціативи Б.Губського районні БТІ перейшли під юрисдикцію обласної ради. Потоки хабарів за узаконення земельних ділянок під Києвом замкнулися також на людях з близького оточення Б.Губського.
Контроль Б.Губським над ситуацією в столичній області зайшов настільки далеко, що голова обласної державної адміністрації В.Ульянченко на сьогодні швидше воліє бути його фінансовим партнером, ніж представником Президента в регіоні, дуже швидко перетворюючись на представницьку фігуру. Про це свідчить один безпрецедентний факт – жодна з районних рад Київщини не підтримала Указ Президента про дострокове припинення повноважень ВР, як це зробили інші обласні та районні ради у квітні 2007 р. Це доводить також і те, що Б.Губський залишає поле для можливого майбутнього політичного маневру на користь Партії Регіонів, про паритетну співпрацю з якою вже домовилися його давні “політичні” партнери з СДПУ(о).
Крім того відомо, що Губський планує взяти під свій особистий контроль ВАТ “Київоблволдоканал”, який має на балансі величезні території у тисячі гектарів землі та є монополістом постачання води у мегаполіс. Це підтверджує серйозність намірів Б.Губського встановити тотальний контроль над Київським регіоном, які всіляко підтримуються його колишніми однопартійцями з СДПУ(о).
Одним з перших етапів реалізації вказаних намірів є домовленість Б.Губського з першим заступником столичного мера І.Кільчицькою в контексті використання комерційних структур першого для проведення реконструкції водоочисних споруд за бюджетні кошти. Зокрема, за сприяння І.Кільчицької в лютому п.р. Б.Губським отримано дозвіл в Бориспільській РДА за погодженням з КМДА на інвестування проекту реконструкції реаркарнаційної зони Бортницької станції очисних споруд каналізаційного колектору, яке отримало підприємство братів Сергія та Максима Мокроусових (один з них – депутат Деснянської райради м.Києва). Одночасно, під прикриттям ТОВ “Агропромислова компанія “Княже перо” (зареєстрована у Київській області, м. Бровари, вул.Некрасова, буд.1А, кв.2(?!), керівник – дехто Т.Новікова) підготовлено ідентичний проект інвестування та документи на землю, як перебуває на балансі станції.
Найближчим часом, після відповідної реєстрації інвестиційного проекту буде здійснено зміну керівництва та власника Бортницької станції у судовому порядку. Вказане підприємство є впорядковувачем близько 110 га земель (39 га займає саме підприємство під виробничі потреби, а 70 га перебувають в резерві) практично в межах м.Києва. На сьогодні Б.Губський вишукує компанію, яка б могла надати технічне спорядження для повної очистки забрудненої території з метою її подальшого використання під житлову забудову.
Крім того, під реконструкцію очисних споруд І.Кільчицька виношує наміри списати кошти з міського бюджету столиці саме через фірми Б.Губського, отримавши т.зв. “готівковий відкат” у розмірі 30–40% від розміру бюджетних асигнувань (порівняно завищені “ставки” у даному випадку свідчать про істотні фінансові ускладнення у Київської міської влади, особливо групи Л.Черновецького, які з метою свого особистого збагачення можуть поступово “здати” “регіоналам” і своє головне фінансове джерело – групу “Правекс”).
До зазначених вище проектів, останнім часом все активніше залучається колишній фінансовий менеджер СПУ Й.Вінський. Не зважаючи на випади колишньої правої руки О.Мороза у ВР України особисто проти Губського, вони швидко зблизились настільки, що навіть відпочивають разом. Без сумніву, Й Вінський має багатий досвід акумуляції фінансових ресурсів опозиційною партією, однак не таких масштабних, як Губський. Однак уже в найближчий час слід чекати серйозної кадрової ротації в БЮТ, перш за все керівників обласних парторганізацій. На ці посади прийдуть люди, особисто віддані тандему Губський – Вінський і які будуть здатні відтворювати схеми Й.Вінського по відмиванню грошей. Так, впродовж довгого часу Й.Вінський по домовленості із окремими керівниками обласних організацій СПУ, вибірково виділяв їм для партійної роботи значні кошти, більша частина яких тут же поверталась до Й.Вінського, а менша привласнювалась обласною верхівкою СПУ та йшла на створення імітації бурхливої партійної роботи.
Водночас, Й.Вінський в доволі вузьких колах вважався одним з “кураторів” створеного у першій половині 90–х ЗАТ “Компанія “Росток” (м.Київ, бул.І.Лепсе, б. 4) В.Масолом (на той час головою правлення ВО “Росток” і “дивом” очолившим Уряд України). Згодом, “збанкрутивши” стратегічне державне підприємство В.Масол ставить на його чолі свого сина І.Масола, створивши близько двадцяти комерційних суб’єктів господарювання з подібним профілем діяльності (у т.ч. “Росток”, “Росток-Рекордс”, “Росток-банк” – у 2005 році ліквідований, як збанкрутілий, не повернувши гроші вкладникам, а також інші). З рештою, з метою збереження клієнтської бази та виходу із скрутного фінансового становища було розіграно “рейдерський” захват корпорації “Росток” фінансовими структурами Б.Губського.
Крім того, Б.Губському, на дивлячись на аналогічні потуги К.Жеваго, вдалося поставити в особисту фінансову залежність саму Ю.Тимошенко, якій наприкінці 2006 року “перепало” з “барського” плеча Губського два об’єкти нерухомості на території Київської області (невеликі приватні маєтки загальною площею близько 1 тис. м2 у Вишгородському районі), вартість яких становить приблизно 3,5 млн. доларів США.
З цього приводу останнім часом стали з’являтися заяви М.Бродського, в контексті яких Ю.Тимошенко обвинувачується у привласненні 120 млн. доларів США “спонсорських” коштів, що були накопичені за “прохідні” місця у виборчому списку БЮТ, після виборів 2006 року. М.Бродський висуває тезу про витрати названих коштів на об’єкти нерухомості. Однак, з цих заяв вбачається лише спроба ввести в оману тих, хто цікавитиметься перебігом подій навколо інспірування Б.Губським розкольницьких настроїв у партії з метою мінімізації рейтингу Блоку напередодні дострокових парламентських виборів в угоду “регіоналам”, адже саме Б.Губський вважається головним уповноваженим “переговорщиком” БЮТ з бізнес–елітою та керівництвом Партії регіонів, з представниками яких підтримує давні дружні зв’язки ще з часів своєї першої депутатської каденції у ВР України ІІІ скликання.
Водночас, за наявними даними, саме Б.Губський (а не О.Турчинов) скеровував “спонсорські” внески на свої підконтрольні комерційні структури, що періодично призводило до перманентних конфліктів з іншими народними депутатами БЮТ “ділового походження” (К.Жеваго, В.Зубик, Д.Крючков, В.Хмельницький тощо). Проте, у переважній більшості випадків, зазначені “схеми” заробляння на “партійних” внесках чітко узгоджуються з лідером Блоку Ю.Тимошенко (не виключно, що у таємниці від О.Турчинова та інших активістів). Головною метою нещодавніх “гучних” заяв М.Бродського вбачається відволікання уваги від власноручного (у співпраці з М.Томенком) інспірування антагоністичних настроїв серед активістів БЮТ в інтересах Партії регіонів на аналогічні потуги з боку свого давнього бізнес–конкурента Б.Губського, оскільки у переважній більшості висунуті М.Бродським звинувачення не є достатньо обґрунтованими.
Проте, всі вищеперелічені фактори не заважають Б.Губському з метою приховання власної причетності до розтрати і подальшого використання на власні потреби “партійних” коштів БЮТ користуватися політично не заангажованими, “високоліквідними” та стабільно зростаючими “інвестиціями” в активи групи фармацевтичних підприємств свого двоюрідного брата Андрія.
Довідково:
Губський Андрій Іванович, 25.06.1965 р.н., уродженець Німеччини, мешканець м. Києва, зареєстрований за адресою просп. Порика 9А, кв…, двоюрідний брат Б.Губського, один із засновників українсько-естонського СП ТОВ “Оптима–Фарм”, яке відоме організацією нелегального імпорту та реалізації медичних препаратів легкої наркотичної дії та т.зв. замінників “важких” наркотиків (трамадол).
Одночасно, для Б.Губського є важливим забезпечення належних умов для проведення різноманітних заходів в рамках контролю за своїми партнерам, для чого свого часу у співпраці з низкою інших активістів СДПУ(о) було створено низку розважальних та спортивних закладів. Для такого роду “тонкої” роботи була залучена дружина Губського Євгенія.
Довідково:
Губська Євгенія Вікторівна, 03.09.1963 р.н., уродженка і мешканка м. Києва, дружина Б.Губського, співзасновниця та керівник громадської організації “Клуб ділових жінок Модус Вівенді “Спосіб життя”, фактична власниця організованого на її основі фітнес–центру “Фаворит” (м. Київ, Музейний пров.,6 – т.зв. “квартал братів Суркісів”).
За неперевіреними даними, саме в подібних закладах організований сімейний та інший приватний відпочинок наближених до Б.Губського функціонерів БЮТ, з якими проводиться відповідна робота (створення компрометуючих ситуацій, втягування в організований силами їх охорони негласний збір інформації про плани і наміри окремих бізнес–партнерів тощо). Водночас, саме Є.Губська, користуючись широкими зв’язками у “столичному бомонді” організовує переговори А.Губського з власниками та утримувачами елітних київських розважальних закладів, предметом яких виступає організація каналів глибоко законспірованих поставки та реалізації в них “легких” наркотичних речовин (на кшталт, “Екстазі”), які виробляються на підприємствах, підконтрольних А.Губському».
Рейдерство в Украине
Комментариев нет:
Отправить комментарий